Рішення № 32016251, 17.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2013р. Справа № 905/2268/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька область

до Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 49743,65 грн., інфляційних витрат у розмірі 2240,88 грн., 3% річних у розмірі 1987,85 грн., пені у розмірі 3823,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Берковська С.Ю. - за довіреністю №б/н від 07.05.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне виробниче підприємство "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька область звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Коммунтранс" м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 49743,65 грн., інфляційних витрат у розмірі 2240,88 грн., 3% річних у розмірі 1987,85 грн., пені у розмірі 3823,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 210 від 01.08.2007р., позивач зобов'язався постачати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 49743,65 грн. за період з лютого 2010р. по січень 2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.08.2007р. між Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» м. Краматорськ, Донецька область (Теплопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством «Комунтранс» м. Донецьк (Споживач), укладено договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №210.

Відповідно до 1.1 Договору, Теплопостачальна організація зобов'язується постачати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язуються приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки споживача.

Згідно з п. 3.2.1 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується щомісячно приймати рахунки - акти від Теплопостачальної організації та проводити оплату спожитої теплової енергії в обсягах, вказаних в рахунках - актах, і в терміни, передбачені договором.

Розділом 4 Договору передбачені права та обов'язки теплопостачальної організації.

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що теплопостачальна організація має право: нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та умовами договору.

Розділом 6 Договору передбачений порядок розрахунків.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3 Договору, оплата виконується на підставі рахунків - актів, а за наявності приладів обліку - на підставі рахунків - актів і актів приймання - передачі теплової енергії, які направляються належним чином споживачеві теплопостачальною організації, на протязі трьох банківських днів з момента отримання рахунку - акту. Акти приймання - передачі теплової енергії є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії та мають бути оформлені та повернені споживачем теплопостачальній організації на протязі трьох робочих днів з дня їх отримання.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що даний договір набирає чинності з 01.08.2007р. і діє в частині поставки теплової енергії в гарячій воді до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.4 Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання виконав (згідно умов п. 6.3 договору), про що свідчать рахунки - акти: №210-3 від 31.03.2010р. на суму 3541,70 грн.; №210-4 від 30.04.2010р. на суму 1829,88 грн.; №210-10 від 31.10.2010р. на суму 2493,77 грн.; №210-11 від 30.11.2010р. на суму 3680,74 грн.; №210-12 від 31.12.2010р. на суму 738,18 грн.; №210-1 від 31.01.2011р. на суму 2581,29 грн.; №210-2 від 28.02.2011р. на суму 2579,89 грн.; №210-4 від 30.04.2011р. на суму 1317,51 грн.; №210-10 від 30.10.2011р. на суму 1194,53 грн.; №210-11 від 30.11.2011р. на суму 3001,07 грн.; №210-1 від 31.01.2012р. на суму 3651,55 грн.; №210-2 від 29.02.2012р. на суму 4472,99 грн.; №210-3 від 31.03.2012р. на суму 4290,62 грн.; №210-10 від 31.10.2012р. на суму 1246,82 грн.; №210-11 від 30.11.2012р. на суму 2033,00 грн.; №210-12 від 31.12.2012р. на суму 5317,92 грн., дані рахунки - акти відповідачем отримані, але не оплачені у повному обсязі. (а.с. 11-17, 19-24, 27-29).

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №210-3 від 31.03.2010р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, яким 06.04.2010р. було отримано даний акт (а.с. 11).

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №210-4 від 30.04.2010р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, яким 05.05.2010р. було отримано даний акт (а.с. 12).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-10 від 31.10.2010р. свідчить поштова квитанція від 10.11.2010р. (а.с. 60).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-11 від 30.11.2010р. свідчить поштова квитанція від 06.12.2010р. (а.с. 60).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-12 від 31.12.2010р. свідчить поштова квитанція від 05.01.2011р. (а.с. 61).

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №210-1 від 31.01.2011р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, яким 03.02.2011р., було отримано даний акт (а.с. 16).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-2 від 28.02.2011р. свідчить поштова квитанція від 15.03.2011р. (а.с. 61).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-4 від 30.04.2011р. свідчить поштова квитанція від 13.05.2011р. (а.с. 61).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-10 від 30.10.2011р. свідчить поштова квитанція від 09.11.2011р.

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-11 від 30.11.2011р. свідчить поштова квитанція від 09.12.2011р. (а.с. 61).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-1 від 31.01.2012р. свідчить поштова квитанція від 09.02.2012р. (а.с. 59).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-2 від 29.02.2012р. свідчить поштова квитанція від 16.03.2012р. (а.с. 59).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-3 від 31.03.2012р. свідчить поштова квитанція від 09.04.2012р. (а.с. 59).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-10 від 31.10.2012р.свідчить поштова квитанція від 08.11.2012р. (а.с. 59).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-11 від 30.11.2012р. свідчить поштова квитанція від 12.12.2012р. (а.с. 62).

Про факт відправлення відповідачу рахунку - акту №210-12 від 31.12.2012р. свідчить поштова квитанція від 07.02.2013р. (а.с. 62).

Також, позивачем було зроблено перерахунок заборгованості за теплову енергію, що підтверджується рахунком - актом №210-5 від 24.05.2012р., за яким заборгованість за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. зменшено на суму 4512,92 грн. (а.с. 26).

Доказів про отримання або надсилання рахунків - актів: №210-2 від 28.02.2010р.; №210-3 від 31.03.2011р.; №210-12 від 30.12.2011р.; №210-4 від 30.04.2012р. позивачем не надано, у зв'язку з чим, судом до уваги приймаються тільки ті рахунки - акти, які були отримані відповідачем або є докази відправлення даних актів.

У зв'язку з тим, що немає доказів отримання відповідачем рахунків - актів №210-2 від 28.02.2010р. на суму 3659,76 грн.; №210-3 від 31.03.2011р. на суму 2616,73 грн.; №210-12 від 30.12.2011р. на суму 3174,25 грн.; №210-4 від 30.04.2012р. на суму 2099,84 грн. та з урахуванням перерахунку заборгованості за теплову енергію, то основний борг підлягає стягненню у розмірі 39458,54 грн.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10285,11 грн., суд відмовляє.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 3823,15 грн., 3% річних у розмірі 1987,85 грн. та інфляційних витрат у розмірі 2240,88 грн.

Враховуючи умови п. 6.3 договору та поштовий перебіг, відповідач зобов'язаний був оплатити всю вартість отриманого товару за рахунком - актом №210-3 до 08.04.2010р., за рахунком - актом №210-4 від 30.04.2010р. до 07.05.2010р., за рахунком - актом №210-10 від 31.10.2010р. до 17.11.2010р., за рахунком - актом №210-11 від 30.11.2010р. до 11.12.2010р., за рахунком - актом 210-12 від 31.12.2010р. до 10.01.2011р., за рахунком - актом №210-1 від 31.01.2011р. до 05.02.2011р.; за рахунком - актом №210-2 від 28.02.2011р. до 22.03.2011р., за рахунком - актом №210-4 від 30.04.2011р. до 18.05.2011р., за рахунком - актом №210-10 від 30.10.2011р. до 16.11.2011р., за рахунком - актом №210-11 від 30.11.2011р. до 14.12.2011р., за рахунком - актом №210-1 від 31.01.2012р. до 15.02.2012р., за рахунком - актом №210-2 від 29.02.2012р. до 21.03.2012р., за рахунком - актом №210-3 від 31.03.2012р. до 16.04.2012р., за рахунком - актом 210-10 від 31.10.2012р. до 14.11.2012р., за рахунком - актом №210-11 від 30.11.2012р. до 19.12.2012р.

Відповідно до п. 7.2.6 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, в терміни, передбачені п. 6.3 договору, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної заборгованості.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, (з урахуванням п. 7.2.6 договору), наданий позивачем, суд позовні вимоги задовольняє частково: за період з 15.11.2012р. по 20.12.2012р., на суму заборгованості у розмірі 1246,82 грн., пеня у розмірі 448,92 грн.; за період з 21.12.2012р. по 14.02.2013р., на суму заборгованості у розмірі 2033,00 грн., пеня у розмірі 1138,48 грн., за період з 15.02.2013р. по 01.04.2013р., на суму заборгованості у розмірі 5317,92 грн., пеня у розмірі 2446,28 грн., всього у розмірі 4033,68 грн. Розрахунок наданий позивачем суд визнає невірним, у зв'язку з тим, що позивачем було невірно визначений період прострочення виконання зобов'язання. Оскільки, суд не може виходити за межі позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 3823,15 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 09.04.2010р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 3541,70 грн., 3% річних у розмірі 299,54 грн.; за період з 08.05.2010р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 1829,88 грн., 3% річних у розмірі 150,40 грн.; за період з 18.11.2010р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 2493,77 грн. , 3% річних у розмірі 165,20 грн.; за період з 12.12.2010р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 3680,74 грн., 3% річних у розмірі 236,58 грн.; за період з 11.01.2011р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 738,18 грн., 3% річних у розмірі 45,63 грн.; за період з 06.02.2011р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 2581,29 грн., 3% річних у розмірі 154,03 грн.; за період з 23.03.2011р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 2579,89 грн., 3% річних у розмірі 144,40 грн.; за період з 19.05.2011р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 1317,51 грн., 3% річних у розмірі 67,57 грн.; за період з 17.11.2011р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 1194,53 грн., 3% річних у розмірі 43,40 грн.; за період з 15.12.2011р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 3001,07 грн., 3% річних у розмірі 102,12 грн.; за період з 16.02.2012р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 3651,55 грн., 3% річних у розмірі 105,34 грн.; за період з 22.03.2012р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 4472,99 грн., 3% річних у розмірі 116,18 грн.; за період з 17.04.2012р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 4290,62 грн., 3% річних у розмірі 102,27 грн.; за період з 20.12.2012р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 2033,00 грн., 3% річних у розмірі 7,19 грн., всього у розмірі 1739,85 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 248,00 грн., суд відмовляє.

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє частково: за період з квітня 2010р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 3541,70 грн., інфляційних витрат у розмірі 318,75 грн.; за період з травня 2010р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 1829,88 грн., інфляційних витрат у розмірі 170,18 грн.; за період з грудня 2010р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 2493,77 грн., інфляційних витрат у розмірі 134,66 грн.; за період з грудня 2010р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 3680,74 грн., інфляційних витрат у розмірі 198,76 грн.; за період з січня 2011р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 738,18 грн., інфляційних витрат у розмірі 33,96 грн.; за період з лютого 2011р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 2581,29 грн., інфляційних витрат у розмірі 90,35 грн.; за період з квітня 2011р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 2579,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 30,96 грн.; за період з грудня 2012 по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 1194,53 грн.., інфляційних витрат у розмірі 2,39 грн.; за період з грудня 2012р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 3001,07 грн., інфляційних витрат у розмірі 6,00 грн.; за період з листопада 2012р. по січень 2013р., на суму заборгованості у розмірі 1246,82 грн., інфляційних витрат у розмірі 3,74 грн., всього у розмірі 989,75 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 1251,13 грн., суд відмовляє.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» (83087, п. Б. Хмельницького, б. 44, ЄДРПОУ 32026358) на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 2Б, ЄДРПОУ 00131133) суму основного боргу у розмірі 39458 (тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 54 коп., пеню у розмірі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн. 85 коп., інфляційні витрати у розмірі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 75 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 10285,11 грн., інфляційних витрат у розмірі 1251,13 грн., 3% річних у розмірі 248,00 грн. відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.06.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу