Постанова № 32016100, 18.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року Справа № 813/377/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої - судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представників позивача Бойко М.С., Дмитришина Н.Я., Синецького В.С.

представника відповідача Томашівського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004532320/20388, № 0004522320/20390 від 28.12.2012 року, -

встановив:

Державне підприємство «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» (надалі - ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012р. №0004532320/20388 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1626924,00 грн. та від 28.12.2012р. №0004522320/20390 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств та сум штрафних (фінансових) санкцій загалом в сумі 3950765,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем задекларованих показників у р.03 ІД Декларації «Інші доходи» всього в сумі 40226681,00 грн. (в тому числі за 1 квартал 2012р. в сумі 7270808,00 грн., за 1 півріччя 2012р. в сумі 40226681,00 грн.) та заниження задекларованих показників у р.06.5 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» всього в сумі 23682555,00 грн. (в тому числі за 1-ий квартал 2012р. в сумі 7270809,00 грн., та за 2-ий квартал 2012р. в сумі 16411746,00 грн.). Вказує, що наявність дебіторської заборгованості Міністерства фінансів України по основній сумі валютного кредиту одержаного Позивачем за кредитним договором з Аквасейфіті Інвест ПЛС від 27.10.2009р. для реалізації Інвестиційного проекту комплексного протипаводкового захисту у Львівській області на 2009-2011рр. та забезпеченого державною гарантією підтверджується постановами Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. №856, від 28.02.2011р. №209, паспортами бюджетних програм на 2011-2012рр. Міністерства екології та природних ресурсів України КПКВК 2407130 «Виконання боргових зобов'язань за кредитом, залученим позивачем під державну гарантію», - затверджених наказами Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства фінансів України.

Крім того, позивач вказував на те, що дебіторська заборгованість у відповідності з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8.10.201999р. №237 визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх вигод та може бути достовірно визначена її сума. Що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою про перерахування сум бюджетних асигнувань на погашення валютного кредиту безпосередньо на рахунок Позивача. І це відповідно засвідчує факт правомірності відображення в бухгалтерському обліку підприємства дебіторської заборгованості Міністерства фінансів України, що слугувало формуванню податкового обліку з врахуванням позитивних та від'ємних курсових різниць, нарахованих на цю дебіторську заборгованість.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити повністю з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначив, що вимоги позивача безпідставні, а формування позитивних та від'ємних курсових різниць на суму дебіторської заборгованості Міністерства фінансів України не підтверджено матеріалами справи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» (код ЄДРПОУ 36670377) зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів 15.09.2009 року.

У період з 25.09.2012 року по 22.10.2012 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №314/239/22-10/36670377 від 29.10.2012 р. (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

28 грудня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012р. №0004532320/20388 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на 1626924,00 грн. та від 28.12.2012р. №0004522320/20390 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств та сум штрафних (фінансових) санкцій загалом в сумі 3950765,00 грн.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п. 135.1 п.135.2 , пп. 135.5.11 п.135.5 ст.135, пп. 138.10.4. п.138.10 ст. 138, пп. 153.1.2, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (із змінами і доповненнями) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток підприємств всього в сумі -1 626 924 грн., в тому числі за І - ІІ квартал 2012 року в сумі -1 626 924 грн., та занижено податку на прибуток підприємств всього в сумі 3 132 612 грн., в тому числі за І півріччя 2012 року в сумі 3 132 612 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на наступному:

Підприємством на бухгалтерському рахунку 3772 "Розрахунки з іншими дебіторами в іноземній валюті" відображено дебіторську заборгованість Міністерства фінансів України по «тілу кредиту» в еквіваленті 50,0 млн. євро. та нараховано і відображено лише в періоді І-ІІ кварталів 2012 року позитивну та від'ємну курсові різниці на цю заборгованість в податковому обліку підприємства.

Відповідно до представленого до перевірки кредитного договору між ДП "Львівська ОДПЗ" та Аквасейфті Інвест ПЛС від 27.102.2009 року, підприємством отримано кредит в сумі 50 млн. євро під гарантії Гаранта "Кабінет Міністрів України" представленого в особі Міністра фінансів України.

Крім цього, Договір №28010-02/112 від 27.10.2009 року "Про умови використання, погашення та обслуговування іноземного кредиту, що надається Державному підприємству «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» під державну гарантію для фінансування інвестиційного проекту комплексного протипаводкового захисту у Львівській області на 2009 -2011 роки, та про належне забезпечення надання державної гарантії" укладений між Міністерством Фінансів України та ДП "Львівська ОДПЗ" та ПАТ Державний експортно - імпортний банк містить наступні умови:

п.4.1. Мінфін зобов'язується надати гарантію Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання Позичальником (ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту») перед кредитором "Аквасейфті Інвест ПЛС " зобов'язань з погашення та обслуговування Іноземного кредиту.

п.4.2. Позичальник зобов'язується забезпечити виконання своїх зобов'язань щодо відшкодування витрат державного бюджету, що можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов'язань, зазначених в п.4.1 Договору, правом договірного списання коштів у сумі витрат державного бюджету на користь та на вимогу Мінфіну з усіх поточних та вкладних (депозитних) рахунків Позичальника.

Згідно пп.9.1.1. ст.9 даного договору - Мінфін зобов'язується у разі невиконання Позичальником зобов'язань з погашення та обслуговування Іноземного кредиту та звернення до Мінфіну Кредитора забезпечувати на Зведеному рахунку резервування валютні кошти державного бюджету для погашення основного боргу, сплати відсотків по Іноземному кредиту, відсотків за прострочення платежів, комісій та інших витрат, пов'язаних з обслуговуванням іноземного кредиту.

Враховуючи вищенаведене на думку відповідача, позивачем не представлено документального підтвердження щодо наявної дебіторської заборгованості Міністерства фінансів перед ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» в сумі 50 млн. євро, а згідно представлених до перевірки кредитного договору та договору «Про умови використання та погашення кредиту…» Мінфін зобов'язується резервувати валютні кошти для погашення основного боргу та сплати відсотків та ін. витрат пов'язаних з обслуговуванням кредиту лише у разі невиконання Позичальником (ДП "Львівська ОДПЗ") зобов'язань з погашення та обслуговування іноземного кредиту та безпосереднього звернення до Мінфіну Кредитора (Аквасейфті Інвест ПЛС)

Відповідно за наслідком аналізу вказаних угод та ведення бухгалтерського (податкового) обліку перевіркою встановлено, що формування позивачем податкового обліку (доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) з урахуванням позитивної курсової різниці, нарахованої на дебіторську заборгованість Мінфіну проведено без належного документального підтвердження відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку та, відповідно нарахування курсових різниць на цю заборгованість, не підтверджено нарахуванням та відображенням в бухгалтерському та податковому обліку позивача даних курсових різниць відповідно до вимог пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового Кодексу України , не відображено у фінансовій звітності позивача (Баланс ф.1) відповідної дебіторської заборгованості;

формування позивачем податкового обліку (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) з урахуванням від'ємної курсової різниці, нарахованої на дебіторську заборгованість Мінфіну проведено без належного документального підтвердження відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку та, відповідно нарахування курсових різниць на цю заборгованість, не підтверджено нарахування та відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача даних курсових різниць відповідно до вимог пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового Кодексу України , не відображено у фінансовій звітності позивача (Баланс ф.1) відповідної дебіторської заборгованості

Крім того, в акті перевірки вказується, що у відповідності з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (далі - П(С)БО-21), визначено, що курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Також, згідно з пп. 7 - 8 П(С)БО-21 курсові різниці визначаються за монетарними статтями балансу в іноземній валюті.

Відповідно до п.4 П(С)БО-21 під монетарними статтями розуміють статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. А в наявних в матеріалах справи балансах підприємства відсутня дебіторська заборгованість Міністерства фінансів.

Враховуючи вищенаведене висновки акту перевірки полягають в тому, що підприємством нараховано та відображено в податковому обліку, від'ємну курсову різницю на дебіторську заборгованість Міністерства Фінансів України по погашенню тіла кредиту не у відповідності з правилами ведення бухгалтерського, податкового обліку що є порушенням п. 135.1 п.135.2 , пп. 135.5.11 п.135.5 ст.135, пп. 138.10.4. п.138.10 ст. 138, пп. 153.1.2, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (із змінами і доповненнями) .

Дослідивши висновки Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 08 липня 2009року №856 КМ України погодився з пропозицією Львівської обласної державної адміністрації щодо залучення у 2009 році іноземного кредиту під державну гарантію в сумі, еквівалентній 50 млн. євро, шляхом укладення кредитного договору компанією "Aquasafety invest" (Великобританія) як кредитором і державним підприємством «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» як позичальником для реалізації інвестиційного проекту комплексного протипаводкового захисту у Львівській області на 2009-2011 роки з урахуванням Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008р. №1151, та Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. №901.

Метою Програми є створення зокрема в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету комплексу гідротехнічних та інших споруд з метою забезпечення захисту населених пунктів, територій, сільськогосподарських угідь і виробничих об'єктів від наслідків катастрофічних паводків, мінімізації збитків та створення умов для життєдіяльності населення.

Відповідно до п.2, п.3 постанови КМ України від 08 липня 2009 року №856 Державному комітетові по водному господарству для реалізації проекту постановлено в місячний строк утворити державне підприємство «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту», яке визначається відповідальним виконавцем проекту.

Установлено, що публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", яке діє на підставі агентської угоди, укладеної з Міністерством фінансів від імені Кабінету Міністрів України 19 вересня 1996р., є фінансовим агентом Кабінету Міністрів України із супроводження іноземного кредиту, що залучається під державну гарантію для реалізації проекту;

для надання державної гарантії підприємство подає Міністерству фінансів проект кредитного договору з визначенням схеми та умов залучення іноземного кредиту, проект договору щодо надання державної гарантії, проекти договорів генерального підряду на проектування і будівництво об'єктів у рамках реалізації проекту та виконання інших робіт і техніко-економічний розрахунок проекту (бізнес-план);

у період до надання державної гарантії Міністерство фінансів і підприємство укладають договір про належне забезпечення надання державної гарантії; ( Абзац п'ятий пункту 3 постанови КМ України від 08 липня 2009 року №856 в редакції Постанови КМ №1070 від 07.10.2009).

Позивачем долучено до матеріалів справи кредитний договір укладений між ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» (Позичальник) та Аквасейфті Інвест ПЛС (AQUASAFETY INVEST PLC) (Кредитодавець) на суму 50 000 000 Євро від 27.10.2009 року, відповідно до умов якого:

п.п.1.1. Основними визначеннями та тлумаченнями є:

Гарантійна угода означає гарантійну угоду, укладену 27.10.2009 року, щодо гарантії, наданої Гарантом, яка безумовно та безвідклично гарантує всі суми, які підлягають сплаті за цим Кредитним Договором.

Гарант означає Кабінет Міністрів України (що діє від імені України), представлений в особі МІністра фінансів України.

Генральний підрядник означає ТзОВ «ТКС - Гідроресурс»

п.п.2.2. Мета

Надходження від кожного Кредиту будуть використані Позичальником на оплату робіт Генерального Підрядника, пов'язаних з будівництвом протипаводкових споруд у Львівській області, Україна. Після Першої Вибірки Кредиту, Позичальник негайно сплачує Генеральному підряднику меншу з таких сум (і) Суми Першої Вибірки чи (іі) 25 000 000 євро…

п.п. 2.3. Гарантія за цим кредитним договором

Сплата основної суми та процентів стосовно цього Кредитного Договору та всіх інших грошей, що підлягають сплаті Позичальником за або у відповідності до цього кредитного договору, були безумовно та безвідклично гарантовані Кабінетом Міністрів України (що діє від імені України) в особі Міністра фінансів України (далі - Гарант) за гарантійною Угодою.

27 жовтня 2009року між Кабінетом Міністрів України (який діє від імені України) в особі Міністра фінансів України як Гарантом та Аквасейфті Інвест ПЛС (AQUASAFETY INVEST PLC) як Кредитодавцем укладено Гарантійну Угоду №28010-02/113 по відношенню до зобов'язхань позичальника за Кредитним договором.

Відповідно до п.2.2 «Гарант як основний боржник» у відносинах між Гарантом та Кредитодавцем, але без шкоди для будь-яких з зобов'язань Позичальника, Гарант є відповідальною особою за цією гарантією, так, ніби він є єдиним основним боржником, а не просто поручителем. Відповідно, Гарант не звільняється від відповідальності, його відповідальність не обмежується нічим, що не звільнило б його від відповідальності або не впливало б на його відповідальність у разі, коли б він був єдиним основним боржником

Аналіз вказаних умов договорів вказує на зобов'язання Гаранта оплати основної суми та процентів стосовно цього Кредитного Договору та всіх інших грошей, що підлягають сплаті Позичальником ніби він є єдиним основним боржником, що підтверджує аргументацію позивача щодо наявності дебіторської заборгованості Міністерства фінансів України.

Також 27 жовтня 2009року між Міністерством фінансів України, Державним підприємством «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» та публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» укладено Договір №28010-02/112 про умови використання, погашення та обслуговування іноземного кредиту, що надається Державному підприємству «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» під державну гарантію для фінансування інвестиційного проекту комплексного протипаводкового захисту у Львівській області на 2009 - 2011 роки, та про належне забезпечення надання державної гарантії.

Відповідно до пп. 9.3.2, 9.3.3, 9.3.11 п.9.3 ст.9 вказаного Договору №28010-02/112 позичальник (позивач) зобов'язується

забезпечувати на рахунку резервування за шість робочих днів до настання терміну платежу, визначеного згідно з графіком, валютні кошти для погашення основного боргу, сплати відсотків по іноземному кредиту, відсотків за прострочку платежів, комісій та інших виплат, пов'язаних з обслуговуванням іноземного кредиту, за рахунок коштів, що передбачатимуться Держводгоспу на зазначені цілі у Державному бюджеті України на 2010 та наступні роки за вирахуванням доходів позичальника від відшкодування податку на додану вартість, відсоткового доходу від розміщення тимчасово вільних коштів Іноземного кредиту та інших його доходів;

у разі необхідності купівлі банком валютних коштів для виконання платежів за іноземним кредитом згідно з кредитним, забезпечувати на рахунку резервування за десять робочих днів до настання терміну платежу кошти у національній валюті України за рахунок коштів що передбачатимуться Держводгоспу на зазначені цілі у Державному бюджеті України на 2010 та наступні роки за вирахуванням доходів Позичальника від відшкодування податку податку на додану вартість відсоткового доходу від розміщення тимчасово вільних коштів Іноземного кредиту та інших його доходів;

забезпечувати щорічну подачу Дерводгоспом протягом реалізації інвестиційного проекту бюджетного запиту за програмою відкритого для обслуговування та погашення іноземного кредиту.

Провівши аналіз наведених трьох договорів, суд вважає аргументованими твердження позивача, що вказане свідчить про те, що валютні кошти на погашення основного боргу, та інших виплат, пов'язаних з обслуговуванням валютного кредиту за кредитним договором між Позичальником (позивачем) та Аквасейфті Інвест ПЛС (AQUASAFETY INVEST PLC) від 27.10.2009р. здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, які з цією метою перераховуються на рахунок Позичальника (позивача), а відтак є підтвердженням наявності дебіторської заборгованості Міністерства фінансів України.

Одним із основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності є принцип єдиного грошового вимірника. Суть його полягає в тому, що вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні. Операції в іноземній валюті відображаються як в національній грошовій одиниці України, так і у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною валютою окремо. Для переведення іноземної валюти в національну використовується валютний курс, Валютний курс - це курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Операції в іноземній валюті відображаються у валюті звітності, тобто перераховуючи суму в іноземній валюті у гривні із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Якщо на дату балансу або на дату здійснення розрахунків валютний курс змінився, виникають курсові різниці.

Об'єктами визначення курсових різниць є монетарні статті. Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 193 від 10.08.2000 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за N 515/4736 монетарні статті - це статті Балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, що будуть отримані або оплачені у фіксованій (визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні статті - це статті, відмінні від монетарних. Отже, монетарні активи - це власне гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) за договорами, що передбачають грошову компенсацію, а також нетоварна заборгованість, яка передбачає повернення суми боргу грошовими коштами.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999р. №237 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 р. за N 725/4018, встановлено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Суд вважає доведеним ті обставини, що дебіторська заборгованість Міністерства фінансів України в даному випадку позивачем правомірно віднесено до активів, що будуть отримані або оплачені у фіксованій (визначеній) сумі грошей, що в свою чергу вказує на можливість визначення курсових різниць на дебіторську заборгованість, як монетарну статтю.

Відповідно до 138.10.4. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу;

Згідно пп.135.5 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, інші доходи включають зокрема доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу;

Відповідно до пп.153.1.2 пп.153.1.3 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, «Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті» витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати визначення курсових різниць та на підставі відповідних розрахунків, визначати доходи та витрати з врахуванням розрахунку позитивного та від'ємного значення курсових різниць на заборгованість по кредиту та на дебіторську заборгованість.

Крім того, як вбачається з інформації про відображення в податковому обліку ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» позитивного та від'ємного значення курсових різниць по заборгованості в іноземній валюті за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р. долученої до матеріалів справи позивачем, розрахунок курсових різниць на дебіторську заборгованість підприємством розпочато з ІІ-го кварталу 2011 року, за наслідками прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2011року №209 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання боргових зобов'язань за кредитом, залученим державним підприємством ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту».

Суд, аналізуючи вищезазначені Положення (стандарту) бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України, приходить до висновку, що необхідною умовою для розрахунку курсових різниць на дебіторську заборгованість є віднесення її до активів, що будуть отримані або оплачені у фіксованій (визначеній) сумі грошей, що в нашому випадку вказує на підставність визначення курсових різниць на дебіторську заборгованість, як монетарну статтю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано витрати та доходи за І-ше півріччя 2012 року з врахуванням розрахунку курсових різниць на дебіторську заборгованість. Висновки ж Акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є помилковими, а відтак, прийняті ДПІ у Личаківському районі м. Львова ДПС податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012р. №0004532320/20388 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1626924,00 грн. та від 28.12.2012р. №0004522320/20390 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій 3132612,00 грн. та сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 783153,00 грн. підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та підставними, а відтак позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0004532320/20388, № 0004522320/20390 прийняті Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» сплачений судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) 00 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2013 року.

Суддя Мричко Н.І.