Рішення № 32015506, 25.06.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2298/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"25" червня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Кожухар О.М.,

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» (далі - ПАТ «Фінанси та Кредит») до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року ПАТ «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з зазначеним позовом в якому вказував, що 23 вересня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 07-76-aisp-2008, відповідно до якого позивач надав останньому на придбання автомобіля кредитні кошти в розмірі 6 700 доларів США на строк до 22 вересня 2015 року, а відповідач зобов'язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до узгодженого графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі від 13,8 % річних в перший рік користування кредитом з поступовим щорічним зменшенням до 8,8 % річних в останній рік користування кредитом.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов'язок останнього сплатити банку проценти в підвищеному розмірі - 15,15 % річних та пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення виконання умов кредитного договору в цей же день між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки за яким останній поручився за вчасне та повне виконання боржником взятих на себе зобов'язань та зобов'язався відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_2 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконував не належним чином в зв'язку з чим станом на 03 січня 2013 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 48 394,93 грн., в тому числі:

- заборгованість по поточному та простроченому кредиту - 3 476,44 доларів США, що еквівалентно 27 787,18 грн.;

- заборгованість по простроченим процентам - 442,28 долари США, що еквівалентно 3 535,14 грн.;

- нарахована пеня за порушення умов договору - 17 072,62 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, а також всіх сплачених ним судових витрат.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково - в частині заборгованості за кредитом та відсотками, однак заперечував проти стягнення пені в нарахованому банком розмірі, вказуючи на те, що пеня нарахована з порушенням позовної давності.

Також просив вирішити питання щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача та відповідача ОСОБА_2

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 23 вересня 2008 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» (в подальшому - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»») уклав в письмовій формі з ОСОБА_2 кредитний договір № 07-76-aisp-2008 в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору банк (який має право на здійснення операцій по кредитуванню населення в іноземній валюті) зобов'язався надати та в цей же день надав позичальнику на придбання автомобіля кредит в розмірі 6 700 доларів США на строк до 22 вересня 2015 року.

Зі своєї сторони позичальник зобов'язався щомісячно в строк до 10 числа (відповідно до узгодженого сторонами графіку) частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі від 13,8 % річних в перший рік користування кредитом з поступовим щорічним зменшенням до 8,8 % річних в останній рік користування кредитом, а також вносити інші передбачені договором платежі.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов'язок останнього сплатити банку проценти в підвищеному розмірі - 15,15 % річних та пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення виконання умов кредитного договору в цей же день між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки за яким останній поручився за вчасне та повне виконання боржником взятих на себе зобов'язань та зобов'язався відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_2 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, а також внести інші передбачені договором платежі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів або невнесення чергового платежу він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен достроково повернути кредит та внести інші передбачені договором платежі.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

В зв'язку з цим станом на 03 січня 2013 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 31 322,32 грн., в тому числі:

- заборгованість по поточному та простроченому кредиту - 3 476,44 доларів США, що еквівалентно 27 787,18 грн.;

- заборгованість по простроченим процентам - 442,28 долари США, що еквівалентно 3 535,14 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу, а тому вказана заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Що стосується нарахування пені та заперечень ОСОБА_1 з приводу нарахування банком пені з порушенням встановленої позовної давності, то суд виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки дійсно встановлюється в один рік.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що ПАТ «Фінанси та Кредит» дійсно нарахував позичальнику пеню з порушенням встановленого законом строку позовної давності, а саме з 11 грудня 2011 року, сторони не обумовили між собою іншого строку позовної давності, а тому пеня підлягає зменшенню та стягненню в межах давності і складає 14 017,82 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягає стягненню в рівних частках судовий збір в розмірі 453,40 грн.

Проте відповідачем не зазначено, не обґрунтовано, а судом не виявлено передбачених законом підстав для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, а тому клопотання ОСОБА_1 в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» заборгованість за кредитним договором № 07-76-aisp-2008 від 23 вересня 2008 року, що утворилася станом на 03 січня 2013 року в загальному розмірі 45 340 (сорок п'ять тисяч триста сорок) гривень 14 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 39002011509980 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», МФО 326933, код ЄДРПОУ 26499505), а також в рівних частках 453 (чотириста п'ятдесят три) гривні 40 копійок судових витрат, по 226 (двісті двадцять шість) гривень 70 копійок з кожного, перерахувавши кошти на цей же рахунок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв