Ухвала суду № 32015451, 13.06.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/9488/2012Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/737/13 Доповідач - Кузьма Р.М.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Кузьми Р.М.

суддів - Жолудько Л. Д., Костіва О. З.,

при секретарі - Ханенко Т.І.

з участю представників апелянта, ПАТ КБ "Надра"

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою директора ТзОВ "ММ ЛТД" ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2012 року та ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Тернопільське регіональне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "ММ ЛТД" про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ПАТ КБ "Надра" в особі філії Тернопільське регіональне управління звернулось в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "ММ ЛТД" про стягнення, солідарно, боргу за договором кредиту №9/2008-МКМ від 23 січня 2008 року, посилаючись на те, що ОСОБА_3 як позичальник, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "ММ ЛТД", як поручителі, належним чином не виконують взятих на себе зобов'язань згідно укладеного між позивачем та ОСОБА_3 зазначеного договору, грубо порушують його умови, внаслідок чого заборгували банку грошові кошти в розмірі 40620,72 євро, що еквівалентно 420107,61 гривні.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2012 року позов - задоволено.

Стягнуто із Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Тернопільське регіональне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД", солідарно, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 9/2008-МКМ від 23 січня 2008 року в розмірі 40620,72 євро, що еквівалентно 420107,61 грн. та понесені судові витрати в розмірі 3219 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2012 року внесено в рішення виправлення в резолютивній частині замість "Стягнути із Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Тернопільське регіональне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмежено відповідальністю "ММ ЛТД", солідарно, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 9/2008-МКМ від 23 січня 2008 року в розмірі 40620,72 євро, що еквівалентно 420107,61 грн. та понесені судові витрати в розмірі 3219 грн." вказати - " Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмежено відповідальністю "ММ ЛТД", солідарно, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 9/2008-МКМ від 23 січня 2008 року в розмірі 40620,72 євро, що еквівалентно 420107,61 грн. та понесені судові витрати в розмірі 3219 грн."

В апеляційній скарзі директор ТзОВ "ММ ЛТД" ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції та ухвалу про виправлення описки від вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ "Надра" в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.

Представник відповідача апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушено інтереси позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3, як боржником, а відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариством з обмеженою відповідальністю "ММ ЛТД" ( в особі директора ОСОБА_2) як поручителів умов кредитного договору № 9/2008-МКМ від 23 січня 2008 року.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 23 січня 2008 року між ПАТ КБ "Надра" в особі начальника відділення №17 філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ Клочка В.О. з однієї сторони та ОСОБА_3 (позичальник) з другої сторони укладено кредитний договір № 9/2008-МКМ. Відповідно до умов вказаного договору банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 30000 євро на споживчі потреби. Пунктом 1.3 вказаного договору передбачено, що кредит надається Позичальнику строком по 16 січня 2012 року включно зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,9 % річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році (а.с.12).

В п. 4.1.4 спірного кредитного договору сторони погодились про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави, банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно. Про дострокове витребування кредиту банк письмово сповіщає позичальника.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.9.2 кредитного договору, у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до з п.9.2 за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконував належним чином взятих на себе згідно кредитного договору зобов'язань ні в частині повернення кредиту, ні в частині сплати відсотків, що стверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_3 станом на 14.05.2012 року, згідно якого: 24745,45 євро - основна сума кредиту; 10807,31 євро - заборгованість по відсотках; 3569,63 євро - пеня за несвоєчасно погашений кредит; 1498,32 євро - штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків; а разом 40620,72 євро (а.с.5).

Також 23 січня 2008 року між ВАТ КБ "Надра" (заставодержатель) в особі начальника відділення №17 філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ Клочка В.О. з однієї сторони та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "ММ" ЛТД" в особі директора ОСОБА_2 (поручителі) з іншої сторони укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 (позичальник) взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 9/2008-МКМ від 23.01.2008 року.

Згідно п.1.1 та п.1.2 договорів поруки, кожен із поручителів відповідає перед кредитором (банком) у повному обсязі, позичальник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання щодо повернення до 26 січня 2012 року кредиту в сумі 30000 євро, сплати відсотків в розмірі 12,9 % річних за користування кредитними коштами та сплати можливих штрафних санкцій, як від позичальника та поручителів разом, так від кожного окремо.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТзОВ "ММ" ЛТД" в особі директора ОСОБА_2 несуть солідарну з боржником - ОСОБА_3 відповідальність за неналежне виконання ним кредитного договору.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про виплату коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителів є як направлення та вручення їм вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до них позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителів кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Задовольняючи позов банку, суд виходив з тих обставин, що в даному випадку мають місце порушення відповідачами майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ "ММ ЛТД" на користь позивача заборгованості по кредитному договору в межах позовних вимог у сумі 40620,72 євро, що еквівалентно 420107,61 грн.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апелянта, що банком в порушення п.2.1 Договору поруки не направлялося безпосередньо відповідачу ТзОВ "ММ ЛТД", як поручителю, жодних вимог чи претензій щодо виконання Поручителем зобов'язання Позичальника за Кредитним договором, колегія суддів до уваги не може прийняти. 25.05.2012 року банком направлялася претензія про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 як поручителю, так як він також є директор ТзОВ "ММ ЛТД" (а.с. 20).

Посилання апелянта, що в порушення вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, ст.ст. 212-214 ЦПК України суд стягнув з відповідачів максимальний розмір пені та штрафу, колегія суддів вважає необґрунтованими. Згідно з вимогами п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Оскільки заяви відповідача про зменшення розміру неустойки суду першої інстанції не було подано, що вбачається із матеріалів справи, суд підставно не зменшив такого розміру.

Не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів твердження апелянта, що суд не закрив провадження по справі, в порушення вимог п.1.ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Положеннями п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст.15-16, частини другої ст.118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТзОВ "ММ ЛТД" ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2012 року та ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.М. Кузьма