Рішення № 32014644, 25.06.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 4374398/13ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді Вінтоняк Н.Д.,

при секретарі Середа Г.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «СК «Арсенал Страхування», третя особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що нею 01.12.2012 року було укладено договір споживчого кредиту під 0% комісії №401333030, за умовами якого позивачем було придбано холодильник та пральну машину, а всього товар на суму 9092 грн. Одночасно з оформленням договору кредитування на вимогу працівника банку позивачем було укладено комплексний договір страхування від нещасних випадків позичальника банку та страхування кредиту №007.401333030.111 від 01.12.2012 року.

Позивач посилається на те, що вона достроково виплатила заборгованість за кредитом, однак за умовами договору страхування це не зменшує обсяг виплат, які позивач зобов`язана здійснити одноразовим платежем за весь період дії договору страхування. Позивач вважає, що після повної сплати кредиту, повинна припинитися і дія договору страхування. Умови укладеного позивачем договору страхування є вкрай невигідними для ОСОБА_2, його умови не можуть в повній мірі поширюватися на позивача, так як згідно п.3.2.2 договору страхування передбачає страхування від втрати роботи в результаті скорочення штату, однак на момент укладання договору позивач не працювала та перебувала на пенсії. Згідно п. 5.1 по ризикам п.3.1.2 також договір не діє щодо осіб, що на момент його укладення не працевлаштовані або що є пенсіонерами.

При укладанні договору страхування страховику ОСОБА_3 було відомо, що ОСОБА_2 є пенсіонером, отже оспорюваний договір страхування є для неї не потрібний, укладений під впливом обману, а тому може бути визнаний судом недійсним. При укладанні вищезазначеного договору було порушено ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки договір містить несправедливі умови.

В результаті стресу, отриманого від укладання такого несправедливого договору, позивач вимушена була проходити обстеження та лікуватися, на що нею було витрачено 2173,25 грн. З вини відповідача позивач душевно страждала, моральну шкоду позивач оцінює у 10000 грн.

Паосилаючись на положення ст. 230 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про зхахист прав споживачів», позивач просила визнати недійсним комплексний договір страхування від нещасних випадків позичальника банку та страхування кредиту №007.401333030.111 від 01.12.2012 року як такий, що укладено внаслідок обману; застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: стягнути з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь позивача сплачені за договором кошти у розмірі 2586,96 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, збитки в подвійному розмірі 5173,92 грн., матеріальну шкоду у вигляді витрат на лікування та обстеження 2173,25 грн., моральну шкоду 10000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив задовольнити її з наведених у позові підстав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що укладання договору страхування є умовою при видачі банком споживчого кредиту та укладанні кредитного договору, оскільки позивач є людиною похилого віку, часто хворіє, і тому існує ризик неповернення кредитних коштів банку. Разом з тим, комплексний договір страхування є договором добровільного страхування, підписуючи цей договір, позивач погодилась з його умовами та зобов`язувалася його виконувати. За умовами договору стосовно позивача, яка є пенсіонером, застрахованими є ризики, передбачені п.3.1.1 договору. Твердження позивача про завідомо невигідний характер комплексного договору страхування, а також те, що договір було укладено під впливом обману, чим завдано позивачу матеріальної та моральної шкоди, є безпідставними. За таких обставин, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, розглянути справу у відсутність представника.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необгрунтованістю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.12.2012 між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №401333030, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кдетит у розмірі 13365,95 грн., строком до 03.12.2014 року, процентна ставка за користування кредитом склала 0,1% (п.2 кредитного договору) (а.с. 8).

П. 2.5. кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику для: оплати товару на суму 10778,99 грн.; оплати страхового платежу згідно з умовами комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника №007.401333030.111 від 01.12.2012 року у сумі 2586,96 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі страхового платежу на поточний рахунок ПАТ СК «Арсенал Страхування» ( в разі укладення договору страхування); оплати комісійної винагороди банку.

01.12.2012 року між позивачем та ПАТ «СК «Арсенал Страхування» було укладено комплексний договір страхування від нещасних випадків позичальника банку та страхування кредиту №007.401333030.111 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 3 ст. 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Як вбачається з договору страхування, його предметом є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи, а також пов`язані із відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди вигодонабувачу (кредитору) внаслідок невиконання (або неналежного виконання) страхувальником своїх обов`язків, передбачених кредитним договором №401333030 від 01.12.2012 року, укладеним між вигодонабувачем (ПАТ «Альфа-Банк») та страхувальником (ОСОБА_2В.) щодо своєчасного, повного повернення ним кредиту та відсотків за користування ним.

П.2 договору страхування передбачено, що одноразова загальна страхова премія (страховий платіж) складає 2586,96 грн., який повинен бути сплачений страхувальником одноразово протягом 2 банківських днів з дати укладання договору; строк дії договору страхування 24 місяці з дати набуття чинності. Загальний місячний страховий тариф 1% від страхової суми (10778,99 грн.).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин важається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до вимог закону правочин може бути визнаний недійсним судом лише з підстав, передбачених ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Згідно ст. 998 ЦК України, договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: його укладено після настання страхового випадку; об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з даним позовом, як на підставу для визнання договору страхування недійсним , позивач посилався на ст. 230 ЦК України.

Згідно зі ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У відповідності зі ст. 230 ЦК України правочин, здійснений під впливом обману, може бути визнаний судом недійсним.

Заявлені вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману і наявності їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для нього умовах.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 р., правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Підписавши комплексний договір страхування від нещасних випадків позичальника банку та страхування кредиту №007.401333030.111 від 01.12.2012 року, ОСОБА_2 засвідчила, що погоджується з усіма його умовами та взяла на себе обов`язок його виконувати. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що договір нею було укладено під впливом обману.

Суд критично ставиться до доводів позивача щодо того, що остання відмовилася від підпису під комплексним договором страхування як таким, що укладений під впливом обману, у зв`язку з чим направила 02.03.2013 року відповідну заяву на адресу ПАТ «СК «Арсенал Страхування» з метою визнати незаконним зазначений договір, оскільки зазначене не свідчить про те, що в момент укладання оспорюваного договору позивач була навмисно введена в оману представником відповідача щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Обгрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсності договору страхування, позивач посилається також на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Відповідно до положень вказаної статті продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

У ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначений приблизний (невичерпний) перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей.

Як вбачається з умов договору страхування, в ньому чітко визначено предмет договору, права та обов`язки сторін, порядок припинення тощо.

За умовами зазначеного договору застрахованими є наступні ризики:

при страхуванні від нещасних випадків: смерть страхувальника внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору; встановлення страхувальнику первинної інвалідності І або ІІ груп внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору (п. 3.1.1)

при страхуванні відповідальності страхувальника за неповернення вигодонабувачу кредиту згідно умов кредитного договору: ризик відповідальності, пов`язаної з невиконанням (неналежним виконанням) страхувальником своїх обов`язків, передбачених кредитним договором №401333030 від 01.12.2012 року, укладеним між вигодонабувачем та страхувальником , за умови, що така відповідальність виникла внаслідок втрати постійного місця роботи, яке він мав на момент укладання кредитного договору та договору страхування, в результаті скорочення штау у роботодавця, де працював страхувальник (п. 3.1.2).

П.5 договору передбачено, що за зазначеним договором не покриваються ризики осіб, які на момент укладання договору є: особами молодше 18 років, особами старше 65 років, інвалідами І або ІІ групи або мають підставу для присвоєння їм цих груп інвалідності, недієздатними особами, особами, що страждають психічнимтзахворюванням, перенесли інсульт, інфаркт міокарда, страждають серцевою недостатністю 3 стадії, цирозом печінки, термінальною нирковою недостатністю, гепатитом С, злоякісними захворюваннями крові, онкологічнимми захворюваннями, хворі на СНІД, ВІЛ інфіковані. За ризиком п 3.1.2. також цей договір не діє щодо осіб, що тна момент його укладання не працевлаштовані, працевлаштовані неофіційно або що є пенсіонерами.

Зважаючи на те, що на час укладання договору страхування позивач була пенсіонером, застрахованими є ризики, передбачені п. 3.1.1. комплексного договору, в разі настання яких відповідач взяв на себе обов`язки у строки та у порядок, визначений п. 8, 9,12 договору, здійснити стирахові виплати на користь позивача.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідачем у договір страхування було внесено умови, які є несправедливими та призвели до порушення його прав як споживача, оскільки виходячи з принципу свободи договору, викладеного в ст. 627 ЦПК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, позивач під час укладання договору добровільного страхування у разі відсутності згоди по викладеним в договорі умовам міг відмовитись від укладання договору.

Не заслуговують на увагу також посилання ОСОБА_2 про те, що оспорюваний договір є для неї вкрай невигідним, оскільки вона майже виплатила кредит за договором №401333030 від 01.12.2012 року, кредитний договір припиниться, однак договір страхування буде чинним до 01.12.2014 року, у зв`язку з чим позивач буде вимушена витрачати власні кошти на оплату страхових внесків. Крім того, суд зауважує, що позивач не позбавлена можливості звернутися до відповідача з заявою про припинення дії договору страхування у порядку, передбаченому п. 13 договору.

Також суд вважає необгрунтованим посилання позивача на те, що під час укладання договору вона не мала можливості досконало ознайомитись з умовами договору, в зв'язку з дрібним шрифтом тексту договору, так як це спростовується її підписом, який свідчить про те, що позивач з умовами, викладеними на 2-х сторінках цього договору, був ознайомлений і згодний.

На підставі наведеного, суд вважає, що підстав для задоволення вимог позивача про визнання договору страхування недійсним не вбачається, а відтак, і для застосування наслідків недійсності правочину, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про визнання правочину недійсним.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, оскільки в силу ч. 2 ст. 216 ЦК України така шкода відшкодовується винною особою у разі, якщо у звязку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано таку шкоду. Не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди через їх необгрунтованість та безпідставність, оскільки на підставі ст. 1167 ЦК України може бути відшкодована майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. На правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договором страхування, положення ст. 1167 ЦК України не поширюються.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 22, 23, 203, 204, 215, 216, 229, 230, 627, 979, 980, 988, 998 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «СК «Арсенал Страхування», третя особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання договору недійсним, відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Н.Д. Вінтоняк