Постанова № 32012723, 17.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа№ 910/4935/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Скрипки І.М.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.

розглядаючи апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Укренергомонтаж"

на рішення господарського суду міста Києва

від 14.05.2013 року

у справі №910/4935/13 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Прімекс-Ніка", м.Київ,

до приватного акціонерного товариства „Укренергомонтаж", м. Київ,

про стягнення 246 109,18 грн.,

за участю представників:

від позивача: Бойчун Н.Д. - представник (дов. №1-с від 19.02.2013 р.),

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Прімекс-Ніка" (надалі - ТОВ „Прімекс-Ніка") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства „Укренергомонтаж" 222 975,00 грн. основного боргу, 13 504,17 грн. пені, 2 837,80 грн. інфляційних втрат та 6 792,21 грн. 3% річних, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості за надані послуги по договору №011211 від 01.12.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року у справі №910/4935/13 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 222 975,00 грн. основного боргу, 13 412,78 грн. пені, 2 796,20 грн. 3% річних та 539,24 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, приватне акціонерне товариство „Укренергомонтаж" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 17.06.2013 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 17.06.2013 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника позивача з приводу можливості розгляду апеляційної скарги без участі інших учасників судового процесу, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити перевірку рішення у відсутність представника скаржника за наявними у справі доказами.

17.06.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Прімекс-Ніка" (в тексті договору - виконавець) та приватним акціонерним товариством „Укренергомонтаж" (в тексті договору - замовник) було укладено договір №011211 про надання послуг автокраном (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги автокраном KRUPP 140GMT-AT для виконання робіт по демонтажу крану Liebherr LR1750 на об'єкті за адресою "Промислова ділянка ДСП ЧАЕС" на об'єктах замовника на підставі замовлення, згідно додатку № 2, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити своєчасно та якісно надані послуги відповідно до умов, які визначені в цьому договорі (а.с.14-18).

Відповідно до п.2.1 договору попередня вартість послуг включає: роботу автокрану КRUРР 140 GМТ-АТ - 240000,00 грн. (120 годин), проїзд автокрану КRUРР 140 GМТ-АТ (м.Київ-ЧАЕС-м.Київ) - 27 000,00 грн., доставка противаг (м. Київ-ЧАЕС-м.Київ) - 10 000,00 грн. (вартість послуг за даним договором є фіксованою і не може бути збільшена не за яких обставин, крім збільшення часу роботи механізмів), на загальну суму 277 000,00 грн.

Умовами п.2.2 договору визначено, що вартість послуг за договором складається з попередньої оплати послуги, яка зазначена у п.2.1 цього договору, та остаточної вартості послуг, яка формується на підставі змінних рапортів після закінчення виконання робіт за договором, і є остаточною вартістю послуги.

Попередня оплата вартості послуги за даним договором складає 70% від загальної вартості робіт, тобто 193 900,00 грн., і сплачується замовником не пізніше 3 (трьох) банківських днів до початку надання виконавцем замовлених послуг (п.2.2.1 договору).

Згідно пунктів 2.3, 2.4 договору остаточна вартість послуги за договором формується виконавцем на підставі всіх змінних рапортів, які оформлені і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін. Перерахунок залишкової вартості послуг проводиться на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання наданих послуг.

Додатком № 1 до договору сторони визначили, що вартість послуг 1 години автокраном КRUРР 140 GМТ-АТ становить 2 000,00 грн. та вартість зміни - 16 000,00грн., вартість 1 зміни проїзду автокраном КRUРР 140 GМТ-АТ (м.Київ-ЧАЕС-м.Київ) - 27 000,00 грн., вартість 1 комплекту доставки противаг (м.Київ-ЧАЕС-м.Київ) - 10 000,00 грн.

Відповідно п.9.2 договору акт здачі-приймання наданих послуг складається в разі закінчення надання послуги згідно даного договору у строк не пізніше 3 (трьох) днів після отримання виконавцем коштів в повному обсязі за надані послуги і підписується уповноваженими особами сторін договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, підписання сторонами та скріплення їх печатками додатку №1 до цього договору та діє до дати підписання сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг) за цим договором (п.9.1 договору).

До договору укладено додаткові угоди № 1 від 20.12.2011р. та № 2 від 03.01.2012р.(а.с.20-21), які є невід'ємною частиною договору.

Додатком № 1 від 20.12.2011р. сторони погодили, що попередня вартість послуг роботи автокрану КRUРР 140 GМТ-АТ складає 180 000,00грн. (90 годин). Попередня оплата вартості послуги за даною додатковою угодою складає 70% від загальної вартості робіт, тобто 126 000,00грн. і сплачується замовником не пізніше 23.12.2011р.

Згідно додатку № 2 від 03.01.2012р. попередня вартість послуг роботи автокрану КRUРР 140 GМТ-АТ складає 316 000,00грн. (158 годин). Попередня оплата вартості послуги за даною додатковою угодою складає 70% від загальної вартості робіт, тобто 221 200,00грн. і сплачується замовником не пізніше 16.01.2012р. Остаточна вартість послуги за договором формується виконавцем на підставі всіх змінних рапортів, які оформлені і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін та сплачується на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким у відповідності до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Таким чином, укладення ТОВ „Прімекс-Ніка" та ПАТ „Укренергомонтаж" договору №011211 від 01.12.2011 року було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 цього ж Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт надання відповідачеві на виконання умов договору №011211 від 01.12.2011 року послуг автокрана на загальну суму 941 000,00 грн. підтверджується актами виконаних робіт № ОУ-222 від 17.12.2011р. на суму 263 500,00 грн., № ОУ-232 від 29.12.2011р. на суму 240 000,00 грн., № ОУ-004 від 06.01.2012р. на суму 76 000,00 грн., № ОУ-009 від 14.01.2012р. на суму 140 000,00 грн., № ОУ-013 від 21.01.2012р. на суму 140 000,00 грн., № ОУ-015.1 від 23.01.2012р. на суму 40 000,00 грн., № ОУ-017 від 25.01.2012р. на суму 41 500,00 грн. (а.с.23-29). Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками організацій.

На виконання договору відповідачем отримані послуги оплачені частково в сумі 664000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.30-35).

26.06.2012 року сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, за умовами якої сторони погодили наявність заборгованості за договором №011211 від 01.12.2011 р. в розмірі 277 000,00грн. та затвердили графік її погашення до 30.11.2012 року (а.с.22).

Відповідачем додатково оплачені послуги в сумі 54 025,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.36).

В зв'язку із зазначеним, за договором №011211 від 01.12.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 222 975,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №14-01/1 від 14.01.2013 р. з вимогою про погашення заборгованості за договором №011211 від 01.12.2011 р. (а.с.38-44). Відповідачем відповіді на дану претензію не надано.

Відповідно до вимог статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отримання послуг відповідачем на виконання договору №011211 від 01.12.2011 року без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку надання послуг, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити їх вартість.

Судова колегія вважає безпідставним посилання скаржника в якості заперечень розміру заборгованості на акт звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2011 року по 22.05.2013 року, оскільки такий складений відповідачем в односторонньому порядку та не підтверджується первинними фінансово-господарськими документами, а відповідно в розумінні вимог статей 32-34 ГПК України не є належним доказом оплати наданих послуг. До того ж, жодних доказів направлення стороні такого акту звірки скаржником не було надано.

Зазначені в акті звірки дані є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з наданої позивачем копії рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року у справі №910/4933/13, яке набрало законної сили, вбачається, що заборгованість за договором №12-174, на який посилається відповідач, відсутня. Обставини проведення розрахунків за договором №090112 від 09.01.2012 року були встановлені зазначеним рішенням.

Враховуючи викладене, ПАТ „Укренергомонтаж" не було надано доказів на підтвердження оплати зазначених послуг у повному обсязі, що свідчить про наявність заборгованості перед позивачем на суму 222 975,00 грн., а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про стягнення заборгованості у зазначеному вище розмірі підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13 504,17 грн., інфляційні втрати в сумі 2 837,80 грн. та 3% річних в сумі 6 792,21 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 до договору передбачено, що за порушення термінів платежів, передбачених додатковою угодою, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вимоги статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та, відповідно до розрахунку місцевого господарського суду, стягнення з ПАТ „Укренергомонтаж" на користь ТОВ „Прімекс-Ніка" 13 412,78 грн. пені, 539,24 грн. інфляційних втрат та 2 796,20 грн. 3% річних.

Зважаючи на встановлене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ „Прімекс-Ніка" до ПАТ „Укренергомонтаж" про стягнення 222 975,00 грн. основного боргу за послуги автокрана, 13 412,78 грн. пені, 539,24 грн. інфляційних втрат та 2 796,20 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Укренергомонтаж" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Укренергомонтаж" на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року у справі №910/4935/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року у справі №910/4935/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4935/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Скрипка І.М.

Остапенко О.М.