Рішення № 32012628, 21.06.2013, Господарський суд Чернігівської області

12 Україна

Господарський суд

Чернігівської області

м.Чернігів, пр.Миру, 20 Тел.798-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

21.06.2013 р. Справа № 910/4948/13

Позивач: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Металург",

вул. Правди, 27, м. Запоріжжя, 69035.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс", вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: Барков В.О. довіреність № 50 від 12.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем подано позов про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 1 687,97грн.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника до суду не направив. Ухвали суду про порушення провадження у справі, та про її відкладення, які направлені за адресою відповідача, яка внесена до єдиного державного реєстру юридичних осіб як місцезнаходження відповідача вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037 (копія довідки на а.с.15 том 2), повернуті без вручення з довідками листоноші "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до абзацу 1 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання)сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене суд вважає, що направлення відповідачу ухвал про порушення провадження у справі та про її відкладення за адресою м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача, є належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи.

Не з'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

27.08.2010р. приблизно о 16 годині 30 хвилин Мельников Василь Васильович, керуючи автомобілем ВАЗ 21011, державний реєстраційний номер АР 3454 АР (далі-ВАЗ), не впевнився в безпеці руху, не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем Daewoo під керуванням Яконюка М.А., який керував зазначеним автомобілем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС102418 та водійського посвідчення ЯТА № 275232.

Факт ДТП підтверджується довідкою від 27.08.2010р., яка видана відділом ДАЇ УДАЇ ГУМВС України в м. Запоріжжі.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2010р. по справі № 3-3469/2010 Мельникова Василя Васильовича визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

30.07.2008р. між ЗАТ „Страхова компанія „Металург" та Яконюк М.А. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1284АИТз/08, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Daewoo-FSO TF69Y, номер шасі SUPTF 69YD8W425602, державний реєстраційний номер FH 5206DY.

05.02.2010р. ЗАТ „Страхова компанія "Металург" було реорганізовано в Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія "Металург", яке відповідно до п. 1.1 Статуту є правонаступником всіх прав, обов'язків та зобов'язань ЗАТ „Страхова команія "Металург".

Згідно зі Звітом експерта № 133 від 04.09.2010р. про оцінку автомобіля Daewoo розмір матеріального збитку, який причинено власнику автомобіля склав 3231,43 грн.

Згідно з умовами додаткової угоди № 3 від 26.07.2011р. та п. 23.5.2 договору страхування, якщо на момент настання страхового випадку страхувальник сплатив неповну суму страхового платежу за поточний рік страхування, незалежно від строків їх сплати, страхове відшкодування може бути сплачене страхувальнику або вигодонабувачу за його письмовою згодою у розмірі зменшеному на суму несплачених часток платежу за поточний рік страхування.

Згідно п. 12 договору страхування із врахуванням додаткової угоди № 3 від 26.07.2011р. страхувальник повинен був сплатити за період з 31.07.2010р. по 30.07.2012р. 2969,48 грн. страхового платежу, який сплатив частково, сума боргу складає 2227,11 грн.

Відповідно до п.17 договору страхування позивач звернувся до вигодо набувача (Ват «Метабанк») з листом від 07.09.10 щодо способу виплати страхового відшкодування.

Листом від 18.10.10 банк повідомив позивача про те, що виплата страхового відшкодування у сумі 2197,95 грн. повинна бути спрямована на оплату страхового платежу відповідно до умов договору страхування та додаткової угоди до нього.

На підставі умов договору страхування, страхового акту № 425 від 18.10.2010р. проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати і виплачено Яконюк М.А. страхове відшкодування у розмірі 2197,97 грн. в рахунок не сплачених страхувальником страхових платежів за договором страхування, що підтверджується довідкою голови правління та головного бухгалтера ПАТ „Страхова компанія „Металург".

Цивільно-правова відповідальність Мельникова В.В. при керуванні автомобілем ВАЗ застрахована згідно з полісом ВС/8105360 з франшизою в розмірі 510 грн. у Приватного акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс", що підтверджується відомостями Єдиної централізованої бази даних, що створена відповідно до ст. 55 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".

Позивачем 04.01.2013р. була направлена відповідачу претензія про регресні вимоги на суму 1687,97 грн. Відповіді на претензію відповідач не надав, коштів не сплатив.

Згідно довідки позивача № 91 від 17.06.2013р. Приватне акціонерне товариство „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс" заборгувало Приватному акціонерному товариству „Страхова компанія „Металург" 1687,97 грн. за сплату страхового відшкодування, яке було здійснено у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 1284/08 від 30.07.2008р. в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 27.08.2010р. за участю Мельникова В.В. (ВАЗ 21011, державний реєстраційний знак АР 3454 АР та застрахованого у позивача автомобілю Daewoo, державний реєстраційний знак АР 5206 ВН, яким керував страхувальник позивача Яконюк М.А.

Згідно ст. 1 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР "Про страхування" (надалі -Закон № 85/96-ВР), страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 3 Закону України від 01.07.2004р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон №1961) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст.6 Закону № 1961 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини."

Згідно ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України:

„1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку."

Згідно ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України:

"Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення."

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

"Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом."

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

"1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі."

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі."

Згідно ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України:

"Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом."

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року N85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч.1. ст. 22 Закону №1961-ІV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Розмір страхового відшкодування у сумі 1687,97 грн. позивачем розраховано правильно (2197,97 грн. сплаченого страхового відшкодування - 510 грн. франшизи).

За таких обставин позов слід задовольнити повністю з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037, код 23498273, на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Металург", вул. Правди, 27, м. Запоріжжя, 69035, код 20496084, р/р 26507891201 в АТ „Метабанк" м. Запоріжжя, МФО 313582, 1687,97 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1720,50 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко