Рішення № 32012578, 19.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2013р. Справа № 905/2886/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область

до Комунального підприємства "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 100336,25 грн., пені у розмірі 76655,27 грн., 3% річних у розмірі 628,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: Литвиненко В.І. - за довіреністю №03-12 від 18.09.2012р.

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 100336,25 грн., пені у розмірі 76655,27 грн., 3% річних у розмірі 628,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №45 від 01.09.2012р., позивач зобов'язався постачати теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надану теплову енергію, однак свої зобов'язання відповідач в повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 100336,25 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

22.05.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача: основний борг у розмірі 103084,80 грн., пеню у розмірі 76655,27 грн., 3% річних у розмірі 628,39 грн. та судовий збір у розмірі 3607,37 грн.

03.06.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає позовні вимоги частково.

Позивач, 05.06.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області надав клопотання про уточнення позовних вимог, у якому він просить стягнути з КП "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" заборгованість у розмірі 103084,80 грн., пеню у розмірі 65135,46 грн., 3% річних у розмірі 534,01 грн., судовий збір у розмірі 3607,37 грн.

Суд, керуючись вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв клопотання про збільшення розміру позовних вимог та уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити, з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог та уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ, Донецька область (Теплопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" м. Краматорськ, Донецька область (Споживач), укладено договір купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №45.

Відповідно до п. 1.1 Договору, за цим договором теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною цього договору, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.2.5 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.1.2 Договору передбачено, що теплопостачальна організація має право у разі несплати за спожиту теплову енергію, при виявлені порушень споживачем умов цього договору та в інших випадках, передбачених договором обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції за умовами цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту - рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації:

За фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем теплових навантажень ( у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 1030,57 грн. за 1 (один) Гкал (у тому числі ПДВ в розмірі 20%)

Згідно п. 6.4 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє споживача від обов'язку оплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з 01.09.2012р. і є безстроковим.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання виконав (згідно умов договору), про що свідчать акти - рахунки: №45-12 від 31.12.2012р. на суму 37128,42 грн.; №45-1 від 31.01.2013р. на суму 49597,31 грн.; №45-2 від 28.02.2013р. на суму 29301,22 грн.; №45-3 від 31.03.2013р. на суму 8809,32 грн., №45-4 від 30.04.2013р. на суму 2748,53 грн., всього на суму 127584,80 грн.

Дані рахунки - акти відповідачем отримані, але не оплачені у повному обсязі (а.с. 26,27, 73).

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №45-12 від 31.12.2012р. свідчить підпис бухгалтера відповідача, якою 11.01.2013р. було отримано даний акт.

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №45-1 від 31.01.2013р. свідчить підпис бухгалтера відповідача, якою 07.02.2013р. було отримано даний акт.

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №45-2 від 28.02.2013р. свідчить підпис бухгалтера відповідача, якою 05.03.2013р. було отримано даний акт.

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №45-3 від 31.03.2013р. свідчить підпис бухгалтера відповідача, якою 04.04.2013р. було отримано даний акт.

Про факт отримання відповідачем рахунку - акту №45-4 від 30.04.2013р. свідчить підпис бухгалтера відповідача, якою 08.05.2013р. було отримано даний акт.

Відповідачем було частково оплачено заборгованість за актом - рахунком №45-12 від 31.12.2012р., що підтверджується платіжними дорученнями: №434 від 23.01.2013р. на суму 1000,00 грн.; №493 від 30.01.2013р. на суму 1000,00 грн.; №504 від 31.01.2013р. на суму 2000,00 грн.; №528 від 01.02.2013р. на суму 2000,00 грн.; №555 від 05.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №589 від 08.02.2013р. на суму 1500,00 грн.; №607 від 12.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №610 від 13.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №626 від 15.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №681 від 21.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №715 від 26.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №725 від 27.02.2013р. на суму 1000,00 грн.; №827 від 13.03.2013р. на суму 1500,00 грн.; №874 від 19.03.2013р. на суму 2000,00 грн.; №886 від 20.03.2013р. на суму 500,00 грн.; №898 від 21.03.2013р. на суму 1000,00 грн.; №915 від 25.03.2013р. на суму 1000,00 грн.; №929 від 27.03.2013р. на суму 4000,00 грн., всього на суму 24500,00 грн. (а.с. 89-106).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 103084,80 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 103084,80 грн. є доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 65135,46 грн. та 3% річних у розмірі 534,01 грн.

Враховуючи умови п. 6.1 договору, відповідач зобов'язаний був оплатити всю вартість отриманого товару за актом - рахунком №45-12 від 31.12.2012р. до 15.01.2013р., за актом - рахунком №45-1 від 31.01.2013р. до 11.02.2013р., за актом - рахунком №45-2 від 28.02.2013р. до 07.03.2013р., за актом - рахунком №45-3 від 31.03.2013р. до 08.04.2013р., за актом - рахунком №45-4 від 30.04.2013р. до 10.05.2013р.

Таким чином пеня та 3% річних з урахуванням часткової оплати за актом - рахунком №45-12 від 31.12.2012р. підлягають стягненню з відповідача за період з 16.01.2013р. по 23.01.2013р. на суму заборгованості 37128,42 грн., за період з 24.01.2013р. по 30.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 36128,42 грн., за період з 31.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 35128,42 грн., за період з 01.02.2013р. по 01.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 33128,42 грн., за період з 02.02.2013р. по 05.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 31128,42 грн., за період з 06.02.2013р. по 08.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 30128,42 грн., за період з 09.02.2013р. по 12.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 28628,42 грн., за період з 13.02.2013р. по 13.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 27628,42 грн., за період з 14.02.2013р. по 15.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 26628,42 грн., за період з 16.02.2013р. по 21.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 25628,42 грн., за період з 22.02.2013р. по 26.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 24628,42 грн., за період з 27.02.2013р. по 27.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 23628,42 грн., за період з 28.02.2013р. по 13.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 22628,42 грн., за період з 14.03.2013р. по 19.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 21128,42 грн., за період з 20.03.2013р. по 20.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 19128,42 грн., за період з 21.03.2013р. по 21.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 18628,42 грн., за період з 22.03.2013р. по 25.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 17628,42 грн., за період з 26.03.2013р. по 27.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 16628,42 грн., за період з 28.03.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 12628,42 грн.,

За актом - рахунком №45-1 від 31.01.2013р. за період з 12.02.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 49597,31 грн.

За актом - рахунком №45-2 від 28.02.2013р. за період з 08.03.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 29301,22 грн.

За актом - рахунком №45-3 від 31.03.2013р. за період з 09.04.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 8809,32 грн.

Відповідно до п. 8.2.4 Договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в гарячій воді за умовами цього договору споживач сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» №686-ХІV від 20.05.1999 року.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Але, в силу п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, Закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути відставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи фінансове становище боржника, суд з урахуванням інтересів боржника, як комунального підприємства, зменшує розмір належної до сплати пені.

Згідно з ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково: за період з 16.01.2013р. по 23.01.2013р. на суму заборгованості 37128,42 грн., пеня у розмірі 122,07 грн., за період з 24.01.2013р. по 30.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 36128,42 грн., пеня у розмірі 103,93 грн., за період з 31.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 35128,42 грн., пеня у розмірі 14,44 грн., за період з 01.02.2013р. по 01.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 33128,42 грн., пеня у розмірі 13,61 грн., за період з 02.02.2013р. по 05.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 31128,42 грн., пеня у розмірі 51,17 грн., за період з 06.02.2013р. по 08.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 30128,42 грн., пеня у розмірі 37,14 грн. , за період з 09.02.2013р. по 12.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 28628,42 грн., пеня у розмірі 47,06 грн., за період з 13.02.2013р. по 13.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 27628,42 грн., пеня у розмірі 11,35 грн., за період з 14.02.2013р. по 15.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 26628,42 грн., пеня у розмірі 21,89 грн., за період з 16.02.2013р. по 21.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 25628,42 грн., пеня у розмірі 63,19 грн.,за період з 22.02.2013р. по 26.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 24628,42 грн., пеня у розмірі 50,61 грн., за період з 27.02.2013р. по 27.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 23628,42 грн., пеня у розмірі 9,71 грн., за період з 28.02.2013р. по 13.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 22628,42 грн., пеня у розмірі 130,19 грн., за період з 14.03.2013р. по 19.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 21128,42 грн., пеня у розмірі 52,10 грн., за період з 20.03.2013р. по 20.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 19128,42 грн., пеня у розмірі 7,86 грн., за період з 21.03.2013р. по 21.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 18628,42 грн., пеня у розмірі 7,66 грн., за період з 22.03.2013р. по 25.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 17628,42 грн., пеня у розмірі 28,98 грн., за період з 26.03.2013р. по 27.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 16628,42 грн., пеня у розмірі 13,67 грн., за період з 28.03.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 12628,42 грн., пеня у розмірі 119,36 грн., за період з 12.02.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 49597,31 грн., пеня у розмірі 1365,62 грн., за період з 08.03.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 29301,22 грн., пеня у розмірі 517,79 грн., за період з 09.04.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 8809,32 грн., пеня у розмірі 39,82 грн., всього у розмірі 2829,22 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені на суму 62306,24 грн., суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: за період з 16.01.2013р. по 23.01.2013р. на суму заборгованості 37128,42 грн., 3% річних у розмірі 24,41 грн., за період з 24.01.2013р. по 30.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 36128,42 грн., 3% річних у розмірі 20,79 грн., за період з 31.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму заборгованості у розмірі 35128,42 грн., 3% річних у розмірі 2,89 грн., за період з 01.02.2013р. по 01.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 33128,42 грн., 3% річних у розмірі 2,72 грн., за період з 02.02.2013р. по 05.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 31128,42 грн., 3% річних у розмірі 10,23 грн., за період з 06.02.2013р. по 08.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 30128,42 грн., 3% річних і у розмірі 7,43 грн., за період з 09.02.2013р. по 12.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 28628,42 грн., 3% річних у розмірі 9,41 грн., за період з 13.02.2013р. по 13.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 27628,42 грн., 3% річних у розмірі 2,27 грн., за період з 14.02.2013р. по 15.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 26628,42 грн., 3% річних у розмірі 4,38 грн., за період з 16.02.2013р. по 21.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 25628,42 грн., 3% річних у розмірі 12,64 грн., за період з 22.02.2013р. по 26.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 24628,42 грн., 3% річних у розмірі 10,12 грн., за період з 27.02.2013р. по 27.02.2013р. на суму заборгованості у розмірі 23628,42 грн., 3% річних у розмірі 1,94 грн., за період з 28.02.2013р. по 13.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 22628,42 грн., 3% річних у розмірі 26,04 грн., за період з 14.03.2013р. по 19.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 21128,42 грн., 3% річних у розмірі 10,42 грн., за період з 20.03.2013р. по 20.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 19128,42 грн., 3% річних у розмірі 1,57 грн., за період з 21.03.2013р. по 21.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 18628,42 грн., 3% річних у розмірі 1,53 грн., за період з 22.03.2013р. по 25.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 17628,42 грн., 3% річних у розмірі 5,80 грн., за період з 26.03.2013р. по 27.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 16628,42 грн., 3% річних у розмірі 2,73 грн., за період з 28.03.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 12628,42 грн., 3% річних у розмірі 23,87 грн., за період з 12.02.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 49597,31 грн., 3% річних у розмірі 273,12 грн., за період з 08.03.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 29301,22 грн., 3% річних у розмірі 103,56 грн., за період з 09.04.2013р. по 19.04.2013р. на суму заборгованості у розмірі 8809,32 грн., 3% річних у розмірі 7,96 грн., всього у розмірі 565,83 грн.

Оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 534,01 грн., підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" надмірно сплачений судовий збір у розмірі 232,28 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Краматорське трамвайно-тролейбусне управління" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Кіма, б. 103, ЄДРПОУ 32576420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 5, ЄДРПОУ 34657789) суму основного боргу у розмірі 103084 (сто три тисячі вісімдесят чотири) грн. 80 коп., пеню у розмірі 2829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев'ять) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 3375 (три тисячи триста сімдесят п'ять) грн. 09 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 62306,24 грн. відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.06.2013р.

Надруковано 3 примірника: 1-до справи; 1-позивачу; 1-відповідачу