Постанова № 32012059, 21.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року справа №805/2605/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Добряк С.М.,

від відповідача: Кузнецова А.О., Балабанової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013р. по справі №805/2605/13-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013р. позов задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст.7 Закону України «Про плату за землю», а саме при визначенні розміру земельного податку не було застосовано до грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнти індексації 1,028 та 1,152.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань повноти нарахування та сплати в бюджет орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (код бюджетної класифікації 13050200) за 2011 рік, податку на землю з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 13050100) за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 43392,28 грн., з яких сума основного платежу - 34713,82грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 8678,46 грн.

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог ст.7 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження податку за землю за 2009 рік в сумі 34713,82 грн.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» ( діючої у спірний період) встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності(крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 27.01.2009р. було подано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, у якому самостійно визначено суму земельного податку 129620, 69 грн.

Позивачем 28.08.2012р. до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок, яким зменшено суму земельного податку за 2009 рік на 78400,07 грн. за земельну ділянку, розташовану по вул..Куйбишева,131.

Згідно довідки позивача від 24.04.2013р. №01/85 підставою для подання уточнюючої декларації стала помилка в розрахунку, здійснена в декларації з земельного податку за 2009 рік. Так, відповідно до довідки Донецького міського управління земельних ресурсів №Ю-36187/2007 від 09.02.2007 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою м.Донецьк вул.. Куйбишева 131, становила 7256407,02 грн. Вартість річної плати у вигляді земельного податку за таку ділянку на момент видачі довідки становила 1% згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», тобто 72564,07 грн., розмір щомісячного платежу - 6047,01 грн. Однак, підприємством було помилково задекларовано в 2009 році до сплати земельного податку щомісяця не 6047,01 грн., а 10801,72 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно до ст.7 цього Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами ст.23 цього Закону грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 затверджено Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, згідно до п.1 якого грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = [I - 10]: 100, де I - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

На виконання вимог п. 3 наведеної постанови Кабінету Міністрів України Державне агенство земельних ресурсів України листом від 10.01.2008 р. N 14-22-6/55 повідомила про те, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2008 р. за 2007 р. необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,028, та листом від 09.01.2009 р. N 14-22-6/87 про те, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2009 за 2008 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,152.

Відповідно до довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 09.02.2007р.,грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 7256407,02 грн. Таким чином, для обчислення земельного податку за 2009 рік, грошову оцінку земельної ділянки необхідно індексувати на коефіцієнти - 1,028 та 1,152, що позивачем зроблено не було. Наведене спричинило заниження земельного податку за 2009 рік на суму 34713,82 грн. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення .

Доводи суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту, складеного з порушенням, оскільки наказом №418 від 09.09.2012р., на підставі якого проводилась перевірка, не визначено період проведення перевірки за 2009 рік, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки у наведеному наказі не чітко визначено період проведення перевірки. Згідно до письмових пояснень відповідача, наданих під час апеляційного провадження, наведеним наказом було прийнято рішення щодо проведення перевірки, у тому числі за 2009 рік, внаслідок поданого позивачем 28.08.2012р. уточнюючого розрахунку, яким було зменшено суму земельного податку за 2009 рік.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013р. по справі №805/2605/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013р. по справі №805/2605/13-а - скасувати .

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 р.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 червня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 червня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.