Вирок № 32011243, 12.06.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

12.06.2013

Справа № 335/4569/13-к 1-кп/335/155/2013 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевский районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю прокурора Дем'янова В.В., обвинуваченого ОСОБА_1, при секретарі Соловйовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженця м. Запоріжжя, українця, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 18.10.1999 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 р. до позбавлення волі на строк 2 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки.

2) 12.10.2001 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.І ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 міс., на підставі ст. 71 КК України приєднаний строк за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.1999 року. До відбування покарання 2 роки З місяці позбавлення волі. 29.11.2003 року звільнився по відбуттю строку покарання з Бердянської ВК №77 Запорізької області.

3) 11.10.2004 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст.309, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. 04.05.2007 року звільнився по відбуттю строку покарання з Оріхівської ВК №88 Запорізької області.

4) 19.12.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. 07.10.2011 року звільнився по відбуттю строку покарання з Кам'янської ВК № 101 Запорізької області.

5) 18.10.2012 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки з іспитовим строком 2 роки.

6) 24.04.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 року, приблизно о 16 год., ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, із корисливих намірів, через калитку у паркані, проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, де, шляхом відкриття вхідної двері, проник до приміщення будинку, який знаходиться на вказаній території, звідки таємно викрав газову колонку, вартістю 700 грн., яка належать ОСОБА_2, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.

25.02.2013 року, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, із корисливих намірів, через калитку у паркані, проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, де, шляхом відкриття дверей, проник до сараю, який знаходиться на вказаній території, звідки таємно викрав металеві вироби та електричний прилад - камін, загальною вартістю 200 гривень, які належать ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

01.03.2013 року, приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, із корисливих намірів, через калитку у паркані, проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, де, шляхом пошкодження замку, проник до сараю, який знаходиться на вказаній території, звідки намагався таємно викрасти металеві вироби та електричні прилади, загальною вартістю 400 гривень, які належить ОСОБА_4, однак свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий співробітниками міліції на вищезазначеної території.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив обставини скоєння ним кримінальних правопорушень. Зокрема, зазначав, що дійсно на початку лютого 2013 року він через калитку у паркані, проник на територію домоволодіння ОСОБА_2 де, , проник до приміщення будинку і викрав у ньому газову колонку, вартістю 700 грн., яку згодом здав на метал. Крім того у кінці лютого 2013 року він на території домоволодіння ОСОБА_3 шляхом відкриття дверей проник до сараю, де викрав металеві вироби та електричний прилад - камін. 01.03.2013 року на території домоволодіння ОСОБА_5 він намагався викрасти металеві та електричні прилади, проте не довів цей злочин до кінця, оскільки його затримали працівники міліції, яких викликав потерпілий.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.

Аналізуючи встановлені обставини та пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 є доведеною і його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, не доведеного до кінця, з причин що не залежали від волі винного;

- за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

При визначенні ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України, роз'ясненнями пунктів Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, який повністю визнав провину і розкаявся в скоєному, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується за місцем утримання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку і лікаря нарколога з 17.09.2001 року з діагнозом «Психічні та поведінські розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності», має діагноз хронічний гепатит «С», його сімейне і матеріальне становище, має на утриманні матір інваліда 3-ої групи загального захворювання, поведінку обвинуваченого після скоєного злочину, який щиро розкаявся у вчиненому

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не виявлено.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочини до постановлення відносно нього вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2013 року остаточне покарання обвинуваченому має бути призначено на підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не заявлялись, у зв'язку з тим, що викрадене майно було повністю повернуто.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2 слід задовольнити, оскільки він доведений та повністю визнаний обвинуваченим.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2013 року більш суворим покаранням, призначеним цим вироком визначити остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбуванняя покарання рахувати з моменту фактичного затримання, з 01 березня 2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 700 (сімсот) гривень.

Речові докази:

- два стабілізатори напруги, сантехнічні крани, у кількості 19 штук, металеві трубки у кількості 4 штук, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити по приналежності ОСОБА_4;

- обігрівач коричневого кольору, прямокутної форми з надписом «Геликсон» «Тим ПЕТ -1-10/710» «ТУ У 08563560, 002-97», 1 кВт, 1998 рік, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3- залишити по приналежності ОСОБА_3;

- два фрагменти ручки від газової колонки, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2, - залишити по приналежності ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя К.В. Гашук