Рішення № 32011207, 18.06.2013, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/812/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2013 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.

при секретарі: Шевчук О.В.

за участі

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за вимогами про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 22.04.1999 року по 21.11.2011 року. На час припинення шлюбних відносин перед розірванням шлюбу сторони склали опис спільно нажитого майна, який виклали у відповідному акті. В даному описі майна є також автомобіль, ВАЗ 21063, 1991 р.в., д/н НОМЕР_1, який був придбаний відповідачем під час шлюбу у ОСОБА_6 Але лише після розірвання шлюбу позивачці стало відомо, що даний автомобіль не був зареєстрований на відповідача, а останній користувався ним згідно наданого доручення. Та позивачка вважає, що 13.04.2002 року між представником власника автомобіля ОСОБА_5, ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_6 Крім цього, ОСОБА_3 отримав відповідну нотаріальну посвідчену довіреність. Тому посилаючись на відповідні норми законодавства, позивачка просила визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, укладений 13.04.2002 року, визнати даний автомобіль об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також провести відповідний поділ спільно нажитого з відповідачем ОСОБА_3 майна.

Ухвалою суду від 21.03.2013 року позовні вимоги за даним позовом було роз'єднано, в даному провадженні залишено вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання його об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, інші вимоги було виділено в окреме провадження та під час судового розгляду даної справи не розглядались (а.с. 47).

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги за даним провадженням підтримали, просили визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля та визнати його об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з підстав, викладених в позові, пояснивши також, що після припинення шлюбних відносин з відповідачем ОСОБА_3 в 2011 році автомобіль залишився в його користуванні, де він перебуває на даний час та в якому стані їй невідомо.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з наступних підстав. Так, відповідач ОСОБА_3 пояснив, що даний автомобіль було придбано на його особисті кошти, які були йому подаровані, крім цього автомобіль з обліку на попереднього власника не знімався, письмовий договір купівлі-продажу не укладався, йому було надано лише довіреність на право користування автомобілем, при цьому також пояснив, що даний автомобіль було ним продано ще в шлюбі іншій особі, відомості про яку йому на даний час невідомо, на момент продажу автомобіль був значно пошкоджений та чи він ще взагалі є, чи його розібрано на запчастини йому невідомо.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином та неодноразово, що підтверджують матеріали справи. При цьому від ОСОБА_5 поштою надійшла заява про розгляд справи за її відсутності (а.с. 50), та відповідач ОСОБА_6 надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 52).

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог, які розглядаються в даному провадженні, відмовити з наступних підстав.

Так, згідно довідки ВДАІ з ОАТ Барського району від 28.12.2011 року автомобіль ВАЗ - 21063, д/н НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_5 (а.с. 14).

Згідно доручення на розпорядження та управління автомобілем від 18.03.2002 року, ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_6 керувати, а також розпоряджатися належним їй на праві власності автомобілем ВАЗ - 21063, 1991 р.в., д/н НОМЕР_1, в тому числі надано право зняти автомобіль з обліку, якщо в цьому буде потреба (а.с. 8).

Та на підставі даного доручення 13.04.2002 року ОСОБА_6 було надано довіреність, яким уповноважено ОСОБА_3 керувати, а також розпоряджатися належним їй на праві власності автомобілем ВАЗ - 21063, 1991 р.в., д/н НОМЕР_1, в тому числі надано право зняти автомобіль з обліку, якщо в цьому буде потреба. Довіреність видана строком до 18.05.2005 року, зміст ст.ст. 68 - 70, 450 ЦК України (діючого на час надання довіреності) роз'яснено (а.с. 9).

В наданій суду копії розписки, зміст якої не заперечується сторонами, ОСОБА_6 13.04.2002 року було отримано у ОСОБА_3 1 850 дол. США «за автомобіль» (а.с. 12).

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте позивачем не надано допустимих та належних доказів, визначених ст.ст. 57 - 64 ЦПК України, які б підтвердили, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу автомобіля та що позивач набув права власності на спірний автомобіль на підставі відповідного правочину.

Згідно ст. 224 ЦК України 1963 року, діючого на час виникнення спірних правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Та згідно ст. 153 цього ж ЦК України 1963 року, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Ст.ст. 44, 48 ЦК України 1963 року, встановлено, що угода з приводу спірного автомобіля має вчинятися в письмовій формі. Недодержання простої письмової форми, що вимагається законом, позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Отже, враховуючи надані сторонами докази, в судовому засіданні не доведено жодним письмовим доказом укладення між сторонами по справі саме договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки з наданої розписки вбачається лише факт отримання ОСОБА_6, який не був власником автомобіля, грошових коштів в сумі 1 850 дол. США від ОСОБА_3 "за автомобіль". Тобто з наданої суду розписки не вбачається досягнення сторонами всіх істотних умов договору купівлі-продажу.

Крім цього, наявна в справі довіреность на право користування та розпорядження автомобілем не може бути доказом укладення договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки за своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, та повірений зобов'язується діяти від імені довірителя. Згідно статей 64 - 70 ЦК України, чинного на час наданні довіреності, довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль, крім цього, особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати, припинення повноважень представника відбувається внаслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляє. Строк дії наданої суду довіреності на відповідача ОСОБА_3 закінчився ще 18.03.2005 року. Місцезнаходження автомобіля та взагалі його існування на даний час сторонами в судовому засіданні не доведено.

Також згідно ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", в чинній на 13.04.2002 року редакції, встановлено обов'язкову державну реєстрацію та облік транспортних засобів та їх власників, що здійснюються відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи.

Згідно п.п. 7, 8 постанови КМУ від 07.09.1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", в чинній на 13.04.2012 року редакції, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції забороняється. Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, мають бути надані відповідні документи, в тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Пунктом 35 даного Порядку було встановлено обов'язковість перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників.

Тому у задоволенні позовних вимог про визнання дійсним договору-купівлі-продажу автомобіля та визнання автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності подружжя слід відмовити в зв'язку з недоведеністю законних підстав визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля, в тому числі недоведеністю укладення відповідного договору та наявності законних підстав для набуття права власності на автомобіль відповідачем ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 48, 153, 224 Цивільного кодексу України 1963 року, ст.ст. 10, 11, 57 - 64, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купілі-продажу автомобіля, укладеного 13.04.2002 року, та визнання даного автомобіля об'єктом спільної сумісної власністі подружжя.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя:

Секретар: