Ухвала суду № 32010972, 21.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"21" травня 2013 р. Справа № 2а/1770/3121/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Караваєв І.І.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2013 р. у справі за позовом Державного підприємства "Шпанівський експерементальний завод харчових екстрактів" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012р. №0000332351 по податку на додану вартість на загальну суму 3369548,00 грн. та від 10.05.2012р. №0000342351 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 2565776,00 грн.

Від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с.231-232 т.1), відповідно до якої позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012р. №0000702351 частково на суму податку на прибуток в розмірі 274266,00 грн. (по ТОВ "Компанія "Квік Дан"), скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012р. №0000692351 частково на суму податку на додану вартість в розмірі 763265,00 грн. та штрафну санкцію в розмірі 111828,00 грн., яка прийнята судом першої інстанції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби № 0000702351 від 30.07.2012р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в частині основного платежу в сумі 274 266,00 грн., та № 0000692351 від 30.07.2012р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в частині основного платежу в сумі 763 265,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111 828,00 грн. визнано протиправними та скасовано.

Присуджено на користь Державного підприємства "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області звернулася до суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Державне підприємство "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" зареєстроване як юридична особа Рівненською районною державною адміністрацією 24.10.1994р., підпорядковується Міністерству аграрної політики України, взяте на облік як платник податків ДПІ у Рівненському районі з 22.09.1995р., є платником ПДВ згідно свідоцтва серія НБ № 410849 від 31.07.2006р.; види діяльності за КВЕД згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ: виробництво інших основних органічних хімічних речовин; виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (а.с.164 т.2).

Судом встановлено, що в період з 05.03.2012р. по 13.04.2012р. на підставі направлень від 02.04.2012р. № 500/23-138, від 05.03.2012р. №51/23-138, № 52/23-138, №53/17-138 та № 54/23-138, згідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до п.77.1, п.77.4 ст.77, абз.1,2 п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України уповноваженими особами ДПІ у Рівненському районі Рівненської області проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. Термін проведення перевірки продовжувався з 02.04.2012р. по 13.04.2012р. на підставі наказу ДПІ у Рівненському районі. За результатами перевірки складено акт № 241/40/23-141/00375020 від 23.04.2012р. (а.с.8-139 т.2), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення (які стосуються предмета спору):

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2565775 грн., у тому числі: І квартал 2011р. у сумі 464452 грн.; ІІ квартал 2011р. у сумі 632284 грн.; ІІІ квартал 2011р. у сумі 434039 грн.; IV квартал 2011р. у сумі 1035000 грн.;

п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2, п.2.7 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, п.3.1, п.4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 2920027 грн., в т.ч.: січень 2011р. - 94385 грн., березень 2011р. - 135828 грн., квітень 2011р. - 132667 грн., травень 2011р. - 279742 грн., червень 2011р. - 479342 грн., липень 2011р. - 377801 грн., серпень 2011р. - 360373 грн., вересень 2011р. - 66666 грн., жовтень 2011р. - 991823 грн., листопад 2011р. - 1400 грн.

Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області на підставі акта перевірки № 241/40/23-141/00375020 від 23.04.2012р. прийнято:

-податкове повідомлення-рішення № 0000332351 від 10.05.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 3369548,00 грн., в тому числі за основним платежем на 2920027,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 449521,00 грн. (а.с.20 т.1);

-податкове повідомлення-рішення № 0000342351 від 10.05.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" на загальну суму 2565766,00 грн., в тому числі за основним платежем на 2565775,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.21 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої Державною податковою службою у Рівненській області прийнято рішення №13036/10-210/179 від 20.07.2012р., в якому зазначено, що матеріалами перевірки не доведено порушення податкового законодавства ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по операціях з контрагентами ТОВ "Трейбуд", ТОВ "Рівенто Ассет", ТОВ "Фрогус".

Рішенням №13036/10-210/179 від 20.07.2012р. ДПС у Рівненській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 10.05.2012 року №0000342351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 285327,00 грн. за основним платежем і в сумі 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 10.05.2012р. №0000332351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 903988,00 грн. за основним платежем і 111828,00 грн. штрафної (фінансової) санкції. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 10.05.2012р. №0000342351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2280448,00 грн. за основним платежем, від 10.05.2012р. №0000332351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2016039,00 грн. за основним платежем і 337702,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.(а.с.11-19 т.1)

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Рівненському районі було прийнято:

-податкове повідомлення-рішення № 0000702351 від 30.07.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" на загальну суму 285328,00 грн., в тому числі за основним платежем на 285327,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.234 т.1);

-податкове повідомлення-рішення № 0000692351 від 30.07.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 1015816,00 грн., в тому числі за основним платежем на 903988,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 111828,00 грн. (а.с.233 т.1).

З дослідженого судом акта перевірки та рішення податкового органу за наслідками адміністративного оскарження встановлено, що висновку про порушення податкового законодавства, в частині, яка оспорюється позивачем, податковий орган дійшов за результатами дослідження взаємовідносин між Державним підприємством "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" та двома контрагентами: ТОВ "Компанія "Квік Дан" та ТОВ "Союз А".

Зокрема, відповідач вважає, що в порушення п.44.1 ст.44, пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, як не спрямовані на реальне настання наслідків, ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" завищено валові витрати податкових декларацій з податку на прибуток підприємства на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт по ТОВ "Компанія "Квік Дан" в II кварталі 2011 року в сумі 1192462 грн. (акт перевірки арк.43-59, а.с.50-66 т.2). В порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" завищено податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Квік Дан", за травень 2011 року в сумі 238 492 грн. (арк.111 акта перевірки, а.с.118 т.2); та по операціях з ТОВ "Союз А" за червень 2011р. в сумі 218 189 грн., за липень 2011р. в сумі 366 584 грн. (арк.113 акта перевірки, а.с.120 т.2).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

При перевірці господарських взаємовідносин позивача в розрізі контрагентів судом встановлені такі фактичні обставини.

По ТОВ "Компанія "Квік Дан".

З матеріалів справи убачається, що 14.10.2008р. між ТОВ "Компанія "Квік Дан" (Постачальник) та ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" (Покупець) укладено договір постачання зерна №14/10/2008 (а.с.31-34 т.1). Згідно з умовами договору, загальна кількість товару, що постачається, становить: 700 тонн - подрібнене зерно жита, 100 тонн - подрібнене зерно пшениці.

Постачання позивачу товару ТОВ "Компанія "Квік Дан" оформлене видатковими накладними.

ТОВ "Компанія "Квік Дан" на вказані операції з постачання жита подрібненого виписано позивачу податкові накладні, податок на додану вартість за якими позивачем віднесено до податкового кредиту.

Оплата придбаного товару здійснена ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" в повній сумі з урахуванням податку на додану вартість в ціні товару, що стверджується дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.72-79 т.1). Заборгованість по розрахунках відсутня, що відповідачем не заперечується.

Видаткові, податкові накладні, якими оформлені господарські операції з ТОВ "Компанія "Квік Дан", були пред'явлені позивачем до перевірки, описані в акті перевірки. На неналежність їх оформлення податковий орган не покликається. Також актом перевірки стверджується проведення господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача наступними проводками: Дт 201 "Сировина" - Кт 631 "Вітчизняні постачальники"; Дт 641 "Податковий кредит" - Кт 631 "Вітчизняні постачальники" (арк. акта 43-44, а.с.50-51 т.2)

Доставка товару до позивача здійснена за рахунок постачальника ТОВ "Компанія "Квік Дан", що стверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними: від 29.04.2011р., від 28.04.2011р., від 27.05.2011р., від 24.05.2011р., від 25.05.2011р., 26.05.2011р., від 30.05.2011р., від 17.05.2011р., від 16.05.2011р. (а.с.39-70 т.1).

По взаємовідносинах з ТОВ "Союз А".

З матеріалів справи убачається, що 10.06.2011 року між ТОВ "Союз А" (Продавець) та ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" (Покупець) укладено договір №1/06 купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити товар "зерно кукурудзи подрібнене" кількістю 300 т загальною вартістю 690000,00 грн. (а.с.80 т.1).

Сторонами підписані додаткові угоди до договору №1/06 від 10.06.2011р.

Постачання ТОВ "Союз А" позивачу товарів оформлене дослідженими судом накладними.

Оплата ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" придбаного від ТОВ "Союз А" товару в повній сумі з урахуванням податку на додану вартість в ціні товару проведена дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.90-111 т.1). Заборгованість по розрахунках відсутня, що відповідачем не заперечується.

Доставка до ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" товару здійснювалася за рахунок постачальника, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відомості щодо ненадання позивачем до перевірки видаткових накладних, податкових накладних по операціях з ТОВ "Союз А" в акті перевірки відсутні. Разом з тим, висновки податкового органу щодо порушень податкового законодавства грунтуються не на первинних документах платника податків, а виключно на матеріалах перевірки контрагента, що оформлені актом №1323/23-100/37382330 від 10.11.2011р. ДПІ у м.Рівне, щодо відсутності у контрагента необхідних умов для виконання договірних зобов'язань (арк. акта перевірки 112-114, а.с.119-122 т.2).

Оцінюючи вищевказані документи, суд виходить з того, що статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України, якими врегульовані спірні правовідносини у відповідних періодах, свідчить, що для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту необхідно надати первинні, розрахункові документи та податкові накладні. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на валові витрати та податковий кредит, закон не вимагає.

Вищеописані документи ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ "Союз А" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Згідно з довідкою ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" від 02.10.2012р. № 618/01 сировина, що надійшла від ТОВ "Компанія "Квік Дан" за період квітень, травень 2011р. в кількості 748,39 т на суму 1430954,00 грн. з ПДВ, оприбуткована на складі підприємства і використана для виробництва спирту в повному обсязі (а.с.163 т.2).

Згідно з довідкою ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" від 02.10.2012р. № 617/01 (а.с.162 т.2), сировина, що надходила від ТОВ "Союз А" за період червень-липень 2011р. в кількості 1324,78 т на суму 3148640,00 грн. з ПДВ, оприбуткована на склад підприємства і використана для виробництва спирту в повному обсязі.

Вищевказані відомості підтверджуються дослідженими судом накладними (внутрішньогосподарського призначення) на прихід зерна на склад, накладними на відпуск зерна зі складу на виробництво, аналізами якості сировини, що надійшла на склад, аналізами якості сировини, що надійшла на виробництво (а.с.193-235 т.2).

Таким чином, видаткові накладні, податкові накладні, документи внутрішнього переміщення товару є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивача з обумовленими контрагентами та реальність руху активів позивача.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що придбання позивачем товарів за досліджуваними господарськими операціями відповідає основному реєстраційному виду господарської діяльності ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" та спрямоване на одержання прибутку; зазначені господарські операції є суспільно корисними, а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ "Компанія Квік Дан" без мети настання реальних наслідків, суд першої інстанції врахував, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Компанія "Квік Дан", визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні.

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Суд критично оцінює та відхиляє пояснення представника відповідача в судовому засіданні про відсутність у контрагентів позивача можливостей для виконання господарських зобов'язань.

При цьому суд враховує, що наявними в матеріалах справи доказами стверджено, що на час господарських взаємовідносин з позивачем відомості про ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ "Союз А" наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14-20 т.3), а відтак відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Всі контрагенти перебувають на податковому обліку та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Доводи податкового органу щодо недостатності у контрагентів основних засобів та трудових ресурсів не можуть слугувати достатньою підставою для висновку щодо неможливості виконання господарських зобов'язань, позаяк підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати орендовані основні засоби та укладати цивільно-правові договори з працівниками на виконання певних видів робіт.

Покликаючись на порушення кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_7 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Компанія "Квік Дан", податковий орган не надав суду будь-яких об'єктивних доказів, які свідчили б про обізнаність ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" з можливими порушеннями закону постачальником. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про набрання законної сили вироком суду в обумовленій кримінальній справі - відсутні.

Оцінюючи доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Союз А" економічних можливостей на виконання господарських зобов'язань перед позивачем, суд враховує таке.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. у справі №2а/1770/5535/2011 за позовом ТОВ "Союз А" до ДПІ у м. Рівне про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.105-117 т.3), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012р. (а.с.123-131 т.3), позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівне щодо виключення з електронної бази даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз А" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2011 року. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 24.11.2011р. №0003952342, від 23.11.2011р. №0001942343, від 23.11.2011р. №0001962343, від 24.11.2011р. №0001701742. В решті позову відмовлено.

Згідно з постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. у справі №2а/1770/5535/2011 в ході судового розгляду справи на підставі наданих Товариством первинних документів було встановлено, що ТОВ "Союз А" здійснювало торгівлю зерном (товарна позиція 1005), січкою кукурудзяною (товарна позиція 1104), будівельними матеріалами, придбавало зерно кукурудзи від: ТОВ "Агродружество Євішовіце Україна", ТОВ "Куріловецьке і К", СТОВ "Промінь", ФГ "Подільська марка", ТОВ "Студениця-1", ТОВ "Подільський бойлер", СТОВ "Берегиня", ФГ "Добровольський", ТОВ "Бучачагрохлібпром", ФГ "Пісниківське", ПП "Альянсагротрейд" та ін. на вказані вище суми, здійснювало подрібнення зерна та реалізацію січки кукурудзяної.

Встановленими судом обставинами спростовуються доводи податкового органу (в акті перевірки №1323/23-100/37382330 від 10.11.2011р.) про відсутність в ТОВ "Союз А" необхідних умов для подрібнення зерна, а саме: відсутність виробничо-складських приміщень, основних фондів, виробничих активів та технічного персоналу та в зв'язку з тим припущення про можливу реалізацію раніше придбаного зерна (без подрібнення). Так, ТОВ "Союз А" надано докази, що засвідчують про здійснення господарських операцій, зокрема наявне виробниче приміщеннями, необхідне обладнання та трудові ресурси для здійснення подрібнення зерна, а саме: нежитлове приміщення площею 100 м.кв. за адресою Львівська область, Буський район, с.Лобужани, вул.Шкільна,6 згідно договорів оренди нежитлових приміщень від 30.05.2011р. №1/03 та від 01.05.2011р. №1/05; дробарки для зерна КДУ-2,0 "Українка" в кількості 2 штук згідно акту про приймання дробарок на баланс ТОВ "Союз А"; цивільно-правові договори про виконання робіт з подрібнення зерна між ТОВ "Союз А" та ОСОБА_8, між ТОВ "Союз А".

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанов або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищенаведене, оскільки постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. у справі №2а/1770/5535/2011, яка набрала законної сили, спростовані висновки ДПІ у м. Рівне, викладені в акті перевірки №1323/23-100/37382330 від 10.11.2011р., а саме обумовлений акт перевірки слугував підставою для висновків ДПІ у Рівненському районі щодо порушення податкового законодавства ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" по взаємовідносинах з ТОВ "Союз А" у відповідних періодах, та враховуючи, що будь-які інші об'єктивні доводи на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надані, суд вважає необгрунтованими та безпідставними доводи представника відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по ТОВ "Союз А".

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду ДП "Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів" належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в II кварталі 2011 року в сумі 1192462 грн. по ТОВ "Компанія "Квік Дан", податкового кредиту з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Квік Дан", за травень 2011 року в сумі 238 492 грн. та по операціях з ТОВ "Союз А" за червень 2011р. в сумі 218 189 грн., за липень 2011р. в сумі 366 584 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а відтак збільшення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за їх заниження, в частині, оспорюваній позивачем, суд вважає необгрунтованим.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Рівненському районі №0000702351 від 30.07.2012р. в частині основного платежу в сумі 274 266,00 грн., та №0000692351 від 30.07.2012р. в частині основного платежу в сумі 763 265,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111 828,00 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано: (рек. з пов.)

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Шпанівський експерементальний завод харчових екстрактів" вул.Заводська,1,с.Шпанів,Рівненський район, Рівненська область,35301

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,33023