Постанова № 32009730, 20.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 922/450/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача: Волкової О.О. за довіреністю №1 від 03.01.2013 р.

відповідача: Стеценко О.Л. за довіреністю №07/12 від 07.12.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1429Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2013 р. у справі № 922/450/13-г

за позовом ПАТ "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс", пмт. Комсомольський

до ТОВ "Енергія Литво", м. Харків

про стягнення штрафу

та за зустрічною позовною заявою ТОВ "Енергія Литво", м. Харків

до ПАТ "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс", пмт. Комсомольський

про визнання частини договору недійсною (фіктивною)

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з ТОВ "Енергія Литво":

- штраф за порушення строків виконання робіт за специфікацією № 1 до договору виконання підрядних робіт №002-С3 від 20.08.2012р. в розмірі 996992,50 грн.;

- штраф за неповне виконання робіт за специфікацією № 1 до вищевказаного договору в розмірі 360456,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору № 002-СЗ від 20.08.2012 р., за порушення об'ємів робіт, виконання яких було погоджено сторонами та строків виконання таких робіт ТОВ "Енергія Литво" брало на себе зобов'язання з виплати штрафних санкцій на користь АТ "Зміївметалосервіс". Позивач зазначає, що розмір штрафних санкцій було встановлено сторонами за взаємною згодою та викладено в ст. 23, 24, 25 договору. На момент підписання договору ТОВ "Енергія Литво" не заперечувало проти розміру штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2013 р. по справі № 922/450/13-г (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Енергія Литво" на користь ПАТ "Зміївський експериментально-механічний завод "Зміївметалосервіс" штрафні санкції в загальному розмірі 1357,44 грн. та 271,48 грн. судового збору. В іншій частині позовні вимоги залишилися без задоволення. В частині розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ "Енергія Литво" до ПАТ "Зміївський експериментально-механічний завод "Зміївметалосервіс" про визнання частини договору недійсною (фіктивною) - провадження по справі припинено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині зменшення розміру задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, при прийнятті оскаржуваного рішення. Заявник вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано зменшено розмір стягнутого штрафу з огляду на те, що відсутні виняткові обставини, за наявності яких суд має право зменшити розмір штрафних санкцій. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 05.06.2013 року та запропоновано надати до суду апеляційної інстанції відповідачу - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

05.06.2013 року (вх. № 4621) до суду апеляційної інстанції від директора ТОВ "Енергія Литво" - Рудь В.В. надійшло клопотання, в якому він просить визнати неповноважним представником ТОВ "Енергія Литво" президента ТОВ "Енергія Литво" - Сахарова В.О. та відсторонити його від участі у справі від імені ТОВ "Енергія Литво". Визнати неповноважними представниками осіб з довіреностями, що підписані президентом ТОВ "Енергія Литво" - Сахаровим В.О. та відсторонити зазначених осіб від участі у справі від імені ТОВ "Енергія Литво". Визнати неповноважним представником ТОВ "Енергія Литво" в.о. директора ТОВ "Енергія Литво" - Столбунова В.В. та відсторонити його від участі у справі від імені ТОВ "Енергія Литво". Визнати неповноважними представниками осіб з довіреностями, що підписані в.о. директора ТОВ "Енергія Литво" - Столбуновим В.В. та відсторонити зазначених осіб від участі у справі від імені ТОВ "Енергія Литво".

В обґрунтування викладеного клопотання заявник, зокрема зазначає, що повноважною особою ТОВ "Енергія Литво" відповідно до ст.ст.92, 97, 145, 246 ЦК України, ст. 65, ст. 89 ГК України, ст.ст. 23, 41, 62 Закону України "Про господарські товариства, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", протоколу № 9 загальних зборів учасників ТОВ "Енергія Литво" від 31.01.2012 р., ст. 28 ГПК України, п.п. 7.5.5 Статуту ТОВ "Енергія Литво" - є виключно директор ТОВ "Енергія Литво" Рудь В.В. (виконавчий орган юридичної особи, керівник) та/або представники на підставі довіреностей, виданих директором ТОВ "Енергія Литво" Рудь В.В. У зв'язку з чим заявник вказує на те, що особи, які вважають себе представниками ТОВ "Енергія Литво" на підставі довіреностей, підписаних президентом ТОВ "Енергія Литво" - Сахаровим В.О., та/або в.о.директора Столбуновим В.В., не можуть вважатися представниками ТОВ "Енергія Литво" в розумінні ст. 28 ГПК України, посилаючись при цьому також на встановлений чинними судовими рішеннями факт відсутності у Сахарова В.О. як президента Товариства, повноважень підписувати документи від імені даної юридичної особи та видавати довіреності.

Колегія суддів розглянувши дане клопотання вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки діюче процесуальне законодавство не передбачає такої процесуальної дії, як визнання представника неповноважним шляхом винесення окремої судової ухвали. Тому з огляду на приписи ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 19 Конституції України суд позбавлений компетенції виконати дію, яка не передбачена процесуальним законом.

Однак, в цій частині суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам спору, що відсутність повноважень у перерахованих у клопотанні осіб випливає з положень законодавства та Статуту ТОВ «Енергія Литво», в силу чого дії перерахованих у клопотанні осіб не можуть створювати правових наслідків, аналогічних правовим наслідкам повноважних представників сторони судового спору. Саме тому захист процесуальних прав суб'єкта подання клопотання не потребує спеціальних дій по відстороненню перерахованих у клопотанні осіб від здійснення будь-яких процесуальних дій.

У судовому засіданні 05.06.2013 р. колегією суддів було оголошено про перерву у розгляді справи до 19.06.2013 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а зазначене рішення господарського суду Харківської області даній справі підлягає частковому скасуванню.

Зменшуючи розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, господарський суд першої інстанції виходив із того, що позивачу не завдано збитків таким простроченням. Колегія суддів із такими висновками погодитися не може.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2012 р. між ПАТ "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс" (замовником) та ТОВ "Енергія Литво" (підрядником) був укладений договір виконання підрядних робіт № 002-СЗ, згідно умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи відповідно до переліку та обсягів відображеному в специфікаціях до договору за завданням замовника та зобов'язався передати результати робіт замовнику у встановлений договором термін, а замовник зобов'язався прийняти результати робіт та оплатити їх вартість.

Статтею 8 договору передбачено, що виплату загальної ціни договору замовник здійснює частками шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника відповідно до умов, викладених в специфікаціях.

20.08.2012 р. сторонами було підписано специфікацію №1, якою сторони узгодили кількість продукції, що підлягає виготовленню, вартість робіт з виготовлення 1 кг. Продукції, строки виготовлення та поставки готової продукції та строки оплати робіт. Згідно специфікації № 1 від 20.08.2012 р. до договору № 002-СЗ від 20.08.2012 р., було узгоджено роботи з виготовлення:

- 30704 шт. заготівлі сектору запорного (532.45.038-0, 532.45.037-0) з урахуванням ваги 1 шт. готової продукції - 1 кг 750 гр.;

- 41619 шт. заготівлі закидки (532.45.025-0) з урахуванням ваги 1 шт. готової продукції - 3 кг 500 гр.

Вартість робіт з виготовлення 1 кг готової продукції склала 5,00 грн. з ПДВ, а загальна вартість робіт з виготовлення обумовленої сторонами кількості штук готової продукції склала 996992,50 грн. Сторони погодили строк виконання робіт та поставки продукції до 20.09.2012 р.

Відповідно до погоджених умов специфікації № 1 від 20.08.2012 р., замовник зобов'язувався сплатити 276080,00 грн. не пізніше 05.09.2012 р., решту - не пізніше 10 робочих днів після виконання підрядником зобов'язання щодо передання замовнику повного об'єму продукції, узгодженого специфікацією.

Як свідчать матеріали справи, замовник 05.09.2012 р. перерахував на рахунок підрядника 276080,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 404, 405 від 03.09.2012 р. на суму 77455,00 грн. та платіжним дорученням № 414 від 05.09.202 р. на суму 198625,00 грн.

Отже, замовник виконав зобов'язання належним чином.

Наведене також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків про стан взаєморозрахунків між ТОВ "Енергія Литво" та АТ "Зміївметалосервіс" за договором № 002-СЗ від 20.08.2012 р., відповідно до якого ТОВ "Енергія Литво" підтвердило факт отримання від АТ "Зміївметалосервіс" оплат на суму 276080,00 грн.

В сувою чергу, відповідач в строк до 20.09.2012 р. виконав роботи та передав позивачу готову продукцію на загальну суму 276080,00 грн., тим самим порушив свої зобов'язання за договором та не виконав роботи з виготовлення продукції на загальну суму 720912,50 грн.

Виконання підрядних робіт відповідачем за специфікацією 1 від 20.08.2012 р. за договором на загальну суму 276080,00 грн. підтверджується:

- актом приймання-передачі виконаних робіт № 38 від 20.08.2012 р. з виготовлення заготівлі закидки в кількості 1608 шт. - на суму 28140,00 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт № 39 від 23.08.2012 р. з виготовлення заготівлі кидки у кількості 1608 шт. - па суму 28140,00 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт № 40 від 27.08.2012 р. з виготовлення заготівлі закидки в кількості 500 шт. - на суму 8750,00 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт № 41 від 28.08.2012 р. з виготовлення заготівлі сектору запірного правого у кількості 582 шт. - на суму 5092,50 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт № 42 від 28.08.2012 р. з виготовлення заготівлі сектора запірного лівого у кількості 838 шт. - на суму 7332,50 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт № 46 від 03.09.2012 р. з виготовлення заготівлі закидки у кількості 11350 шт. - на суму 198625,00 грн.

Листом від 20.09.2012 р., отриманим директором ТОВ "Енергія Литво" під розпис 20.09.2012 р., АТ "Зміївмєталосервіс" нагадувало відповідачу про недотримання умов договору зі сторони ТОВ "Енергія Литво" та просило усунути порушення з несвоєчасного виконання робіт за специфікацією 1 від 20.08.2012 р. до договору № 002-СЗ від 20.09.2012 р. в найкоротші строки.

ТОВ "Енергія Литво" свої зобов'язання за договором в частині повного та своєчасного виконання вимог специфікації № 1 не виконало, відповіді на лист про причини порушення не надало.

Таким чином, на виконання умов договору сторони домовилися про виконання робіт з виготовлення продукції на загальну суму 996992,50 грн. - 30704 шт. заготівлі сектору запорного та 41619 шт. заготівлі закидки.

ТОВ "Енергія Литво" виконало роботи з виготовлення продукції на загальну суму 276080,00 грн. та передало у власність АТ "Зміївметалосервіс" 1420 шт. заготівель сектору запорного та 15066 шт. заготівлі закидки, чим порушило умови договору в частині своєчасного та повного виконання робіт з виготовлення продукції.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив на адресу відповідача вимогу від 26.09.2012 р. вих. № 7в/09-12 про сплату штрафних санкцій за прострочення виконання умов договору, яка була отримана керівником відповідача під розпис.

Відповідно до положень ст. 23 спірного договору підрядник, який не виконав умови договору, щодо несвоєчасного виконання підрядних робіт та не поставив продукцію у строки визначені специфікацією, зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 50 % від ціни, зазначеної специфікації, за прострочення виконання зобов'язань до трьох календарних днів.

За прострочення виконання зобов'язання понад 3 (три) календарні дні, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 100 % від ціни зазначеної в специфікації за за якою прострочено поставку.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Енергія Литво» прострочило виконання своїх зобов'язань за специфікацією № 1 до договору та не поставило продукцію в повному об'ємі, визначеному специфікацією у строк до 20.08.2012 року.

У зв'язку з тим, що порушення ТОВ «Енергія Литво» строків по специфікації № 1 до договору триває більш трьох календарних днів, АТ «Зміївметалосервіс», відповідно до положень абз. 2 ст. 23 договору звернулось з вимогою до відповідача про сплату штрафу в в розмірі 100 % від ціни, зазначеної в специфікації №1 до договору, який складає 996 992,50 грн.

Статтею 24 спірного договору встановлено, що у разі не повного виконання підрядником робіт, узгоджених специфікацією, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 50 % від вартості невиконаних робіт.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Енергія Литво» умов специфікації № 1 до договору в повному обсязі АТ «Зміївметалосервіс» звернулось з вимогою про сплату штрафу в розмірі в розмірі - 360456,25 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, сума штрафних санкцій не була сплачена відповідачем, у зв'язку з чим, станом на час подання позову в нього виникла заборгованість на суму 1357448,75 грн.

Як зазначалось вище, підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, останнім були порушені строки виконання зобов'язань.

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 625, 546, 548, 549 Цивільного кодексу України та умов названого договору місцевим господарськими судом було зменшено суму штрафних санкцій і стягнуто з відповідача суму штрафу у розмірі 1357,44 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було необґрунтовано зменшено розмір штрафних санкції, заявлених до стягнення, виходячи з наступного.

Предметом позову є стягнення штрафу за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором виконання підрядних робіт № 002-СЗ від 20.08.2012 р., укладеного між позивачем і відповідачем, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 551 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 233 ГК України, передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, ст. 233 ГК встановлено, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду зазначено, що Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів наданих відповідачем, які б спростовували позовні вимоги або звільняли останнього від цивільної відповідальності, не наведено й винятковості обставин, які б надавали відповідачу право на зменшення розміру штрафу.

Опираючись на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивачем було доведено, що у відповідача дійсно існує заборгованість за договором виконання підрядних робіт № 002-СЗ від 20.08.2012 р. перед позивачем, у зв'язку з чим останнім, було обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1357448,75 грн.

В свою чергу, посилання відповідача на скрутне фінансове становище, викликане впливом економічної кризи на його господарську діяльність, внаслідок чого підприємство відповідача стало нерентабельним є необґрунтованими, оскільки позивач та відповідач є комерційними підприємствами приватної форми власності, несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відповідач, підписуючи з позивачем спірний договір, брав на себе відповідні зобов'язання та всі ризики, з ним пов'язані. Крім того, економічна криза у країні відображається не тільки на підприємстві відповідача, а рівною мірою і на підприємстві позивача.

Щодо припинення провадження у справі в частині розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ "Енергія Литво" до ПАТ "Зміївський експериментально-механічний завод "Зміївметалосервіс" про визнання частини договору недійсною (фіктивною), в зв'язку з тим, що до справи надійшла заява відповідача (підписана директором відповідача В.В. Рудем) про відмову від зустрічної позовної заяви, раніше поданої за підписом президента відповідача Сахарова В.О. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Враховуючи положення п.7.5.5. статуту відповідача щодо повноважень директора, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що директор ТОВ "Енергія Литво" Рудь В.В. має право від імені відповідача відмовлятися від зустрічних позовів, тому враховуючи положення статей 22, 60, 80 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції припинення провадження у справі в частині розгляду зустрічного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував істотні обставини справи та не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс", пмт. Комсомольський на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2013 р. у справі № 922/450/13-г задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2013 р. у справі № 922/450/13-г скасувати частково - в частині незадоволених позовних вимог про стягнення 1356091,31 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Литво» (61202, м. Харків, пр. Перемоги, 48, кв. 78, р/р 26003060382405 в ХГРУ ПАБ КП „Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, код 36988620) на користь ПАТ «Зміївський експериментально-механічний завод «Зміївметалосервіс» (63460, Харківська область, смт. Комсомольське, вул.. Балаклійське шосе, 10, р/р 26003010171000 в АТ „УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код 05393180) штрафні санкції в загальному розмірі 1356091,31 грн. та 27121,83 грн. судового збору за подання позову.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Литво» (61202, м. Харків, пр. Перемоги, 48, кв. 78, р/р 26003060382405 в ХГРУ ПАБ КП „Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, код 36988620) на користь ПАТ «Зміївський експериментально-механічний завод «Зміївметалосервіс» (63460, Харківська область, смт. Комсомольське, вул.. Балаклійське шосе, 10, р/р 26003010171000 в АТ „УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код 05393180) 13754,49 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 20.06.2013 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Плужник О.В.