Постанова № 32009568, 17.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа№ 5011-10/18629-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 462/1 від 12.03.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року

у справі № 5011-10/18629-2012 (суддя - Котков О. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ»

до Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3»

про стягнення 592 888, 14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Соболевська І. В. - дов.,

від відповідача : Висотюк Є. П. - дов.

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (далі-відповідач) про стягнення 592 888, 14 грн., в тому числі: 544 744, 12 грн. боргу, 38 526, 26 грн. пені та 9 617, 76 грн. - 3% річних (а.с.7-12, т.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 712/10 від 25.06.2010 року щодо своєчасної та повної оплати вартості товару.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року по справі № 5011-10/18629-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» борг - 328 887, 04 грн., пеню - 38 526, 26 грн., 3 % річних - 7 930, 49 грн. та судові витрати - 7 507, 15 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» 13.03.2013 року надіслало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 26.02.2013 року у справі № 5011-10/18629-2012 повністю, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом дана невірна правова оцінка представленим доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 22.04.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року розгляд справи відкладено на 03.06.2013 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.06.2013 року.

В судових засіданнях апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, просить суд останню задовольнити, рішення - скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

25.06.2010 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 712/10 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (продавець за договором, позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця металопродукцію, а ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» (покупець за договором, відповідач у справі) прийняти і оплатити її вартість відповідно до умов Договору (а.с.14-15, т.1).

Пунктом 3.6. договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний у Договорі або у рахунках-фактурах у вигляді попередньої оплати. За згодою Продавця товар може бути відвантажений без отримання попередньої оплати і підлягає в цьому випадку оплаті протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно до п.4.1. договору передача товару здійснюється на умовах, що зазначені у рахунках-фактурах або специфікаціях. При відсутності відповідної вказівки в рахунку-фактурі або специфікації за базис передачі товару сторони приймають умови самовивозу товару транспортом покупця за супровідними документами зі складу продавця за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 21.

Згідно з п.4.2. договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної або підписання акту прийому-передачі.

Сторони пунктом 10.1. договору встановили термін дії договору - з моменту його підписання до 31.12.2012 року, а частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року згідно видаткових накладних: № 05010 від 11.04.2012 року на суму 147 838, 85 грн., № 04921 від 11.04.2012 року на суму 139 661, 68 грн., № 05100 від 12.04.2012 року на суму 137 496, 52 грн., № 05321 від 17.04.2012 року на суму 136 512, 40 грн., № 05384 від 18.04.2012 року на суму 125 916, 61 грн., № 05633 від 24.04.2012 року на сум 140 742, 45 грн., № 06028 від 27.04.2012 року на суму 127 952, 40 грн., № 06419 від 07.05.2012 року на суму 130 818, 60 грн., №06726 від 10.05.2012 року на суму 137 737, 40 грн., № 06744 від 10.05.2012 року на суму 63 767, 00 грн., №07175 від 16.05.2012 року на суму 148 179, 40 грн., № 07390 від 21.05.2012 року на суму 149 163, 00 грн., №07793 від 23.05.2012 року на суму 13 287, 60 грн., №07856 від 24.05.2012 року на суму 168057, 20 грн., №08367 від 05.06.2012 року на суму 134 698, 00 грн., № 09406 від 18.06.2012 року на суму 152 443, 20 грн., № 12030 від 23.07.2012 року на суму 128 385, 20 грн., №12363 від 25.07.2012 року на суму 117 446, 48 грн., № 12272 від 24.07.2012 року на суму 123 614, 70 грн., № 18519 від 15.10.2012 року на суму 20 502 грн. (а.с.16-35, т.1) на загальну суму 2 565 220, 70 грн. з врахуванням доставки - 2 566 070, 70 грн. та рахунків-фактур № 04606 від 11.04.2012 року на суму 147 838, 85 грн., № 04186 від 04.04.2012 року на суму 139 661, 68 грн., № 04723 від 12.04.2012 року на суму 137 496, 52 грн., № 04791 від 13.04.2012 року на суму 136 512, 40 грн., №04843 від 17.04.2012 року на суму 125 916, 61 грн., № 05146 від 23.04.2012 року на суму 140 742, 45 грн., № 05457 від 26.04.2012 року на суму 127 952, 40 грн., № 05682 від 28.04.2012 року на суму 130 818, 60 грн., № 06152 від 10.05.2012 року на суму 137 737, 40 грн., № 06176 від 10.05.2012 року на суму 63 767, 00 грн., № 06498 від 15.05.2012 року на суму 148 179, 40 грн., №06625 від 17.05.2012 року на суму 149 163 грн., №06949 від 21.05.2012 року на суму 134 287, 60 грн., №07154 від 24.05.2012 року на суму 168 057, 20 грн., № 07790 від 05.06.2012 року на суму 134 698 грн., № 08609 від 15.06.2012 року на суму 152 443, 20 грн., №11094 від 23.07.2012 року на суму 133 700 грн., № 11154 від 23.07.2012 року на суму 138 600 грн., № 11307 від 25.07.2012 року на суму 117 44, 48 грн., №17123 від 12.10.2012 року на суму 21 352 грн. (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи, а.с.16-85, т.1).

Отримання металопродукції за даним договором в кількості та на суму визначених у зазначених первинних бухгалтерських документах підтверджено, також, представленими в матеріалах справи копіями довіреностей на право отримання ТМЦ, які видано ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» на ім'я відповідальної та повноважної особи товариства, яка своїм підписом на накладних засвідчила отримання товару.

Відповідач оплатив вартість отриманого товару частково і його заборгованість на час розгляду спору становить 544 744, 12 грн. В підтвердження часткової оплати позивач представив платіжні доручення: №4556 від 11.04.2012 на суму 100 000 грн., № 4698 від 13.04.2012 на суму 50 000 грн., №4722 від 18.04.2012 на суму 100 000 грн., №4777 від 19.04.2012 на суму 42 096 грн., № 4867 від 24.04.2012 на суму 149 139, 75 грн., №4986 від 26.04.2012 на суму 147 838, 85 грн., №5135 від 28.04.2012 на суму 140 742, 45 грн., № 5217 від 08.05.2012 на суму 137 496, 52 грн., № 5251 від 11.05.2012 на суму 136 512, 40 грн., №5527 від 15.05.2012 на суму 130 818, 60 грн., № 5662 від 21.05.2012 на суму 149 163 грн., №5724 від 24.05.2012 на суму 60 352, 20 грн., 5782 від 25.04.2012 на суму 148 179, 40 грн., № 5923 від 01.06.2012 на сум 141 040 грн., №6330 від 15.06.2012 на суму 158 020 грн., № 7105 від 23.07.2012 на суму 133 700 грн., № 7120 від 24.07.2012 на суму 138 600 грн., № 7157 від 25.07.2012 на суму 68 436, 80 грн., № 7628 від 17.08.2012 на суму 49 009, 68 грн., №375 від 12.10.2012 року на суму 21 910 грн. (а.с.92-111, т.1).

Листом від 11.10.2012 року за № 227 (а.с.132, т.1) відповідач підтвердив заборгованість в сумі 545 302, 12 грн. та гарантував її погашення в строк до 31.12.2012 року.

Однак у зв'язку з невиконанням обов'язку з оплати боргу у визначений строк позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1866/1 від 31.10.2012 року (а.с.116, т.1) оплатити борг в сумі 544 744, 12 грн., яку залишено без задоволення.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору купівлі-продажу, згідно якого в силу вимог ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Колегія апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовної вимоги про стягнення боргу з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 2 566 070, 70 грн., сплативши 2 237 183, 65 грн., з яких 215 857, 07 грн. -оплата за товар, який отримано раніше згідно призначень платежу, вказаних у платіжних дорученнях № 4722 від 18.04.2012 на суму 66 717, 33 грн. згідно рахунку-фактури № 04312 від 05.04.2012 (в/н № 04729 від 06.04.2012) та платіжного доручення № 4867 від 24.04.2012 в сумі 149 139, 75 грн. згідно рахунку № 04406 від 09.04.2012 (в/н № 04808 від 09.04.2012).

Відтак, за період з 11.04.2012 по 31.12.2012 року за товар отриманій за договором № 712/10 від 25.10.2010 року відповідач сплатив 2 021 326, 58 грн. і його заборгованість на час розгляду справи становить 544 744,12 грн.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду сторони надали обґрунтовані розрахунки отримання товару за договором № 712/10 від 25.10.2010 року та його оплати.

Апелянт, листом від 01.06.2013 року (вх. 09-11/8935), підтвердив заборгованість по оплаті товару за даним договором в сумі 544 744, 12 грн.

Доказів погашення боргу в зазначеній сумі суду не надано, відтак колегія суддів апеляційної інстанції визнає позовні вимоги позивача в даній частині такими, що підлягають до задоволення повністю.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 38 526,26 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п.7.2. договору за прострочення платежу згідно пункту 3.6., 3.8. договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, враховуючи вимоги п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 ГК України, погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги про стягнення пені у сумі 38 526, 26 грн. за період з 10.05.2012 року по 22.11.2012 року.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 9 617, 76 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.

Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок річних, вважає за правомірне нарахування річних в сумі 9 617, 76 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи, рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-10/18629-2012 не відповідає фактичним обставинам справи, відтак підлягає скасуванню в частині відмови у задоволені позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаются на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-10/18629-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-10/18629-2012 скасувати частково.

3. Позов задовольнити повністю.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (ідентифікаційний код: 04012773, адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд.103, р/р 26001301757201 в Філії АБ «ПІВДЕННИЙ» м. Києві, МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (ідентифікаційний код: 31568293, адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 34/2, кім. 5, р/р 26006010115151 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) боргу 544 744 (п'ятсот сорок чотири тисячі сімсот сорок чотири) грн. 12 коп., пені - 38 526,26 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 26 коп., 3% річних - 9 617 (дев'ять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 76 коп., 11 857 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 76 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 5 928 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 88 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 5011-10/18629-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.