Рішення № 32009567, 21.06.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Справа № 925/645/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача - не з'явився, відповідача - Ленда З.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Кононівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" про розірвання договору та стягнення 141399,62 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання договору оренди земельної ділянки №9 від 13.02.2007 р., укладеного між сторонами та стягнення 141399,62 грн. заборгованості за орендну плату відповідно до умов спірного договору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди щодо оплати орендної плати за користування земельною ділянкою та вважає, що несплата орендної плати є підставою для припинення прав користування земельною ділянкою у зв'язку із цим просить суд розірвати спірний договір. За доводами позивача відповідач зобов'язаний був вносити орендну плату з урахуванням приписів податкового Кодексу України, а саме трикратного розміру земельного податку, чого він не робив, заборгувавши позивачу 141399,62 грн. Вказані обставини зокрема встановлені в ході ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, здійсненої Золотоніською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією.

Крім того, в ході розгляду справи позивач подавав до суду додаткове письмове обґрунтування позову, у якому вказав на те, що відповідач не в повній мірі сплачував орендну плату навіть виходячи з умов договору і має на час розгляду справи заборгованість в сумі 4386,23 грн. за період з 2009-2012 р.р. Також позивач посилався як на доказ існування заборгованості на акт документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача, здійсненої Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією та прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.06.2013 р. по 21.06.2013 р.

Після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився. В ході розгляду справи представник позивача позов підтримував з підстав, викладених у ньому.

В ході розгляду справи відповідачем до суду подано відзив на позов, в якому він проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує повністю. Заперечення вмотивовано тим, що визначені за договором зобов'язання відповідач виконує належним чином, заборгованість по орендній платі відсутня, об'єкт оренди використовується за призначенням, на даний час договір не визнано недійсним в судовому порядку, а тому він є чинним та обов'язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13.02.2007 р. між Кононівською сільської радою (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки №9.

Договір зареєстровано Драбівським районним відділом земельних ресурсів в книзі реєстрації договорів земельних ділянок 16.02.2007 р. за №04.07.781.0006.

Відповідно до умов договору в користування відповідачу передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 10,7000 га, кадастровий номер 7120685500:01:001:1001, яка знаходиться на адміністративній території села Кононівка, Драбівського району Черкаської області, розташування та межі якої визначені на плані земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 5,4 коп. за 1 кв.м. Загальна річна плата за орендовану земельну ділянку становить 17911,80 грн. та сплачується рівними частинами на протязі року щомісячно до 10 числа місяця, що йде за звітним.

П. 5.1 встановлено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору становить з 13.02.2007 р. по 13.02.2027 р. Зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

В ході проведеної на вимогу суду звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 р. по 24.01.2013 р. за договором оренди земельної ділянки від 13.02.2007 р. сторонами складено акт, відповідно до якого заборгованість по орендній платі відсутня.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 837, 838 ЦК України містять наступні приписи.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до п.п. 2.18, 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторонами самостійно зміни в спірний договір щодо розміру орендної плати не вносились. Не вносились такі зміни також і за рішенням суду.

Відповідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 р. по 24.01.2013 р. за договором оренди земельної ділянки від 13.02.2007 р. підписаного сторонами заборгованість по орендній платі відсутня.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає що посилання позивача, як на підтвердження наявності заборгованості з орендної плати за спірним договором, на акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, акт документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача та прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення є безпідставним, виходячи з наступного.

Акт ревізії та акт документальної позапланової невиїзної перевірки лише фіксує думку посадових осіб, що їх склали і не носять обов'язкового характеру. Щодо податкових повідомлень - рішень, то вони оскаржені відповідачем в установленому податковим Кодексом України порядку, а відтак визначені в них податкові зобов'язання не є узгодженими.

Таким чином, позивач не навів суду належних доказів істотного порушення відповідачем умов спірного договору, які можуть бути підставою, відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, для його розірвання та відповідно наявності заборгованості з орендної плати, яку він просить стягнути з відповідача .

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.06.2013 р.

СУДДЯ К.І. Довгань