Рішення № 32009303, 06.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2013р. Справа № 905/2493/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій», м. Краматорськ

до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 380220,69 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 348337,67 грн., пеня в розмірі 26644,40 грн., 3% річних в розмірі 5238,62 грн.,

за участю представників:

від позивача: Чернишова Ю.О., за довір. від 10.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій» звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 380220,69 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 348337,67 грн., пеня в розмірі 26644,40 грн., 3% річних в розмірі 5238,62 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 592, 610, 625 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 22 липня 2011 року № 23826дс. Позивач зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладними. Сума заборгованості з урахуванням часткової сплати становить 348337,69 грн.

Відповідно до пункту 9.5 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 26644,40 грн.

На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних на суму 5238,62 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 06 червня 2013 року надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги. 25 квітня 2012 року через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 06 червня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заперечень не надійшло. Але, у судовому засіданні 27 травня 2013 року представник відповідача позовні вимоги визнав частково та просив відкласти розгляд справи на іншу дату для врегулювання спору мирним шляхом. Також, 06 червня 2013 року представником відповідача надане клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Також, відповідно до приписів пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене та те, що у відповідача було достатньо часу для врегулювання спору мирним шляхом, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод металевих конструкцій» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (Покупець) укладений договір поставки № 23826дс (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується виготовити за узгодженими кресленнями та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно з умовами чинного договору металоконструкції резервного вузлу феросплавів та сипучих матеріалів в ДСП-150 за проектом 29380-КМ сталевплавного цеху філіалу «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» (надалі - товар), в тому числі: колони - 6,22т, балки бункерів - 3,9т, балки площадок - 10,5т, монорельси - 1,32т, зв'язки - 4,68т, сходи - 4,74т, настил - 6,45т ( в тому числі із сталі 10ХНДП-5,95т), огородження площадок - 0,345т, двері, ворота - 1,565т, фахверк - 10,54т (без профлиста НС44-1010-0,7). Технічна частина товару оговорюється сторонами в додатку №1 до чинного договору (пункт 1.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач змінив організаційно-правову форму з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій» на Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод металевих конструкцій».

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну та загальну вартість договору, якість товару, умови поставки та прийомки, умови оплати, відповідальність сторін, строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Згідно із пунктом 1.3 договору Постачальник зобов'язується в повній відповідності з умовами чинного договору та додатків до нього: розробити креслення КМД (конструкції металеві, деталювання) з одночасною заміною за узгодженням з Покупцем дефіцитних профілів на більш розповсюджені або зварювальні профілі, монтажні схеми; виготовити та поставити товар за узгодженими з Покупцем цінами.

Відповідно до пункту 1.4 договору маса товару на момент підписання чинного договору складає 50,26 тони (з урахуванням 3% КМД и 1% зварювання) за теоретичною вагою на підставі наданих креслень КМ. Кінцева маса товару, яка належить виготовленню та поставки за чинним договором, визначається після розроблення креслень КМД за теоретичною вагою та уточнюється по факту відвантаження за фактичною вагою, яка вказана в відвантажених документах (видаткових накладних).

Сторонами складений протокол розбіжностей до договору (а.с.11), згідно якого, пункт 1.4 викладений у наступній редакції: «Маса товару на момент підписання чинного договору складає 50,26 тон (з урахуванням 3% КМД и 1% зварювання) за теоретичною вагою на підставі креслень КМ. Кінцева маса товару, яка підлягає виготовленню та поставці за чинним договором, визначається після розроблення креслень КМД за теоретичною вагою».

Вищевказаний протокол підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.

Загальна сума договору визначається в національній валюті України та на момент підписання договору орієнтовано складає 706153 (сімсот шість тисяч сто п'ятдесят три) грн., в тому числі ПДВ (20%) - 117692,17 грн. та підлягає уточненню згідно п.1.4 чинного договору (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що ціна 1 тони товару становить 11 708 (одинадцять тисяч сімсот вісім) грн., 33 коп. без урахування ПДВ на умовах СРТ склад вантажоодержувача (Інкотермс 2000 року) та включає у себе розробку КМД, виготовлення металоконструкцій, поставку монтажних та постійних метизів (крім високоміцних), вартість захисту, фарбування, піскоструминної обробці, упаковки, маркування, вантаження та доставки на склад.

Відповідно до пункту 2.3 договору, ціна на товар встановлена на підставі протоколу торгів тендерного комітету є фіксованою та не підлягає зміненню з моменту підписання Постачальником протоколу торгів. Ціни відповідають рівню звичайних цін. Сторони повідомлені про ціни, які склалися на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складені рахунки від 02 листопада 2011 року №958 на суму 106456,82 грн., від 21 листопада 2011 року №1123 на суму 121855,62 грн., від 28 листопада 2011 року №1155 на суму 142101,66 грн., від 16 грудня 2011 року №1254 на суму 107679,17 грн., від 14 червня 2012 року №379 на суму 71679,29 грн., від 14 червня 2012 року №381 на суму 14401,25 грн., від 20 червня 2012 року №392 на суму 104419,57 грн., від 10 серпня 2012 року №544 на суму 32820,79 грн., на загальну суму 701414,17 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка товару за чинним договором здійснюється Постачальником автомобільним транспортом на умовах СРТ склад вантажоодержувача - м. Донецьк, вул. І.Ткаченко, 141 (Інкотермс 2000 року). Момент переходу права власності на товар визначається відповідно до умов поставки. Вантажоотримувач - філія «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ».

Відповідно до пункту 4.2 датою поставки товару вважається дата відмітки про його приймання на складі Покупця, яка вказана в товарно-транспортній накладній.

По факту поставки товару Постачальник надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну (товарно-транспортну накладну при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом) - 1 екз.; сертифікат якості на метал - 1 екз.; сертифікат УкрСЕПРО на виготовлення металоконструкцій - 1 екз.; інші спеціальні документи.

Податкова накладна надається в день виникнення податкових зобов'язань відповідно до статті 187 Податкового кодексу України. У разі затримки в наданні або не наданні вказаних документів Постачальник відшкодовує покупцю усі понесені з цим витрати та сплачені штрафи (пункт 4.3 договору).

Згідно із пунктом 5.1 договору прийомка товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до умов чинного договору. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем:

- за кількістю - згідно даним товарно-транспортної накладної, яка підписується Постачальником та уповноваженим представником Покупця або відвантаженої відомості на поставлений товар;

- за якістю - згідно даним вхідного контролю комісії Покупця, результати якого оформлюються актом про прийомку згідно з вимогами чинного договору.

На виконання умов договору позивачем постачався товар, що підтверджується накладними №10799 від 02 листопада 2011 року на суму 106456,82 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000670) , №10860 від 21 листопада 2011 року на суму 121855,62 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000724), №10895 від 28 листопада 2011 року на суму 142101,66 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000753), №11000 від 16 грудня 2011 року на суму 107679,17 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000840), №307 від 14 червня 2012 року на суму 71679,29 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000313), №309 від 14 червня 2012 року на суму 14401,25 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000314), №321 від 20 червня 2012 року на суму 104419,57 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000320), №450 від 10 серпня 2012 року на суму 32820,79 грн. (на підставі товарно-транспортної накладної № 000460) на загальну суму 701414,17 грн.

Зазначені накладні підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Пондо Л.М., яка діяла на підставі довіреності № 7564 від 24 жовтня 2011 року; Куцевої Н.О., яка діяла на підставі довіреностей №7990 від 14 листопада 2011 року, №8208 від 25 листопада 2011 року, №8509 від 12 грудня 2011 року, №2140 від 07 червня 2012 року, №2307 від 18/ червня 2012; Кащий З.О., яка діяла на підставі довіреності №3010 від 07 серпня 2012 року.

На виконання вимог пункту 5.1 договору, позивачем були складені акти про прийомку товару за якістю №№ 1193, 1272, 1305, 1426, 377, 382, 396, 549, які підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Окрім цього, представник відповідача у судовому засіданні 27 травня 2013 року не заперечував проти факту отримання товару.

Згідно із пунктом 7.1 договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:

7.1.1 Передоплата в розмірі 50% від вартості договору, що складає 353076 (триста п'ятдесят три тисячі сімдесят шість) грн. 50 коп. з урахуванням ПДВ, перераховується в узгоджені сторонами строки на підставі рахунку на передоплату.

7.1.2 Залишена сума вартості поставленої, але не сплаченої партії товару, перераховується Покупцем протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами актів прийомки-здачі товару на підставі виставлених Постачальником рахунків на оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору відповідачем здійснена передоплата за поставлену продукцію в розмірі 353076,50 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22 вересня 2011 року на суму 200000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за металоконструкції резервного вузла згідно договору №23826ДС від 22 липня 2011 року» та від 23 вересня 2011 року на суму 153076,50 грн. з призначенням платежу: «оплата за металоконструкції резервного вузла та сипучих матеріалів згідно договору №23826ДС від 22 липня 2011 року» (а.с.13-14).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості становить 348337,67 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія №18юр/1092 від 21 серпня 2012 року на суму 348337,67 грн., яка отримана останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12,13).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 348337,67 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 26644,40 грн. та 3 % річних в розмірі 5238,62 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 9.5 договору за порушення строків оплати за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 20 грудня 2011 року по 04 березня 2013 року в розмірі 26644,40 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені становить 26365,34 грн., а саме: за періоди з 20 грудня 2011 по 22 березня 2012 року на суму заборгованості 17337,60 грн. - 690,43 грн., з 23 березня 2012 року по 20 червня 2012 року на суму заборгованості 17337,60 грн. - 639,50 грн., з 11 січня 2012 року по 22 березня 2012 року на суму заборгованості 107679,17 грн. - 3283,33 грн., з 23 березня 2012 року по 11 липня 2012 року на суму заборгованості 107679,17 грн. - 4898,52 грн., з 09 липня 2012 року по 09 січня 2013 року на суму заборгованості 71679,29 грн. - 5435,42 грн., з 09 липня 2012 року по 09 січня 2013 року на суму заборгованості 14401,25 грн. - 1092,04 грн., з 13 липня 2012 року по 12 січня 2013 року на суму заборгованості 104419,57 грн. - 7875,67 грн., з 04 вересня 2012 року по 04 березня 2013 року на суму заборгованості 32820,79 грн. - 2450,43 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 20 грудня 2011 року по 04 березня 2013 року в розмірі 5238,62 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 5210,73 грн., а саме: за періоди з 20 грудня 2011 по 20 червня 2012 року на суму заборгованості 17337,60 грн. - 259,35 грн., з 11 січня 2012 року по 11 липня 2012 року на суму заборгованості 107679,17 грн. - 1610,76 грн., з 09 липня 2012 року по 09 січня 2013 року на суму заборгованості 71679,29 грн. - 1072,24 грн., з 09 липня 2012 року по 09 січня 2013 року на суму заборгованості 14401,25 грн. - 215,42 грн., з 12 липня 2012 року по 12 січня 2013 року на суму заборгованості 104419,57 грн. - 1562,00 грн., з 04 вересня 2012 року по 04 березня 2013 року на суму заборгованості 32820,79 грн. - 490,96 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій» до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 380220,69 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 348337,67 грн., пеня в розмірі 26644,40 грн., 3% річних в розмірі 5238,62 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, місто Донецьк, вул. І.Ткаченко, 122, р/с 26006198028081 в Донбаської філії ПАТ «Кредітпромбанк», МФО 335593, ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Радгоспна, 15, р/с 26005601005137 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 01412242) сум основного боргу в розмірі 348337 (триста сорок вісім тисяч триста тридцять сім) грн., 67 коп., пеню в розмірі 26365 (двадцять шість тисяч триста шістдесят п'ять) грн., 34 коп., 3% річних в розмірі 5210 (п'ять тисяч двісті десять) грн., 73 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, місто Донецьк, вул. І.Ткаченко, 122, р/с 26006198028081 в Донбаської філії ПАТ «Кредітпромбанк», МФО 335593, ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод металевих конструкцій» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Радгоспна, 15, р/с 26005601005137 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 01412242) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7598 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн., 27 коп.

У судовому засіданні 06 червня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11 червня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява