Рішення № 32009279, 19.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2013р. Справа № 905/3816/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Адвокатське об'єднання «Головань і Партнери», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖС-Сервіс», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 11076,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Андрюк С.Я - за довіреністю №89/124 від 06.06.2013 р.

від відповідача: Ярук А.І. за довіреністю № 20/01/2012-1 від 20.01.2012 р.

В судовому засіданні 18.06.2013 р. оголошено перерву до 19.06.2013 р. о 09:20 год.

Позивач, Адвокатське об'єднання «Головань і Партнери», м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖС-Сервіс», м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 11076,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 1/161-2011 від 01.11.2011 р. з нормативним обґрунтування м позиції ст. 1212 ЦК України, додаток №1 до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011 р., додаткову угоду №1 від 01.01.2011 р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011 р., лист № 34/206 від 20.03.2013 р., рахунок № 769 від 30.03.2012 р., № 1212 від 30.04.2012 р., № 4333 від 30.11.2012 р., № 4626 від 31.12.2012 р., № 251 від 31.01.2013 р., № 620 від 28.02.2013 р.,№ 721 від 29.03.2013 р., № 1281 від 30.04.2013 р., платіжні доручення № 191 від 12.04.2012 р., № 241 від 18.05.2012 р., № 667 від 07.12.2012 р., № 757 від 14.01.2013 р., № 817 від 14.02.2013 р., № 885 від 12.03.2013 р., № 973 від 11.04.2013 р., № 1010 від 13.05.2013 р., акти приймання - передачі робіт № 861 від 30.03.2012 р., № 1050 від 30.04.2012 р., № 3639 від 30.11.2012 р., № 3876 від 31.12.2012 р., № 269 від 31.01.2013 р., № 692 від 28.02.2013 р., № 966 від 29.03.2013 р., № 1317 від 30.04.2013 р.

Позивачем через канцелярію суду 17.06.2013 р. та 18.06.2013 р. надано пояснення відповідно до яких повідомлено, що відповідачем в односторонньому порядку не обґрунтовано підвищив тарифи на послуги з теплопостачання. Позивач розглядає такі дії відповідача як вихід за межі наявних повноважень, оскільки тарифи на теплову енергію встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а тому означені тарифи не можуть бути затвердженні за домовленістю сторін. Посилався на недотримання відповідачем обов'язковості погодження спірних тарифів з органами місцевого самоврядування, порядку. Зазначив, про вимушеність позивача дотримуватись встановленого позивачем рівня тарифів та проводити оплати за надані послуги згідно з ним у зв'язку з монопольним становищем позивача на ринку відповідних послуг та існування загрози відключення опалення у приміщенні, яке займає позивач. Наголосив на звернені до відповідача з метою отримання обґрунтування збільшення розміру тарифів та відсутності письмових пояснень останнього з цього приводу. Також зазначив, що основоположнім чинником формування тарифів на послуги з теплопостачання є витрати відповідача на газ.

Представник відповідача через канцелярію суду 19.06.2013 р. надав відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечував з огляду на проведення зміни розміру тарифів в межах існуючих договірних відносин. Посилався на проведення оплат позивачем згідно до призначень платежу у розрахункових платіжних документах на підставі наявного між сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 1/161-2011 від 01.11.2011 р. відповідно до п. 1.6.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Між Адвокатським об'єднанням «Головань і Партнери» (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖС-Сервіс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території №1/161-2011 від 01.11.2011р. (надалі Договір), відповідно до умов якого Виконавець відповідно до ст.ст.21,26,29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005р. №60, зобов'язується надавати послуги Споживачу з утримання нежитлового приміщення №157 у будинку №21а по пр.Ілліча у м.Донецьк та прибудинкової території (надалі - Послуги), а Споживач зобов'язується вчасно сплачувати Послуги за тарифами та на умовах, передбачених цим договором та п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п.1.1 Договору).

До цього договору 01.11.2011р. сторонами укладений додаток (додатковий договір), який стосується правовідносин сторін щодо "надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення".

За додатком до основного договору № 1/161-2011 "Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території", виконавець надає споживачу своєчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води, водовідведення, а споживач своєчасно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, в якому надавались послуги, оплачує надані послуги за тарифами, які на момент укладання договору складають: з водного опалення -477,78грн. з ПДВ за 1 Гкал, з поставки гарячої води -77,86грн. з ПДВ за 1 куб. м., з поставки холодної води -5,70грн. з ПДВ за 1 куб. м., з водовідведення -3,816грн. з ПДВ за 1 куб. м. (п. п. 10, 17, 19 додаткового договору).

Таким чином, сторонами в договорі узгоджено види послуг, які надаються та відповідні тарифи на них.

За умов п. 1.6. Договору тарифи на послуги, а відповідно й розмір щомісячної плати за надані послуги можуть бути змінені вразі кожної зміни: вартості цін та тарифів на електроенергію, газ, матеріали, водопостачання, розмір мінімальної заробітної плати, будь яких інших показників, що впливають на собівартість Послуг. В цьому разі нові тарифи та розмір щомісячної плати з послуги за договором вступають в силу з моменту направлення письмового повідомлення виконавця з зазначенням нових тарифів та розміру щомісячної плати з послуги. Спосіб направлення письмового повідомлення Виконавця визначається, за замовчуванням Сторін, визначається як вивішування об'яви на дошці оголошень.

За умов п. 2.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач вносить щомісячну оплату за Послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Умовами п. 4.2. Договору передбачено обов'язок Споживача сплачувати послуги у встановленому п. 2 Договору порядку. Означений обов'язок Споживача забезпечено відповідальністю за несвоєчасне внесення платежів за цим договором, що обумовлено п. 5.1. Договору.

Згідно з додатковою угодою №1 від 01.01.2011 р. внесено зміни у п. 17 Договору та встановлено тарифи на послуги - з водного опалення -719,83 грн. з ПДВ за 1 Гкал, з поставки гарячої води -77,86грн. з ПДВ за 1 куб. м., з поставки холодної води -5,70грн. з ПДВ за 1 куб. м., з водовідведення -3,816грн. з ПДВ за 1 куб. м.

Тобто, додатковою угодою №1 від 01.01.2011 р. змінено тільки тариф на послуги з опалення, а саме збільшено з 477,78грн. на 719,83грн. (з ПДВ).

Відповідачем на підтвердження виконання обов'язків за Договором надано позивачу для узгодження і підписання акти приймання - передачі робіт № 861 від 30.03.2012 р., № 1050 від 30.04.2012 р., № 3639 від 30.11.2012 р., № 3876 від 31.12.2012 р., № 269 від 31.01.2013 р., № 692 від 28.02.2013 р., № 966 від 29.03.2013 р., № 1317 від 30.04.2013 р. та виставлено рахунки № 769 від 30.03.2012 р., № 1212 від 30.04.2012 р., № 4333 від 30.11.2012 р., № 4626 від 31.12.2012 р., № 251 від 31.01.2013 р., № 620 від 28.02.2013 р.,№ 721 від 29.03.2013 р., № 1281 від 30.04.2013 р.

З боку замовника не підписані акти приймання - передачі робіт № 861 від 30.03.2012 р., № 1050 від 30.04.2012 р., № 692 від 28.02.2013 р., № 966 від 29.03.2013 р., № 1317 від 30.04.2013 р. Проте, платіжними дорученнями № 191 від 12.04.2012 р., № 241 від 18.05.2012 р., № 667 від 07.12.2012 р., № 757 від 14.01.2013 р., № 817 від 14.02.2013 р., № 885 від 12.03.2013 р., № 973 від 11.04.2013 р., № 1010 від 13.05.2013 р. сплачено виставлені Відповідачем рахунки у повному обсязі на загальну суму 32939,43 грн.

Предметом судового розгляду є стягнення з відповідача набутих за рахунок позивача без достатньої правової підстави грошових коштів у сумі 11076,23 грн. за період березень-квітень 2012 р., листопад 2012 р. - квітень 2013 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п. 3.2. статуту ТОВ «ДЖС-Сервіс» затвердженого рішенням Загальних зборів учасників згідно до протоколу від 15.04.2012 р., предметом діяльності товариства є. Зокрема, поточне комунальне обслуговування нерухомого майна (житлових будинків, господарських приміщень, тощо), виконання комплексу послуг із забезпечення функціонування житлового та нежитлового нерухомого майна ( поточне обслуговування та ремонт, контроль систем опалення та кондиціонування, прибирання та загальний догляд за приміщеннями тощо), виробництво, постачання теплової енергії.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).

Відповідно до ст.1 Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені наступні поняття: власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку (Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60 "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді").

Згідно п.1.3 Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60 "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді", виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи укладені між позивачем та відповідачем договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території №1/161-2011 від 01.11.2011р., додатковий договір про надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води, водовідведення до договору №1/161-2011 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.11.2011р., суд робить висновок, що відповідач є виконавцем послуг у розумінні норм чинного законодавства та надає послуги на підставі не тільки цивільно-правової угоди, але і як «виконавець» на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Надалі слід зазначити, що відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії (як товару) регулюються Законом України "Про теплопостачання", відносини, пов'язані з наданням та споживанням житлово-комунальних послуг -Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець має право, зокрема, розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону).

Центральні органи виконавчої влади беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері житлово-комунальних послуг у межах своїх повноважень, визначених законами.

Органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ст.2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг").

Наведена норма кореспондує з приписами п. 4 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно до якої органом, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню є відповідна національна комісія.

Пунктом 2 п.п.4 ст. 5 Закону визначено, що до повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері житлово-комунальних послуг віднесено розроблення в межах повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), стандартів, нормативів, норм, порядків та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також щодо експлуатації, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду.

Відповідно до приписів ст.ст.15, 20 Закону України "Про теплопостачання" основним завданням державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює, зокрема, розроблення порядків (методик) формування тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Тарифи на комунальні послуги формуються суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, відповідно до цього Закону (ст.10 Закон України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг").

Таким чином, тарифи (ціни) на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Як встановлено судом, за період березень-квітень 2012 р., листопад 2012 р. - квітень 2013 року позивачем згідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 36-43) оплачені рахунки № 769 від 30.03.2012 р., № 1212 від 30.04.2012 р., № 4333 від 30.11.2012 р., № 4626 від 31.12.2012 р., № 251 від 31.01.2013 р., № 620 від 28.02.2013 р.,№ 721 від 29.03.2013 р., № 1281 від 30.04.2013 р. за тарифом 719,83 грн. з ПДВ за 1 Гкал., який передбачено додатковою угодою №1 від 01.01.2011 р. до № 1/161-2011 від 01.11.2011 р. на загальну суму 32939,43 грн.

Сторонами Договором визначені тарифи за послуги з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і в подальшому не змінювались.

Відповідачем не надано доказів, які би свідчили про наявність рішення відповідного державного органу про встановлення тарифів на вищевказані послуги саме у розмірі 719,83 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Зважаючи на вищенаведене, нарахування оплати за надані за договором № 1/161-2011 від 01.11.2011 р. за період березень-квітень 2012 р., листопад 2012 р. - квітень 2013 року послуги повинно було відбуватися за тарифами, які були передбачені додатковим договором від 01.11.2012 р. до Договору, а саме в частині тарифів за водяне опалення у розмірі 477,78 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Відтак, належною сумою оплати за спірний період за надані відповідачем послуги за договором № 1/161-2011 від 01.11.2011 р. за період березень-квітень 2012 р., листопад 2012 р. - квітень 2013 року, є сума 21863,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, в силу частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набуло майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Наведена норма визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

До предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Доказами у справі за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Для можливості застосування судом норм статті 1212 ЦК України потрібна наявність правовідносин між сторонами, що виникають при сукупності певних умов (зокрема, факт безпідставності перерахування коштів (отримання майна) в момент їх отримання відповідачем), і тільки у випадках, коли на підставі інших спеціальних норм права захистити свої порушені права позивач не має можливості.

Суд наголошує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, правильно в даному випадку посилається на приписи статті 1212 ЦК України, оскільки спірні правовідносини сторін не випливають із договірних зобов'язань, а тому інша норма права не надає можливості захистити порушені права позивача.

Слід зазначити, що безпідставно набуті чужі грошові кошти - це кошти, щодо яких є право вимоги потерпілого і які набувач набув або зберіг у результаті як власної поведінки, так і поведінки потерпілого, інших осіб чи внаслідок події, без достатньої правової підстави, за відсутності договірних зобов'язань, або якщо договір був згодом розірваний або визнаний недійсним.

З урахуванням обставин справи та наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні правової підставі для утримання (збереження) грошових коштів позивача у розмірі 11076,23 гривень.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем в односторонньому порядку були змінені в сторону збільшення тарифи на послуги, що не відповідає нормам чинного законодавства, а відтак, різниця у розмірі 11076,23 грн. між узгодженими сторонами тарифами та збільшеними відповідачем тарифами, підлягає стягненню з відповідача як безпідставно отримана, оскільки відповідачем було неправомірно встановлено тарифи на теплопостачання та не було дотримано відповідного порядку встановлення цих тарифів, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 626, 627, 655, 692, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Адвокатське об'єднання «Головань і Партнери», м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖС-Сервіс», м. Донецьк про про стягнення заборгованості у сумі 11076,23 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖС-Сервіс» (83001, м. Донецьк, пр.вул.Челюскінців, б 69-А, код ЄДРПОУ 35098956, відомості про рахунки в банках відсутні) на користь Адвокатського об'єднання «Головань і Партнери» (83001, м. Донецьк, пр. Ілліча, 21-А, код ЄДРПОУ 24639623, відомості про рахунки в банках відсутні) заборгованість у розмірі 11076,23 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2013.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко