Ухвала суду № 32007062, 23.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6069/13-к

1-кп/755/179/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

судді Федосєєва С.В.,

при секретарі Яременко Ю.В.,

за участю прокурора Гордієнка О.М.

за участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням:

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого: «Парітет-Груп» - комерційним директором, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою-технічною освітою, не одружену, працюючу приватним підприємцем, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013110000000165 відносно ОСОБА_12, та ОСОБА_13 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Вислухавши думку учасників процесу, прокурора та потерпілих, які просили суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти призначення судового розгляду та клопотали про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 п.5 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. При цьому, відповідно ч.1 п.13 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається із направленого до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_12, та ОСОБА_13 слідчим за погодженням з прокурором викладено наступне обвинувачення:

Вищезазначеними умисними злочинними діями, які виразились у повторному заволодінні шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_5, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 на загальну суму 5 617 549, 79 грн., що є особливо великим розміром, ОСОБА_12 та ОСОБА_32 скоїли злочин, передбачений ч.4 ст. 190 КК України.

Аналізуючи викладене, вбачається, що слідчим, в порушення зазначених вимог КПК України викладене обвинувачення не конкретизоване щодо кожного з обвинувачених.

Відповідно до статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а тому у викладі в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, у формулюванні обвинувачення подія кримінального правопорушення та вид і розмір шкоди мають бути зазначені обов'язково.

Вивченням обвинувального акту встановлено, що при викладенні в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, у формулюванні обвинувачення слідчий та прокурор не конкретизували часу та місця вчинення кримінальних правопорушень, а тільки зазначили, що ОСОБА_13 отримувала гроші від потерпілих у денний час доби, а щодо місця отримання - по епізодах отримання грошей від ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_33, ОСОБА_8, ОСОБА_34, ОСОБА_18, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_22 взагалі зазначено, що ОСОБА_13 отримала гроші в м. Києві, що свідчить про те, що слідчим та прокурором не з'ясовано місця скоєння злочину.

Відповідно до статті 92 КПК України, обов'язок доказування цих обставин покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до диспозиції ст. 190 ч.4 КК України, способами вчинення шахрайства є обман чи зловживання довірою

Органом досудового розслідування не визначено спосіб заволодіння грошима, а в обвинувальному акті по кожному конкретному епізоду зазначено способами вчинення шахрайства як обман, так і зловживання довірою.

При цьому в обвинувальному акті вказано спосіб заволодіння не зловживання довірою потерпілих, а зловживання довірою майном потерпілих.

В обвинувальному акті також не зазначено часу коли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розробили злочинний план заволодіння грошима громадян шляхом шахрайства. В обвинувальному акті є тільки час знайомства ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Ця обставина порушує право обвинувачених на захист.

Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акту додаються цивільні позови та розписка підозрюваного про отримання копій цивільних позовів.

Незважаючи на те, що потерпілі змінили позовні вимоги до ОСОБА_13 та ОСОБА_12, збільшивши суми позовних вимог, обвинуваченим надано копії первинних позовів потерпілих, а подані пізніше позови, в яких змінено позовні вимоги, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не вручено, чим порушено їх право на захист.

Як приклади: ОСОБА_12 вручено копію цивільного позову ОСОБА_21 на суму 351 710, 70 грн., хоча уточнена позовна заява на суму 578 723,64 грн. Також обвинуваченим вручено копію цивільного позову ОСОБА_8 на суму 355 000 грн., в той час, як була уточнена позовна заява ОСОБА_8 на суму 630 537,74 грн.

Вказана обставина підтверджується також заявою підозрюваного ОСОБА_12, викладеній у розписці про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, у якій він зазначив, що позовні заяви потерпілих із збільшеними позовними вимогами йому не вручені.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч.4 ст. 190 КПК України підлягає поверненню в зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Розглядаючи в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 та клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_32, суд вважає, що вказані клопотання не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинувачених на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013110000000165 відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України повернути до прокуратури м. Києва для виконання вимог зазначених в мотивувальній частині ухвали, встановивши строк - 1 місяць.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 на два місяці.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя: