Постанова № 32006476, 18.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 821/2257/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції про захист порушеного права,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним позовом до відділу Державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач, ВДВС Високопільського РУЮ), у якому просить захистити порушене право шляхом повернення рішення від 28 лютого 2013 року за № 29 Пенсійному фонду та закрити виконавче провадження.

Позивач до суду не з'явився. Справу просив розглядати без його участі.

Відповідач до суду не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заперечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем прийнята оскаржена постанова ВП № 37068881 від 24.04.2013 року про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення № 29 Управління Пенсійного фонду у Високопільському районі Херсонської області від 28 лютого 2013 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Позивач посилається на те, що державний виконавець взагалі не мав права відкривати виконавче провадження, оскільки вимога Пенсійного фонду не є виконавчим документом. Також на те, що законодавством встановлено, що фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державного пенсійного страхування фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовується.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що ця постанова є незаконною, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, у яких просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що вимоги Управління Пенсійного фонду в Високопільському районі Херсонської області є виконавчими документами, належним чином оформлені, строк пред'явлення їх до примусового виконання не сплив, а тому підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні.

Ознайомившись з правовою позицією позивача, із запереченнями відповідача на предмет спору, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного: Управлінням Пенсійного фонду в Управління Пенсійного фонду в Високопільському районі Херсонської області направлено до ВДВС Високопільського РУЮ для примусового виконання рішення № 29 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про стягнення штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

Управління Пенсійного фонду в Високопільському районі Херсонської області є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі - Закон № 1058-VІ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-VІ у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001.

Згідно зі ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Високопільському районі Херсонської області є державним органом.

Згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 25 Закону № 606-XIV встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону № 606-XIV Закону № 606-XIV, передбачено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, згідно п. 8 ч. 2 вказаної статті, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, прийняте УПФУ на підставі Закону України № 2464-VІ рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за своїм правовим характером та з урахуванням положень Закону України № 606-ХIV є виконавчим документом, який підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Дослідивши рішення Управління Пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області про застосування штрафних санкцій, суд встановив, що даний виконавчий документ видано на підставі Закону України "Про виконавче провадження", а тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області.

Крім того, суд вважає, що рішення УПФУ у Високопільському районі Херсонської області і є виконавчим документом, який відповідає всім установленим законодавством вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, у встановлені строки рішення оскаржене не було, і в результаті відповідач був зобов'язаний прийняти це рішення та відкрити за ним виконавче провадження, а тому суд не вбачає ознак протиправності у діях відповідача щодо відкриття виконавчого провадження з виконання рішення № 29 від 28.02.2013 р.

Щодо вимоги позивача про закриття виконавчого провадження суд зазначає наступне: Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає такого виду виконавчих дій як закриття виконавчого провадження.

Не можна прийняти до уваги вимогу позивача про те, що суд повинен зобов'язати відповідача повернути рішення УПФУ у Високопільському районі Херсонської області № 29 від 28.02.2013 р. та закінчити виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ, оскільки приймаючи рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження, суд фактично візьме на себе повноваження, що надані лише органам виконавчої служби.

Також суд враховує те, що позивачем не наведено обставин, які б могли свідчити про протиправність рішення відповідача щодо відкриття виконавчого провадження і не надано відповідних доказів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо оскаржуваних правовідносин.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, вважає за необхідне відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 128, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 11.5