Постанова № 32006284, 25.06.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/2083/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого судді - Басової О.А.,

при секретарі - Кузь Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Джанкойського міського голови Зайдмана Аркадія Львовича про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18.04.2013 року звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 01.04.2013 року він подав до Джанкойського міського голови, як керівника виконкому Джанкойської міської ради, заяву про узгодження Статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової". Листом міського голови від 12.04.2013 року позивачу відмовлено у погодженні Статуту. З таким рішенням позивач незгодний, тому звернувся до суду. Вказує, що відмова в узгодженні є безпідставною, оскільки поданий позивачем Статут затверджений загальними зборами, а п. 11 Статуту не суперечить ч.4 ст. 5 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".

Просить скасувати відмову узгодження Статуту громадського формування з охорони громадського порядку "Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової" та зобов'язати Джанкойського міського голову узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку "Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової"

У судовому засіданні підстави та вимоги позову позивач підтримав.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, заяву про можливість розгляду справи у його відсутність не зробив. У запереченнях вказує на те, що загальними зборами громадян від 30.07.2012 року було вирішено утворити громадське формування та затверджено Статут, однак редакція Статуту, що надана 01.04.2013 року, відрізняється від редакції Статуту, наданого для реєстрації громадського формування 21.11.2012 року, однак загальними зборами не затверджена. Також доводить, що п. 11 Статуту в редакції від 01.04.2013 року суперечить ч.4 ст. 5 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", де ставиться під сумнів обов'язковість погодження Статуту зі всіма виконкомами сільських та селищних рад Джанкойського району АРК.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 01.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до голови виконкому Джанкойської міської ради з заявою про узгодження Статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової» (а.с. 40), до якої долучив вказаний статут формування, узгоджений з в.о. начальника Джанкойського МВ (а.с. 4-12). Зазначений Статут затверджений загальними зборами громадян (а.с. 42). Листом № 02.3-24\186 від 12.04.2013 року міський голова відмовив ОСОБА_1 в узгодженні статуту, посилаючись на те, що 21.11.2012 року позивач вже звертався з заявою про реєстрацію цього ж громадського формування та надавав статут цього ж формування, тому нова редакція статуту, яка по суті є зміненим текстом попереднього статуту, має бути затверджена загальними зборами громадян. Також зауважив, що п. 11 Статуту в редакції 01.04.2013 року не відповідає вимогам Закону, яким передбачене обов'язкове узгодження статуту з іншими виконавчими органа рад, на території яких буде діяти формування.

Відповідно до ч.1,3 ст. 12, п.2,7,14 ч.4 ст.42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно міста; очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

Частиною 10 ст. 59 Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Перевіряючи спірне рішення на предмет того, чи ухвалено воно з дотриманням критеріїв, передбачених ч.3 ст. 2 КАС України, та чи порушені права позивача і чи підлягають вони судовому захисту, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються спеціальним законом - "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", відповідно до ст. 1 якого громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону).

Частинами 1,4 ст. 5 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" передбачено, що громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього. Положення (статут) узгоджується з керівництвом відповідного територіального органу внутрішніх справ, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування.

Разом з цим, суд враховує мету дій позивача - створення юридичної особи - громадського формування, та робить висновок, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню також ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року, Преамбулою, ч.1,2,3 ст. 3 та ч.3 Прикінцевих положень якого передбачено, що цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців. Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян. Об'єднання громадян, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом. Закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Відповідачем до заперечень на позов надані копії документів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 21.11.2012 року звертався до виконкому Джанкойської міськради з заявою про реєстрацію громадського формування та надавав рішення зборів громадян від 30.07.2012 року про утворення формування і статут формування, текст якого, дійсно відрізняється від редакції 01.04.2013 року (а.с. 34, 35). Рішенням виконкому від 10.01.2013 року в реєстрації формування відмовлено.

Таким чином вбачається, що на підставі рішення загальних зборів від 30.07.2012 року в м. Джанкой та Джанкойському районі АРК створюється певне громадське формування, керівником якого обрано ОСОБА_1 (.а.с 35). Перша редакція статуту формування не була узгоджена з керівниками виконавчих органів, на території яких мало б діяти формування, в реєстрації юридичної особи відмовлено. Враховуючи, що юридична особа вважається створеною після державної реєстрації та включення відомостей про неї до єдиного державного реєстру (ст. 89 ЦК), тому громадське формування з охорони громадського порядку «Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової» не є юридичною особою й на даний час.

Судом встановлено і це не спростовано відповідачем, що статут громадського формування 01.04.2013 року поданий саме для узгодження, а не для реєстрації, оскільки заява ОСОБА_1 від 01.04.2013 року містить саме таке клопотання (а.с.40), що відповідає вимогам ч.4 ст. 5 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".

Подання такого статуту є формою реалізації права обраного загальними зборами громадян від 30.07.2012 року керівника формування на створення формування, причому керівник не обмежений в кількості звернень до голови з метою узгодження статуту і вновнаданий текст статуту не може вважатись зміною до установчих документів в розумінні ст. 8 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки такий порядок стосується вже створеної юридичної особи (тобто не потребує оформлення кожний раз окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції з відміткою на титульній сторінці додатка до установчих документів), а надання ж інших документів, передбачених ст. 6 спеціального Закону, зокрема рішення загальних зборів, списку членів тощо, на стадії узгодження статуту громадського формування не вимагається.

Відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 01.04.2013 року звернувся до міського голови з клопотанням про узгодження статуту юридичної особи, яка вносить зміні до установчих документів і повинна діяти через рішення загальних зборів. Отже висновок міського голови про те, що поданий 01.04.2013 року статут повинен бути оформлений відповідно до ст. 8 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" як зміни до установчих документів вже існуючої юридично особи, є хибним.

Вимога про обов'язкове затвердження статуту формування загальними зборами громадян позивачем виконана (а.с. 42), а вимога відповідача про обов'язкове подання протоколу загальних зборів на стадії узгодження статуту чи підписання статуту засновниками - не заснована на спеціальному законі.

Частинами 1 та 4 статті 6 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" передбачено, що документи для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку подаються до відповідного виконавчого органу ради за місцем його діяльності та розглядаються відповідним виконавчим органом у місячний термін з дня їх надходження. Відповідно до ст. 7 Закону у реєстрації громадському формуванню з охорони громадського порядку і державного кордону може бути відмовлено, якщо його статутні документи суперечать чинному законодавству.

Причому не узгодження відповідно ч.4 ст. 5 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" статуту громадського формування є підставою для відмови в реєстрації формування, але наявність такого узгодження не є гарантією обов'язкової реєстрації, оскільки узгодження проводить керівник виконавчого органу, а рішення про реєстрацію приймає колегіальний орган.

Підстави для не узгодження статуту формування закон не містить. Разом з тим, органи місцевого самоврядування надають всіяку допомогу та підтримку у створенні громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (ч.3 ст. 4).

Вбачається, що невідповідність установчих документів формування закону є підставою для відмови в реєстрації такого формування, а підставою для не узгодження статуту може бути, наприклад, невідповідність цілей та завдань формування напрямкам розвитку міста та\чи району, тобто повноважень не узгодити статут через невідповідність його закону, голова ради не має, оскільки оцінка законності є компетенцією виконкому.

Таким чином, зауваження міського голови до п.11 статуту, наданого позивачем 01.04.2013 року, де йдеться про сумніви щодо обов'язкового узгодження статуту, і неузгодження через це статуту свідчить про прийняття відповідачем рішення поза межами наданих йому повноважень, оскільки ним висловлена думка щодо невідповідності документа вимогам закону, що є у повноваженнях виконкому.

З огляду на викладене вбачається, що рішення міського голови Зайдмана А.Л. від 12.04.2013 року про відмову узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку «Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової», поданий 01.04.2013 року ОСОБА_1, через невідповідність даної редакції статуту редакції від 21.11.2012 року, затвердженої загальними зборами громадян, а п.11 статуту - закону - є протиправним.

Між тим, спосіб захисту, обраний позивачем, не відповідає вимогам ст. 162 КАС України, тому суд, з метою повного захисту прав позивача, виходить за межи позову в цій частині і, приймаючи до уваги, що відмова відповідача узгодити статут - є по суті рішенням, викладеним письмово, саме це рішення має бути визнано судом протиправним і скасоване.

Однак суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Оскільки право і повноваження щодо узгодження статуту громадського формування покладено саме на міського голову, як голову виконавчої влади, а суд не може перебирати на себе функцію висловлення думки щодо можливості дії в м. Джанкой певного формування, тому в задоволенні п.2 позову суд позивачу відмовляє.

Разом з тим, визнавши протиправним рішення відповідача від 12.04.2013 року та скасувавши його, суд, з метою повного захисту прав позивача, вважає можливим зобов'язати відповідача повторно розглянути спірне питання.

Відповідно до ст. 94 КАСУ у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з місцевого бюджету, якщо іншою стороною була посадова особа органу місцевого самоврядування. Позивачем при зверненні до суду сплачено 35 грн., що не відповідає розміру, встановленому ст. 4 ч.3 ЗУ «Про судовий збір», який визначено в 34,41 грн., отже відшкодуванню за рахунок місцевого бюджету підлягає саме 34,41 грн.

На підставі ст. 5,6,7 ЗУ "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", керуючись ст.ст.2,7-11,69-71,86, 94, 122, 158-163, 185,186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Джанкойського міського голови Зайдмана Аркадія Львовича № 02.3-24\186 від 12.04.2013 року про відмову узгодити Статут громадського формування з охорони громадського порядку «Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової», поданий 01.04.2013 року ОСОБА_1.

Зобов'язати Джанкойського міського голову Зайдмана Аркадія Львовича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2013 року про узгодження Статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Джанкойська міська варта імені О.А. Заплатнікової».

У решті вимог - відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м. Джанкой на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 34,41 грн.

Постанова, ухвалена з застосуванням ч.4 ст. 160 КАСУ, може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Басова