Ухвала суду № 32005857, 16.04.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"16" квітня 2013 р.Справа № 924/304/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали

за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Аграрного фонду, м. Київ

до фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005", с. Велика Шкарівка Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 149 694,53 грн. заборгованості за форвардним біржовим контрактом № 81Ф, з яких 84 812,76 грн. 20% штрафу, 29 684,47 грн. 7% штрафу, 35 197,30 грн. пені за не доставку товару.

Представники сторін:

від позивача: Пронін О.А. - за довіреністю № 249 від 04.12.2012р.;

від відповідача: Панчук А.Ф за довіреністю від 16.04.2013р.;

Панчук Л.Ф за довіреністю від 20.08.2012р.

за участю - Худенко І.О. - старшого прокурора відділу прокуратури м. Хмельницького.

Суть спору: Шепетівський міжрайонний прокурор в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Аграрного фонду звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 149 694,53 грн. заборгованості за форвардним біржовим контрактом № 81Ф, з яких 84 812,76 грн. 20% штрафу, 29 684,47 грн. 7% штрафу, 35 197,30 грн. пені за не доставку товару.

Представник позивача та прокурор у судове засідання 16.04.2013р. прибули, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та у письмовому відзиві на позов пояснили наступне: 04.04.2012 р. між відповідачем та Аграрним фондом було укладено форвардний біржовий контракт № 81 Ф на закупівлю пшениці м'якої 3 класу, що відповідає ДСТУ 37687-2010, у кількості 490 тонн, за ціною 1 800,00 грн. за тонну та загальною вартістю товару 882 000,00 грн.; термін поставки - до 01 листопада 2012 р.

26.04.2012 р. Аграрний фонд перерахував на рахунок відповідача 441 000,00 грн. авансового платежу.

20.09.2012 р. відповідач передав, а позивач отримав пшеницю м'яку 3 класу, і відповідає ДСТУ 37687-2010, у кількості 254 тонни 409 кг, на суму 457 936,20 грн.

Решту товару у кількості 235 тонн 591 кг. відповідач не зміг поставити, оскільки через несприятливі погодні умови (надмірна кількість опадів) пшениця такого класу більше не збиралась.

Всю зібрану пшеницю 3 класу наше підприємство передало Аграрному фонду на виконання умов контракту, така пшениця не передавалась жодним іншим особам, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням перенести строк поставки решти товару на наступний період або зменшити обсяг поставки товару, проте жодної відповіді на звернення нам не надходило.

За таких обставин, вважаємо, що вина нашого підприємства у порушенні умов контракту відсутня.

Крім того, за приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у раз порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1,2 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого з погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи з рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачені законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, у п. 7.5. контракту відповідно до ст. 231 Господарського кодекс України встановлено відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо поставки товару у вигляді пені у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення виконання зобов'язання, та штрафу за прострочення виконання зобов'язання більше ніж на 30 днів розмірі 7 % від суми простроченого зобов'язання.

Пунктом 7.2. контракту передбачена сплата продавцем штрафу у розмірі 2 відсотків вартості недопоставленого Товару за невиконання умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф.

Таким чином, пунктами 7.2. та 7.5. контракту передбачено стягнення штрафу з одне й те ж порушення - порушення об'ємів поставки.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те сам правопорушення.

Тому на думку відповідача вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафу розмірі 20 % від вартості непоставленого товару являються незаконними та не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та: наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні і сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконані зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лип майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушені зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 20% штрафу у розмірі 84 812,76 грн.

2. Враховуючи фактичну неможливість виконання зобов'язанню яке сталось не з вини відповідача та не залежало від його дій, розмір виконаного зобов'язання та високі штрафні санкції, з урахуванням скрутного матеріального стану підприємства та специфічного характеру здійснення діяльності зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій до 40 000,00 грн.

3. Оскільки різниця між поставленим та оплаченим товаром складає 936,20 грн., відповідно до ст. 601 ЦК України, зарахувати зустрічні однорідні вимоги нашого підприємства до Аграрного фонду та припинити в цій частині зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Зважаючи на вищевикладене, заявлені відповідачем зустрічні однорідні вимоги суперечать вимогам ст. 60 ГПК України та є такими, що не підлягають прийняттю.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на іншу дату.

Керуючись ч.1 п.3 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Розгляд справи відкласти на 10:00 "30" квітня 2013 р.

Позивачу - подати суду докази звернення відповідача до позивача листами з проханням перенести строк поставки решти товару на наступний період або зменшити обсяг поставки товару та відповіді на них.

Відповідачу - подати суду докази про фінансовий стан підприємства за період з моменту укладення контракту та станом на день розгляду справи у господарському суді.

Визнати явку повноважних представників сторін та прокурора в судове засідання обов'язковою.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук 1прим.

1- до справи.