Рішення № 32004037, 11.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 905/3170/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Харків

про стягнення 15363,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликалась.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

11.06.2013р. з 10-15год. до 10-20год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 15363,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.05.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Харків (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №280199-12-00764 від 19.06.2012р.; Довідку ДАІ №10212 від 29.11.2012р.; постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 15.11.2012р. у справі №2020/11812/2012; рахунок ТОВ «Автодом Харків» №АДСЧТ14644 від 26.11.2012р.; Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 25.10.2012р.; заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 25.10.2012р.; страховий акт №ПССКА-1742 від 29.11.2012р. та розрахунок суми страхового відшкодування до нього; платіжне доручення №16220 від 06.12.2012р. на суму 15363,40грн. тощо.

23.05.2013р. на адресу суду від третьої особи надійшов лист б/н від 22.05.2013р. з додатками - зокрема, копією Полісу №АВ/6856365 від 20.06.2012р., яким забезпечено транспортний засіб ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.43-49).

28.05.2013р. на адресу суду від Комінтернінського районного суду м.Харкова з супровідним листом №20773 від 21.05.2013р. надійшли копії матеріалів справи №2020/11812/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України (а.с.50-59).

30.05.2013р. на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача №11/5644 від 27.05.2013р. з додатками - зокрема, копією повного тексту Договору страхування та поясненнями №2381 від 27.05.2013р. (а.с.60-74).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання 11.06.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.41).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012р. між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №280199-12-00764 (далі - Договір страхування, а.с.61-67), згідно з п.4 Частини 1 якого позивачем застрахований автомобіль VOLKSWAGEN POLO SEDAN, номер кузова/шасі НОМЕР_2, 2012 рік випуску (надалі - застрахований автомобіль). Безумовна франшиза позивача за ризиком «ДТП» складає 0,5% (п.5 Частини 1 Договору страхування). Пунктом 2 Частини 1 Договору страхування вигодонабувачем визначено ТОВ «Порше Мобіліті». Згідно з п.8 Частини 1 Договору він діє з 00-00 год. 20.06.2012р. до 24-00 год. 19.06.2017р.

З п.5 Розрахунку суми страхового відшкодування від 29.11.2012р. (а.с.19) вбачається, що страховий платіж за період дії Договору страхування, в якому настав страховий випадок (20.06.2012р. - 20.06.2013р.), сплачений Страхувальником у повному обсязі згідно з умовами п.6 Договору страхування. Крім того, в поясненнях №2381 від 27.05.2013р. позивач підтвердив, що Страхувальником вчасно та у вказаному в Договорі страхування розмірі було сплачено страхову премію (а.с.72).

25.10.2012р. на пр-ті Гагаріна, 127-В в м.Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП): гр-н ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ГАЗ 31105, д.р.н. НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN POLO, д.р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2; обидва автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.9, 10, 51-56).

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 15.11.2012р. у справі №2020/11812/2012 (а.с.59).

З пояснень позивача №2381 від 27.05.2013р. (а.с.72) вбачається, що під час укладення Договору страхування транспортний засіб VOLKSWAGEN POLO SEDAN не мав державного реєстраційного номеру, тому в Договорі страхування його не зазначено, а як ідентифікаційну ознаку застрахованого позивачем автомобіля було зазначено номер кузова/шасі, за яким при настанні страхового випадку позивач здійснив ідентифікацію забезпеченого ним за Договором страхування транспортного засобу.

З доданої до позову копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.8) вбачається, що датою державної реєстрації автомобіля VOLKSWAGEN POLO SEDAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, 2012 рік випуску, є 20.06.2012р. Отже, державний реєстраційний номер застрахованому позивачем автомобілю було присвоєно наступного дня після укладення Договору страхування.

Відповідно до п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) - це структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником колісному транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Отже, ідентифікаційний номер транспортного засобу має прерогативне значення над його номерним знаком, оскільки є незмінним.

З матеріалів справи вбачається наступне. За Договором страхування позивачем було застраховано транспортний засіб VOLKSWAGEN POLO SEDAN із зазначенням номеру кузова/шасі НОМЕР_2 (а.с.61). При цьому в Акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 25.10.2012р. (а.с.12-13), в рахунку №АДСЧТ14644 від 26.11.2012р. (а.с.14), в Заяві про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 25.10.2012р. (а.с.15-16), у страховому акті позивача №ПССКА-1742 від 29.11.2012р. (а.с.18) та розрахунку суми страхового відшкодування до нього (а.с.19) зазначено одночасно номер кузова НОМЕР_2 та реєстраційний номер НОМЕР_3 транспортного засобу VOLKSWAGEN POLO SEDAN.

Таким чином, при з'ясуванні обставин щодо дії Договору страхування та визначення забезпеченого позивачем автомобіля судом встановлено, що в ДТП, що сталась 25.10.2012р. на пр-ті Гагаріна, 127-В в м.Харкові, було пошкоджено саме застрахований позивачем автомобіль.

Згідно з рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Харків» №АДСЧТ14644 від 26.11.2012р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 16114,34грн.

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника від 25.10.2012р. (а.с.15-16) був складений страховий акт №ПССКА-1742 від 29.11.2012р. (а.с.18), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.19) вбачається, що з розміру матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) - 16114,34грн. - вирахувана безумовна франшиза позивача 750,94грн. Платіжним дорученням №16220 від 06.12.2012р. позивачем виплачено на користь ТОВ «Автодом Харків», яке здійснило ремонтні роботи, 15363,40грн. страхового відшкодування (а.с.20).

З огляду на викладене та на підставі аналізу умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 (абз.2 ч.1) Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

З наданої третьою особою копії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6856365 від 20.06.2012р. (далі - Поліс, а.с.48) вбачається, що на дату ДТП (25.10.2012р.) ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» забезпечило транспортний засіб марки ГАЗ 31105, д.р.н. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн та франшизою 0,00грн. за умови керування забезпеченим автомобілем особою з водійським стажем понад 3 роки (п.8 Полісу). Період дії полісу: з 00-00 21.06.2012р. до 20.06.2013р. включно.

З наданої третьою особою копії Посвідчення водія НОМЕР_6 виданого ОСОБА_1 ДАІ МВС УВС м.Харкова 24.07.1998р. (а.с.46), вбачається, що водійський стаж особи, що керувала забезпеченим відповідачем автомобілем під час ДТП від 25.10.2012р., відповідає умовам п.8 Полісу, оскільки складає 14 років.

Суд виходить з правомірності керування під час ДТП ОСОБА_1 забезпеченим відповідачем автомобілем, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які свідчать про протилежне, і іншого відповідачем не доведено.

Отже, на момент скоєння ДТП автомобіль марки ГАЗ 31105, д.н. НОМЕР_1, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, з урахуванням умов Полісу, а також приписів ст.993 ЦК України, ст.ст.18, 27 Закону України „Про страхування"; п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1, ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО».

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у сумі 15363,40грн., оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ ««Страхова компанія «ВУСО», а розмір франшизи Полісом не встановлений.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами №280199-12-00764 від 19.06.2012р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6856365, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 15363,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.129 Конституції України; ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 20, 18, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. Наказом Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 15363,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60, 7 поверх; код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м.Київ, вул.І.Федорова, 32-А; ЄДРПОУ 30859524) 15363,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу; 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 17.06.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - третій особі