Рішення № 32004027, 20.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2013 року Справа № 913/1289/13

Провадження №28/913/1289/13

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

до фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 8507 грн. 52 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Стариков А.С., довіреність № 27-д від 08.02.2013, юрисконсульт юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача за договором № 2 від 22.03.2001 на постачання теплової енергії у сумі 9113 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 206 грн. 16 коп., пені у сумі 146 грн. 39 коп., інфляційних втрат у сумі 9 грн. 59 коп.

Заявою про зменшення позовних вимог від 20.05.2013 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2 від 22.03.2001 на постачання теплової енергії у сумі 8507 грн. 52 коп. за період з 01.10.2010 по 01.05.2013. До заяви доданий розрахунок, з якого вбачається, що заборгованість у сумі 8507 грн. 52 коп. склалась за період з жовтня 2010 року по квітень 2013 року.

Дана заява приймається судом до розгляду, оскільки зменшення позовних вимог є правом позивача у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Між сторонами у справі укладено договір на постачання теплової енергії № 2 від 22.03.2001, за умовами якого постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання подавати споживачу (відповідач) теплову енергію необхідної якості та в необхідних розрахункових та договірних обсягах.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі у відповідності до затверджених тарифів на підставі виставлених постачальником рахунків.

Згідно п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п. 6.3 договору оплата проводиться протягом 10 календарних днів з дня вручення споживачу рахунку.

Даний договір діє до 22.03.2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його розірвання не буде заявлено письмово жодною із сторін.

На виконання умов вказаних вище договорів постачальник поставив відповідачу теплову енергію, в обсягах, обумовлених договором.

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з жовтня 2010 року по квітень 2013 року.

Відповідач надані послуги оплатив частково, несплаченими залишилися послуги у сумі 8507 грн. 52 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання ними договору про постачання теплової енергії № 2 від 22.03.2001.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договорів підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 8507 грн. 52 коп. за період з жовтня 2010 року по квітень 2013 року згідно розрахунку, наданого до заяви про зменшення позовних вимог, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Питання про повернення судового збору за зменшення позовних вимог у відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судом не вирішується, оскільки за подання цього позову судовий збір сплачено у мінімально встановленому розмірі; в цій частині судовий збір покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8507 грн. 52 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість у сумі 8507 грн. 52 коп., судовий збір у сумі 1544 грн. 67 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.06.2013.

Суддя І.В. Семендяєва