Рішення № 32003955, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8985/13 19.06.13Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Стархування» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу в розмірі 8 275 гривень 53 копійки

Представники:

від Позивача: Майструк Є.С. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Стархування» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «АХА Стархування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі також - «Відповідач», «ВАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу в розмірі 8 275 гривень 53 копійки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Стархування» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортну № 69456Га/12по внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер ВІ 6634 ВМ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер 08408 СН, яким скоєно ДТП, застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4059562, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 травня 2013 року порушено провадження у справі № 910/8985, розгляд справи призначено на 05 червня 2013 року.

В судовому засіданні 05 червня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22 травня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 червня 2013 року відкладено розгляд справи на 19 червня 2013 року.

05 червня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, копію витягу з ЄДРПОУ відносно Відповідача, копію витягу з ЄДРПОУ відносно Позивача, копію довідки про банківські рахунку та письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору. Також, від представника Позивача отримано письмові пояснення, в яких зазначено, що між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та Позивачем підписано договір про співробітництво, відповідно до якого, виплата страхового відшкодування здійснюється з погодженням банку без надання довідки завіреної печаткою фінансової установи. В даному випадку ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» погодив страхову виплату га рахунок СТО, що підтверджується реєстром вигодонабувача.

В судовому засіданні 19 червня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 14 червня 2013 року.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19 червня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2012 року між АТ «СК «АХА Стархування» (Страховик) та Кравченком Михайлом Сергійовичем (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 69456Га/12по, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер ВІ 6634 ВМ.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2012 року на вулиці Леніна, ЛЕП № 8 у місті Комсомольську Полтавської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер ВІ 6634 ВМ, під керуванням Кравченка Михайла Сергійовича та транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер 08408 СН, який належить ПАТ «Комсомольський хлібзавод», під керуванням Чепурка Віталія Сергійовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер ВІ 6634 ВМ.

Постановою Козельщинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2012 року у справі № 1611/1188/12 Чепурка Віталія Сергійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

На підставі Страхового Акту № 1.002.12.01605./VESKO23919 від 20 вересня 2012 року та Розрахунку страхового відшкодування від 16 липня 2012 року, Позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 8 785 гривень 53 копійки, що підтверджується Платіжним дорученням № ДП00006284 від 21 вересня 2012 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер 08408 СН, на момент настання страхової події була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4059562, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої 8 275 гривень 53 копійки (8 785 гривень 53 копійки сума страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшизи відповідно до Полісу № АВ/4059562).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспортну № 69456Га/12по відшкодовано на користь страхувальника 8 785 гривень 53 копійки.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ГАЗ», державний реєстраційний номер 08408 СН встановлена у судовому порядку Постановою Козельщинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2012 року у справі № 1611/1188/12.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Враховуючи визначені Полісом № АВ/4059562 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 8 275 гривень 53 копійки (8 785 гривень 53 копійки сума страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшизи відповідно до Полісу № АВ/4059562).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Стархування» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 75, ідентифікаційний код № 00034186) на користь Страхової компанії «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 8 275 (вісім тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень 53 копійки.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 75, ідентифікаційний код № 00034186) на користь Страхової компанії «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 20474912) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 20 червня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин