Ухвала суду № 32003942, 21.06.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.06.2013 Справа № 908/2144/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828)

до відповідача: Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Маяковського, 3, ідентифікаційний код 37573438)

про стягнення збитків в розмірі 279 844, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 279 844, 55 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 20.06.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

В позовній заяві від 19.06.2013р. позивач просить стягнути на свою користь з відповідача збитки за перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами у 279 844, 55 грн.

Частиною 1 ст.224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч.1 ст.225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст. 614, 623 ЦК України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

В якості додатку до позовної заяви позивачем наданий "Розрахунок видатків на компенсацію за пільговий проїзд громадян у приміському сполученні по Запорізькій дирекції залізничних перевезень за січень 2013р. по станціям, розташованих в межах м. Запоріжжя".

Проте, зазначений Розрахунок видатків на компенсацію за пільговий проїзд не є обґрунтованим розрахунком стягуваної суми збитків у розумінні п.5 ч. 2 ст. 54 ГПК України.

Зокрема, у даному Розрахунку не зазначено на підставі яких саме первинних документів він здійснений та яким чином та на підставі яких ром права розраховано суми, зазначені в графах "Пасажири" та "Гривні".

Не зазначено в позові та не додано до позовної заяви пояснення, нормативного обґрунтування та відповідних документів про те, яким чином позивачем оформлено певну кількість пільгових проїзних документів та яким чином позивачем нараховано на кожну категорію пільговиків відповідну суму не отриманих коштів.

В позовній заяві міститься лише обґрунтування права на звернення з позовною заявою саме до відповідача та до господарського суду Запорізької області. Але "Облікова форма про недотримані кошти за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за січень 2013р.", яка є лише Додатком до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.12.2009р. № 1359), не є за своїм змістом та суттю ані Розрахунком відповідних компенсаційних виплат, ані розрахунком збитків заявлених позивачем до суду.

При новому зверненні до суду позивачу слід надати обґрунтований розрахунок саме суми збитків, а також надати документи які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як зазначено в абзацах 1, 7, 9 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

У разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копії доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява Державного підприємства "Придніпровська залізниця" підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради про стягнення збитків у розмірі 279 844, 55 грн. ДП "Придніпровська залізниця" має право додати до нього в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - платіжне доручення № 1995 від 28.05.2013р.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 1995 від 28.05.2013р. в сумі 5 596, 89 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналу платіжного документа є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, п. 4 ч. 1 ст. 57, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради про стягнення збитків у розмірі 279 844, 55 грн. та додані до неї матеріали на 35 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 1995 від 28.05.2013р. на суму 5 596, 89 грн. про сплату судового збору) повернути без розгляду.

Суддя В.М. Соловйов