Рішення № 32003908, 18.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2013 р. Справа № 906/621/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г. ,

при секретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 08.08.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Житомир)

до Житомирської міської ради (м.Житомир)

про визнання недійсним та скасування рішення.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до Житомирської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно положень ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення 13.04.2011р. строку договору) та з урахуванням роз'яснень п.2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" та постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2013р. у справі №17/5007/844/12, договір оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також, вказує, що рішення Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" є незаконним, прийнятим з грубим порушенням вимог чинного законодавства та прав і законних інтересів Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.04.2013р. позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/621/13 та призначено до розгляду на 15.05.2013р.

Зважаючи на заявлене представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою від 15.05.2013р. господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів, відклав розгляд справи на 05.06.2013р.

16.05.2013р. на адресу господарського суду Житомирської області від Житомирської міської ради надійшов відзив від 15.05.2013р. на позовну заяву, згідно якого відповідач стверджує, що ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час припинення договору оренди) не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Зазначає, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Однак, на сьогоднішній день відсутнє рішення міської ради про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Також, посилаючись на п.3.4.6 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", відповідач вважає, що позивач неправильно трактує частину третю статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка не передбачала автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а також не передбачає примусового відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди. Вказує, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням міської ради. Вказує, що за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, підстави для задоволення вимог позивача про зміну строку дії договору або його поновлення відсутні, а у випадку незгоди орендодавця щодо подовження договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний звільнити займану земельну ділянку, привівши її у належний стан.

Відповідач зазначає, що за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Житомирською міською радою відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 2, 3, 12, 93, 98, 102, 120, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 19, 50, 55, 56 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 16, 19, 21, 33, 34 Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України, Закону України "Про боротьбу с корупцією", Закону України "Про доступ до публічної інформації", рішення Житомирської міської ради від 08.04.2009р.№956 "Про затвердження Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності", було прийнято рішення від 07.12.2012р. №468, яким відмовлено ФОП ОСОБА_2 у поновленні та внесенні змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,0348га за адресою АДРЕСА_4 (стара адреса АДРЕСА_4) та зобов'язано повернути земельну ділянку у відання міської ради у стані придатному для подальшого її використання. Дане рішення про відмову в поновленні та внесенні змін до договору оренди земельної ділянки було прийнято на підставі клопотань суб'єкта господарювання від 01.06.2010р. №25/0-4040-2, від 23.09.2010р. №25/о-4040-6, від 29.09.2010р. №25/о-4040-7, про результати розгляду яких повідомлялось ФОП ОСОБА_2, а також акту Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.07.2012р. №29085.

З урахуванням вищевказаного, відповідач вважає, що рішення Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування (а.с.38-39).

В судовому засіданні 05.06.2013р. представник позивача надав письмові заперечення від 05.06.2013р. на відзив Житомирської міської ради від 16.05.2013р. (а.с. 46-47). У запереченнях позивач посилається на те, що оспорюване рішення було прийнято відповідачем з порушенням терміну та порядку розгляду таких звернень (майже через 30 місяців після подачі позивачем до міської ради клопотань від 01.06.2010р. №25/0-4040-2, від 23.09.2010р. №25/о-4040-6, від 29.09.2010р. №25/о-4040-7), оскільки, як стверджує сам відповідач, рішення Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 про відмову в поновленні та внесенні змін до договору оренди земельної ділянки було прийнято саме на підставі зазначених клопотань позивача. Також, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на правомірність оспорюваного рішення, з огляду на те, що останнє прийняте на підставі акту Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.07.2012р. №29015, оскільки постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 22.11.2012р. у справі №2-а-772/12, постанова інспекції, яка була винесена на підставі цього акту, скасована, так як встановлено відсутність порушення законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки (а.с.46-47).

В судовому засіданні 05.06.2013р. судом оглянуто матеріали справи №17/5007/844/12 за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки, а також долучено до матеріалів даної справи копії документів, знятих з матеріалів справи №17/5007/844/12 (а.с.53-82).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.06.2013р., зважаючи на заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 18.06.2013р.

17.06.2013р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшли додаткові пояснення від 17.06.2013р. по справі, згідно яких позивач вказує, у тому числі, що у відповідності до ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування" Виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення №738 "Про затвердження Положення про порядок встановлення режиму роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м.Житомира", відповідно до п.3.1.2 якого для здійснення підприємницької діяльності у сфері дрібно роздрібної торгівлі та сфери послуг (малих архітектурних споруд) до заяви необхідно надати документ-рішення про надання дозволу на розміщення малої архітектурної споруди, що у даному випадку, згідно чинного законодавства вимагає й договір оренди земельної ділянки. Зазначає, що факт продовження використання-оренди земельної ділянки підтверджується також самостійним та добросовісним виконанням обов'язку по оплаті орендної плати за земельну ділянку, у розмірі визначеному у попередньому договорі оренди (а.с.86-100).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 17.06.2013р. Проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву представник позивача заперечив, з підстав викладених у запереченнях від 05.06.2013р. на відзив Житомирської міської ради.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2013р. участі не приймав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 85). Представник відповідача був присутній лише при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення. У відзиві на позовну заяву (а.с.38-39) відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення 28 сесії Житомирської міської ради 4 скликання №584 від 09.12.2005р., яким вирішено надати земельну ділянку площею 0,0348га за адресою: АДРЕСА_4 у короткострокову оренду терміном на 5 років ПП ОСОБА_2 для комерційної діяльності (роздрібна торгівля та комерційні послуги (літній майданчик), за рахунок земель міської ради не наданих у власність і користування, між Житомирською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_5, який діяв в інтересах приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 (орендар), 03.04.2006р. укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (на даний час АДРЕСА_4).

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0348га, у тому числі під будівлями та спорудами - 0,0024га, під проїздами, проходами та площадками - 0,034га.

Відповідно до п.4 договору його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця та прийняття відповідного рішення орендодавцем на протязі одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності".

Згідно п.36 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 13.04.2006р. за №040620900269.

Таким чином, в силу ст.ст.210, 640 ЦК України, ст.18 Закону України "Про оренду землі", ст.125 Земельного кодексу України, умов договору, строк дії укладеного на 5 років, договору від 03.04.2006р. закінчився 13.04.2011р.

Земельна ділянка була передана орендарю згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди від 03.04.2006р.

02.12.2008р., на виконання рішення 25 сесії 5 скликання Житомирської ради №668 від 03.07.2008р., сторонами укладений договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, згідно якого пункти 3, 5, 7, 9, 26 договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. викладено в новій редакції.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 14.01.2009р. за №040920900004.

01.06.2010р., 23.09.2010р. та 29.09.2010р. відповідач звертався до позивача із заявами про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

13.01.2011р. Виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення №22 "Про надання дозволу на розміщення малих архітектурних форм в м.Житомирі та втрату чинності окремого пункту рішення міськвиконкому", згідно якого підприємцю ОСОБА_2 надано дозвіл на розміщення павільйону громадського харчування з літнім майданчиком на місці існуючого кіоску з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_4, на орендованій земельній ділянці.

14.03.2011р. Виконком Житомирської міської ради листом №25/0-4040-7 повідомив відповідача про те, що термін дії договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_4, закінчується 13.04.2011р., договір оренди продовжуватися не буде, оскільки на вказаній земельній ділянці розташована мала архітектурна форма (МАФ), порядок розміщення якої здійснюється на підставі постанови КМ України від 26.08.2009р. №928.

Крім того, 25.05.2011р. Виконавчий комітет Житомирської міської ради надіслав відповідачу листа за №15/4118, в якому вказав, що термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0348га за адресою АДРЕСА_4 закінчився 13.04.2011р., запропонував повернути Житомирській міській раді земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому було одержано її в оренду, до 13.06.2011р. та повідомив про вказане вище рішенням міської ради від 03.03.2011р. №83, яким відповідачеві відмовлено в клопотанні щодо внесення змін в договір оренди.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення 13.04.2011р. строку дії договору, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами за період з березня 2011р. по травень 2013р. (а.с.89-100).

28.11.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м.Житомирі проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт №66050.

Перевіркою встановлено, що підприємець ОСОБА_2 з метою облаштування кафе, для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_4 використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,0348га. Земельна ділянка по периметру огороджена парканом. На момент перевірки будь-які правовстановлюючі документи, що передбачені ст.126 ЗК України на земельну ділянку площею 0,0348га відсутні, що є порушенням ст.125 ЗК України та відповідно до вимоги ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

12.07.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області проведено перевірку дотримання підприємцем ОСОБА_2 вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки в АДРЕСА_4, за результатами якої складено акт №29015.

В акті зазначено, що підприємець ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. використовував земельну ділянку загальною площею 0,0348га за адресою: АДРЕСА_4 (колишня адреса - АДРЕСА_4), в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0024га та під проїздами, проходами та площадками - 0,0324га. Даний правовстановлюючий документ був виданий на підставі рішення 28 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 09.12.2005р. та зареєстрований в Житомирському міському відділі ЖРФ Центру Державного земельного кадастру 13.04.2006р. за №0100620900269. Згідно вказаного договору земельна ділянка передавалась в користування на умовах оренди для комерційної діяльності терміном на 5 років. Тобто, термін даного документа був розрахований до 13.04.2011р. Враховуючи викладене та вимоги п.30 договору закінчення строку, на який був укладений договір, є підставою для припинення його дії. Порядок поновлення договору оренди землі встановлюється ст.30 Закону України "Про оренду землі". В даному випадку орендар 01.06.2006р. звернувся до Житомирської міської ради щодо продовження терміну дії обумовленого вище договору оренди земельної ділянки. В свою чергу, рішенням 3 сесії Житомирської міської ради 6 скликання від 03.03.2011р. №83 ПП Ошемьоткову було відмовлено у задоволенні клопотань щодо внесення будь-яких змін до дійсного на той час договору оренди даної земельної ділянки.

За результатами проведеної перевірки, Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області винесено припис від 12.07.2012р. №29004 про усунення порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнення самовільно зайнятої ділянки у АДРЕСА_10 та протокол про адміністративне правопорушення від 12.07.2012р. №29003.

13.07.2012р. державним інспектором сільського господарства винесено постанову №29004 про накладення адміністративного стягнення якою було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 22.11.2012р. у справі №2-а-772/12 скасовано постанову №29004 від 13.07.2012р. Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, винесену за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства (акт від 12.07.2012р. №29015, припис від 12.07.2012р. №29004 та протокол про адміністративне правопорушення від 12.07.2012р. №29003).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.11.2012р. у справі №17/5007/844/12 в позові прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення спірної земельної ділянки відмовлено.

В подальшому, рішенням 18 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" було відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в поновленні та внесенні змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,0348 га за адресою АДРЕСА_4 (стара адреса АДРЕСА_4).

Зі змісту зазначеного рішення Житомирської міської ради вбачається, що підставою для прийняття міською радою спірного рішення від 07.12.2012р. стали клопотання підприємця ОСОБА_2 від 01.06.2010 №25/о-4040-2,від 23.09.2010 №25/о-4040-6, від 29.09.2010 №25/о-4040-7 та акт Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.07.2012р.

На думку позивача, вищевказане рішення органу місцевого самоврядування є незаконним, прийнятим з порушенням встановленого законом порядку та порушує його права щодо поновлення строку договору оренди земельної ділянки та право користування вказаною земельною ділянкою, яке було набуте ним на законних підставах, дані обставини й обумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглядаючи питання про обґрунтованість позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За ст.2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст.31 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення 13.04.2011р. строку договору) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги викладене в пункті 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" яким вказано, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак, господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Суд відзначає, що у відповідності до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Отже, преюдиціальністю є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Так, як вже зазначалось, під час розгляду справи судом було оглянуто матеріали справи господарського суду Житомирської області №17/5007/844/12 за позовом прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки.

Із матеріалів справи №17/5007/844/12 вбачається, що прокурором м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради пред'явлено позов про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,0348га за адресою: АДРЕСА_4, у стані, який існував на момент укладання договору оренди земельної ділянки.

Підставою для здійснення прокурорської перевірки та звернення прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до господарського суду із вказаним позовом став акт перевірки Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 12.07.2012р. №29015.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.11.2012р. у справі №17/5007/844/12 в позові відмовлено. Зазначене рішення залишене без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. та Вищого господарського суду України від 26.03.2013р.

Так, при прийнятті зазначеного рішення, судом було встановлено, зокрема, наступне:

- як до закінчення 13.04.2011р. строку договору, так і протягом місяця після його закінчення (з 13.04.2011р. по 13.05.2011р.), жодної відповіді в письмовій формі або відповідного рішення про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. позивач відповідачеві не надіслав;

- ФОП ОСОБА_2 після закінчення 13.04.2011р. строку договору оренди земельної ділянки продовжує нею користуватися та сплачувати передбачену договором орендну плату;

- наявний у справі лист №25/0-4040-7 від 14.03.2011р., яким Виконком Житомирської міської ради повідомив ФОП ОСОБА_2 про те, що термін дії спірного договору оренди земельної ділянки закінчується 13.04.2011р. та продовжуватися не буде, не є належним доказом, оскільки Виконавчий комітет не є стороною за договором оренди земельної ділянки від 03.04.2006р.;

- лист Виконавчого комітету Житомирської міської ради №15/4118 від 25.05.2011р., в якому останній запропонував повернути Житомирській міській раді орендовану земельну ділянку до 13.06.2011р. та повідомив про рішення міської ради від 03.03.2011р. №83, яким відповідачеві відмовлено в клопотанні щодо внесення змін в договір оренди, не є неналежним доказом, оскільки Виконавчий комітет Житомирської міської ради вказаним листом в порушення умов договору оренди та вимог закону повідомив відповідача про рішення Житомирської міськради від 03.03.2011р. майже за 1,5 місяці до закінчення строку спірного договору оренди, при цьому сам лист (за відсутності витягу з рішення ради) не містить даних, про внесення яких змін у договір оренди йдеться мова;

- оскільки зазначений договір оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. припинив свою дію 13.04.2011р., а Житомирська міська рада, враховуючи положення ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 12.03.2011р.), протягом місяця після закінчення строку дії договору не направила підприємцю ОСОБА_2 у встановлений законом спосіб листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то цей договір від 03.04.2006р. вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Таким чином, господарським судом встановлено, що орендар своєчасно повідомляв орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, орендодавець не заперечив у строк, визначений законом, проти поновлення договору, а договір оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. є поновленим.

При цьому, доказів того, що позивач не належним чином виконував договір оренди земельної ділянки матеріали справи не містять.

З огляду на набрання рішенням господарського суду Житомирської області від 13.11.2012р. у справі №17/5007/844/12 законної сили в порядку ст.85 ГПК України, суд дійшов висновку, що факти, встановлені зазначеним рішенням, а саме той факт, що договір оренди земельної ділянки від 03.04.2006р. є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у зв'язку із не направленням Житомирською міською радою протягом місяця після закінчення строку дії договору у встановлений ст.33 Закону України "Про оренду землі" спосіб підприємцю ОСОБА_2 листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, має преюдиціальне значення у розумінні ст.35 ГПК України, і не потребує доказуванню.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним та скасування рішення 18 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2", яким відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в поновленні та внесенні змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,0348га за адресою АДРЕСА_4 (стара адреса АДРЕСА_4) та зобов'язано повернути земельну ділянку у відання міської ради, у стані придатному для подальшого її використання за призначенням, господарський суд зазначає наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України)

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній станом на 07.12.2012 року) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.2. ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Як було зазначено вище, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З огляду на приписи ст.33 Закону України "Про оренду землі" рішення органу місцевого самоврядування щодо непоновлення договору оренди мало прийматись після надходження пропозиції орендаря (позивача) про поновлення договору оренди земельної ділянки, та не пізніше ніж в місячний термін після спливу строку договору оренди.

Рішення 18 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" прийняте поза межами законодавчо встановлених строків.

За таких обставин, зазначене рішення прийнято всупереч приписам ст.19 Конституції України та ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", щодо реалізації повноважень такими органами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013р. у справі №5006/32/177пн/2012.

Крім того, на момент прийняття оспорюваного рішення, договір оренди земельної ділянки, в силу приписів ст.33 Закону України "Про оренду землі", вже був поновленим.

Отже, прийнявши оскаржуване рішення №468 від 07.12.2012р., Житомирська міська рада не врахувала положення ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 12.03.2011р.), чим позбавила позивача права користування (оренди) земельною ділянкою, та, відповідно, діяла всупереч приписам чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення Житомирської міської ради №468 від 07.12.2012р, є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Житомирської міської ради розглянути та вирішити питання щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006р., господарський суд враховує наступне.

Згідно пункту 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору. Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Положеннями ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено спеціальний порядок поновлення договору оренди земельної ділянки, у випадку дотримання умов, визначених частинами першою - шостою вказаної статті. Відповідно до цього порядку договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, без необхідності прийняття радою відповідного рішення. При цьому підставою поновлення договору оренди земельної ділянки є саме положення ст.33 Закону України "Про оренду землі", яке відповідно до її частин 8, 9 лише оформляється додатковою угодою як документом, що посвідчує право на земельну ділянку.

Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.03.2013р. у справі №5016/1621/2012(13/93).

Отже, вимога підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання Житомирської міської ради розглянути та вирішити питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006р., укладеного між Житомирською міською радою (10014, м.Житомир, АДРЕСА_4, 4/2, ідентифікаційний код 12576954) та приватним підприємцем-фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрованого в Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 13.04.2006 року за №0100620900269 щодо продовження строку оренди, не порушує виключну компетенцію органу місцевого самоврядування та не суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про те, що підставою для прийняття оспорюваного рішення Житомирської міської ради став, у тому числі, й акт перевірки Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 12.07.2012р. №29015 оцінюються судом критично, оскільки, як вже зазначалось вище, постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 22.11.2012р. у справі №2-а-772/12 скасовано постанову №29004 від 13.07.2012р. Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, прийняту за результатами акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.07.2012р. №29015.

Також, суд враховує, що до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач неправильно трактує частину третю статті 33 Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими, оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, закінчився 13 квітня 2011 року, а отже, спірні правовідносини між сторонами виникли після внесення змін у зазначену норму Закону.

Не заслуговують на увагу й покликання позивача на п.3.4.6 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавств", оскільки рекомендації втратили чинність у зв'язку з прийняттям Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

З огляду на вищевикладене, позов обґрунтований, заявлений відповідно до чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення 18 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 07.12.2012р. №468 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в поновленні та внесенні змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,0348га за адресою АДРЕСА_4 (стара адреса АДРЕСА_4) та зобов'язання повернути земельну ділянку у відання міської ради, у стані придатному для подальшого її використання за призначенням.

3. Зобов'язати Житомирську міську ради розглянути та вирішити питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006р., укладеному між Житомирською міською радою (10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 12576954) та приватним підприємцем-фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрованому в Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 13.04.2006 року за № 0100620900269 щодо продовження строку оренди.

4. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 13576954) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (10030, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 2294,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.06.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - відповідачу (рек. з пов.)