Постанова № 32003820, 18.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року 810/2624/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представників позивача - Ягольницької О.В., Бойко А.Д.,

представників відповідача - Колесник І.В., Сахно А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астера Комплекс»

до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Астера Комплекс» з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2012 № 0001612301 та № 0001602301, згідно з якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32500,50 грн. та з податку на прибуток у розмірі 37375,00 грн.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТК «Міссурі» та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Міссурі», що призвело до заниження позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21667,00 грн. та з податку на прибуток у розмірі 24917,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ «Астера Комплекс» та ТОВ «ТК «Міссурі» мали реальний характер - роботи виконані контрагентом та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, а тому просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що відповідно до Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.09.2012 № 3479/22-9/36927463 у ТОВ «ТК «Міссурі» відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, необхідне для здіснення господарської діяльності. Крім того, основним видом діяльності товариства згідно КВЕД є оптова торгівля приладдям та деталями для автотранспорту. На думку відповідача, наведене у сукупності свідчить про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі», а відтак і про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по вказаним взаємовідносинам. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астера Комплекс» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Фастівської районної державної адміністрації 14.12.2009. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.12.2009 за № 10636, перебуває на обліку Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість від 15.01.2010 № 100263005.

07 червня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі» був укладений Договір С-86, відповідно до умов якого, виконавець (ТОВ «ТК «Міссурі»)брав на себе зобов'язання виконати проектні роботи (розробка та виготовлення документації) для ТОВ «Грін Трі».

На підтвердження факту виконання робіт позивач надав податкові накладні від 07.06.2012 № 60704, від 08.06.2012 № 60803, від 11.06.2012 № 61102, акти здачі-прийняття робіт від 07.06.2012, від 08.06.2012, від 11.06.2012 та рахунки-фактури.

Оплату за виконані роботи позивач здійснив у розмірі 130002,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, позивачем віднесено до валових витрат сплачені контрагенту за виконані роботи кошти та включено до складу податкового кредиту за червень 2012 року суми податку на додану вартість у складі ціни виконаних контрагентом робіт у розмірі 21667,00 грн.

У листопаді 2012 року, на підставі наказу Фастівської ОДПІ від 29.11.2012 № 484 посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Міссурі» за червень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 07.12.2012 № 597/2200-36491640.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 21667,00 грн., та пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 24917,00 грн.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.09.2012 № 3479/22-9/36927463 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Міссурі», відповідно до якого у ТОВ «ТК «Міссурі» відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, необхідне для здіснення господарської діяльності. Крім того, основним видом діяльності товариства згідно КВЕД є оптова торгівля приладдям та деталями для автотранспорту.

На підставі зазначеного Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва, посадові особи відповідача дійшли висновку про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі».

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0001612301 та № 0001602301, згідно з якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32500,50 грн. та з податку на прибуток у розмірі 37375,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон України від 16.07.1999 №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Таким чином, право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених у ціні виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що виконання робіт ТОВ «ТК «Міссурі» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, актами здачі-виконання робіт та платіжними дорученнями.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ «Астера комплекс» понесло реальні витрати на оплату виконаних ТОВ «ТК «Міссурі» робіт. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними.

Крім того, судом встановлено, що виконані ТОВ «ТК «Міссурі» проектні роботи використані позивачем у подальшій господарській діяльності шляхом продажу їх ТОВ «Грин Три». Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи договором на розробку проектної документації від 29.05.2012 № А76, укладеним між позивачем та ТОВ «Грин Три», а також податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт виписаними до зазначеного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів, а саме: податкових накладних, актів здачі-виконання робіт, платіжних доручень, позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «ТК «Міссурі».

А відтак, позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Міссурі» за червень 2012 року.

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування валових витрат та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України є помилковими.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0001612301 та № 0001602301, згідно з якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32500,50 грн. та з податку на прибуток у розмірі 37375,00 грн., прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача. Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 20.12.2012 № 0001612301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 20.12.2012 № 0001602301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Астера Комплекс» сплачений судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя (підпис) Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 червня 2013 р.