Постанова № 32002470, 18.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа № 805/6090/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 746,24 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 746,24 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції надано заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням виду діяльності - роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, тобто відповідач є платником єдиного податку з фізичних осіб. Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, здійснивши контроль за додержанням відповідачем вимог ст. 41 Податкового Кодексу України, встановила, що за відповідачем числиться заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 746,24 грн.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає, розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 04.01.2007 року № 22540170000003044, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Артемівській ОДПІ з 23.09.2003 року відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 23.09.2003.(а.с.4-6)

Відповідач є платником єдиного податку першої групи зі ставкою податку 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, про свідчить свідоцтво про сплату єдиного податку.(з.б. а.с.7)

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку визначаються статтею 299 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 1 цього пункту до першої групи належать - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: … 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Таким чином, відповідач як платник податку першої групи повинна щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 10 відсотків мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідач обов'язок зі своєчасної сплати єдиного податку належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 746,24 гривень, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком суми податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника податку.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

26.03.2012 року державною податковою інспекцією відповідачу виставлена податкова вимога № 197 на суму 104,24 грн.

30.07.2012 року на адресу податкового органу повернувся конверт із позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»(а.с.11).

З цього періоду відповідач постійно мала несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 746,24 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 746 (сімсот сорок шість) гривень 24 копійки у рахунок Місцевого бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок № 31517970700015 Артемівське УК/м. Артемівськ, код платежу 18050400 заборгованість по єдиному податку, отримувач місцевий бюджет м. Артемівська, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області , МФО 834016, код отримувача ЄДРПОУ 37868870.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 18 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.