Вирок № 3200053, 19.09.2007, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-116/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2007 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

з участю прокурора: Горбунова В.В.

потерпілого: ОСОБА_2,

підсудної: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Нове - Місто Монастирищенського району Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, має на утриманні малолітню дочку, працюючої техпрацівником фільмотеки відділу освіти Монастирищенської державної районної адміністрації, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої 28.05.1999 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч.2 КК України до З років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців, штраф 340 гривень. 14 вересня 1999 року звільнена від покарання згідно Закону України «Про амністію» від 16.07.1999 року, судимість погашена,

за ч.1 ст.296 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 7 серпня 2007 року о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в магазині «Акація», що по вул. Леніна с Нове Місто Монастирищенського району Черкаської області, умисно, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, безпричинно, поштовхом рук, звалила на підлогу ОСОБА_2, і, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилася у нанесенні йому ударів руками та ногами у різні частини тіла, спричинила ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я, у вигляді синця задньої поверхні лівого ліктьовтьовогу суглобу та струсу головного мозку з хребетно - окціпітально - церві кальним синдромом.

Підсудна ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась. У судовому засіданні від дачі показів відмовилась, підтримавши показання дані нею на досудовому слідстві.

Допитаний в якості потерпілого, ОСОБА_2 показав, що підсудна на досудовому слідстві дала правдиві показання, повністю розказала про фактичні обставини справи. Претензій ні матеріального, ні морального характеру до підсудної не має, так як нею вони відшкодовані у добровільному порядку на стадії досудового слідства. Щодо міри покарання, яку необхідно обрати підсудній, покладається на думку суду.

Крім визнання вини підсудною під час судового слідства, показів потерпілого, її вина у вчиненні злочину доведена доказами добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

показами ОСОБА_1 даними під час досудового слідства в якості обвинуваченої та оголошеними у судовому засіданні за клопотанням потерпілого, згідно яких вона показала, що 7 серпня 2007 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, вона разом з знайомою ОСОБА_3, своєю трьохрічною дитиною та десятирічним племінником, а також десятирічним сином ОСОБА_3, пішли у магазин «Акація», що по вул. Леніна в с Нове Місто Монастирищенського району, щоб купити продукти харчування. Перед цим вона разом із ОСОБА_3 розпили у неї дома пляшку горілки. В магазині її дочка наполегливо почала просити купити її жувальну гумку. В цей час в магазин зайшов незнайомий її тоді ОСОБА_2, який, почувши прохання дитини, звернувся до неї, щоб

вона купила дитині жувальну гумку. Вона відповіла, що саме знає, що купляти своїй дитині, і не стримавшись, руками відштовхнула його від себе. Від даного поштовху він упав на підвіконник, вдаривши ліктем вікно. Скло вікна тріснуло, але не висипалось. На лікті руки у нього появилася кров. Піднімаючись із підлоги, ОСОБА_2 схватив табуретку ї замахнувся нею. Між ними зав»язалась бійка, під час якої вона забрала табуретку і наносила йому удари долонями по різних частинах тіла. Коли він схватив її за шию, то вона наносила йому удари ногами, у різні частини тіла. Події відбувалися на протязі 7 -10 хвилин. Діти почали плакати і кричати. Продавець почав вимагати у них покинути магазин і не порушувати громадський порядок. ОСОБА_3 в бійку не втручалася, і ніяких тілесних ушкоджень чоловіку не наносила. Коли бійка припинилася, то в магазин зайшов невідомий хлопець, який разом із продавцем вигнав їх із магазину. Коли вони вийшли із магазину, то продавець замкнула за ними двері, а потерпілий залишився у магазині. Із потерпілим ОСОБА_2 примирилась і претензій він до неї не має (а.с.54).

Крім цього, її вина у вчиненні злочину доведена іншими доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які, за заявою учасників судового розгляду, згідно ст.299 КПК України в судовому засіданні, крім характеризуючих даних особу підсудної, не досліджувались, оскільки ні фактичні обставини справи, ні розмір шкоди ними не оспорюються.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи підсудній покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудної, яка за місцем проживання та роботи є позитивною.

Обставинами, що пом"якшують покарання підсудної, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитку, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи те, що підсудною вчинено злочин невеликої тяжкості, хоча вона і раніше судима, але судимість погашена, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні має малолітню дитину, з врахуванням обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання, суд находить за можливе призначити їй покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши її від відбування покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов"язки. Суд, що підстав для застосування відносно неї іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, та ст.69 КК України не вбачає.

Судові витрати підлягають стягненню із підсудної.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити за ч.1 ст.296 КК України покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Керуючись ст.ст.75-76 КК України засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов"язки, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на засуджену такі обов"язки:

Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово -медичної експертизи в сумі 69 гривень 22 копійки у спеціальний фонд № 35429002004797 код 02004918 МФО 854018 ГУДКУ у Черкаській області на користь Черкаського обласного бюро судово - медичної експертизи Уманського міжрайонного відділення м. Умань, вул. Шевченка, 50.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.