Рішення № 32000453, 25.06.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7238/13-ц

Провадження № 2/521/4608/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 червня 2013 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.,

за секретаря - Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ПІВДЕНБУД» про визнання недійсним рішень зборів учасників, визнання недійсним змін до статуту та скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом до ТОВ «ПІВДЕНБУД» про визнання недійсним рішень зборів учасників, визнання недійсним змін до статуту та скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є дочкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 07.05.1983 р. Малиновським відділом ЗАГС м. Одеси (запис в книзі реєстрації актів про народження №657). Батько був учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбуд». ТОВ було створено у 1995 році двома учасниками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Статутний капітал на момент реєстрації ТОВ дорівнював 37500000,00 крб. (тридцять сім мільйонів п'ятсот тисяч карбованців 00 копійок), частка кожного з учасників складала 50% (п'ятдесят центів), що відповідало 18750000,00 крб. (вісімнадцять мільйонів сімдесят п'ятдесят тисяч карбованців 00 копійок). У 2005 році у ТОВ відбулись зміни: ОСОБА_4 вийшов з товариства, увійшов ОСОБА_5. Був збільшений статутний фонд ТОВ до 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок). Проведений перерозподіл часток: вклад ОСОБА_5 склав 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень 00 коп.), що становило 70% (сімдесят відсотків), а ОСОБА_3 - 60000,00 грн. (шістдесят тисяч грн. 00 копійок), що відповідало 30% (тридцять відсотків). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 03.01.2009р. в Книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис № 82. Позивачка подала до Сьомої одеської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщин. Для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі підприємства їй потрібно було надати нотаріусу документ, що підтверджує внесення частки ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ. На запит нотаріальної контори, підприємством була надіслана довідка №2/07 від 10.06.2009 р., підписана новими учасниками (ОСОБА_6 та ОСОБА_7.), було зазначено, що грошові кошти в уставний капітал ТОВ «Південбуд» ОСОБА_3 не вносилися». Довідка такого змісту не дозволила їй отримати свідоцтво про право на спадщину. Нотаріус, видавши лист № 1407/02 від 17.04.2012 року з відмовою, порадила звернутися до суду. В результаті, 29.08.2012р. по справі №1519/6927/2012 Малиновським районним судом м. Одеси постановлено рішення, яким позивачкою, визнано право власності на частку в статутному капіталі ТОВ в розмірі 30% (60000,00 гривень), в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішення суду від 29.08.2012р. набрало законної сили 10.09.2012р. Однак, до теперішнього часу вона не може реалізувати своє право власності на частку у статутному капіталі ТОВ.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, позовні вимоги підтримала, про що надала суду заяву.

Відповідач також не з'явився в судове засідання, позовні вимоги визнав, про що в матеріалах справи міститься відповідна заява, подана через канцелярію суду.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених письмових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є дочкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 07.05.1983 р. Малиновським відділом ЗАГС м. Одеси (запис в книзі реєстрації актів про народження № 657).

Її батько ОСОБА_3 був учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбуд». ТОВ було створено у 1995 році двома учасниками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Статутний капітал, на момент реєстрації ТОВ, дорівнював 37500000,00 крб. (тридцять сім мільйонів п'ятсот тисяч карбованців 00 копійок), частка кожного з учасників складала 50% (п'ятдесят центів), що відповідало 18750000,00 крб. (вісімнадцять мільйонів сімдесят п'ятдесят тисяч карбованців 00 копійок). У 2005 році у ТОВ відбулись зміни: ОСОБА_4 вийшов з товариства, увійшов ОСОБА_5. Був збільшений статутний фонд ТОВ до 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок). Проведений перерозподіл часток: вклад ОСОБА_5 склав 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень 00 коп.), що становило 70% (сімдесят відсотків), а ОСОБА_3 - 60000,00 грн. (шістдесят тисяч грн. 00 копійок), що відповідало 30% (тридцять відсотків).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 03.01.2009 р. в Книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис № 82.

Позивач подала до Сьомої одеської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадку. Для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі підприємства їй потрібно було надати нотаріусу документ, що підтверджує внесення частки ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ.

На запит нотаріальної контори, підприємством була надіслана довідка № 2/07 від 10.06.2009 р., підписана новими учасниками (ОСОБА_6 та ОСОБА_7.), було зазначено, що грошові кошти в уставний капітал ТОВ «Південбуд» ОСОБА_3 не вносилися. Довідка такого змісту не дозволила їй отримати свідоцтво про право на спадщину.

За таких обставин позивач змушена була звернутися до суду.

29.08.2012 р. по справі №1519/6927/2012 Малиновським районним судом м. Одеси постановлено рішення, яким за позивачкою визнано право власності на частку в статутному капіталі ТОВ в розмірі 30% (60000,00 гривень) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішення суду від 29.08.2012 р. набрало законної сили 10.09.2012р. Однак, до теперішнього часу, позивач не може реалізувати своє право власності на частку у статутному капіталі ТОВ.

На момент смерті батька позивачки діяв статут, затверджений протоколом загальних зборів учасників № 1 від 15.10.2005 р., зареєстрований 14.12.2005 р. державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_8, номер запису 15561050001012791. Згідно із п. 4.11 Статуту в редакції від 14.12.2005 р. у випадку смерті громадянина, що був учасником Товариства, спадкоємці мають переважне право на вступ до Товариства. При відмові спадкоємця від такого вступу в Товариство чи відмові Товариства від прийняття такого спадкоємця, йому, спадкоємцю, видається в грошовій чи натуральній формі частка в майні Товариства, що належала спадкодавцю, вартість частки визначається на день смерті спадкодавця.

Як вбачається з норми цього Статуту в редакції від 14.12.2005 р. позивач має право вступити до ТОВ. Бажаючи скористатись цим правом, вона звернулась до зборів учасників ТОВ із відповідною заявою від 03.10.2012 р., де просила прийняти її до складу учасників ТОВ.

Листом підприємства від 02.11.2012 р. їй відмовлено у розгляді зазначених питань. Як зазначено у листі, прийняти її до складу учасників або виплатити частку в майні ТОВ є неможливим через існування рішення ТОВ, що оформлене протоколом зборів учасників ТОВ № 3 від 15.05.2009 р.

Протоколом № 3 від 15.05.2009 р. зафіксовано проведені збори учасників та відображені прийняті на зборах наступні рішення:

1. Про виведення зі складу учасників ТОВ ОСОБА_3 в зв'язку зі смертю;

2. Про прийняття до складу учасників ТОВ спадкоємців померлого ОСОБА_3;

3. Про розподіл частки, яка належала ОСОБА_3;

4. Про прийняття до складу учасників ТОВ ОСОБА_7 та ОСОБА_9;

5. Про виключення зі складу учасників ТОВ ОСОБА_5 на підставі поданої ним заяви;

6. Про перерозподіл часток учасників у статутному капіталі ТОВ;

7. Про затвердження нової редакції статуту ТОВ та проведення державної реєстрації у встановленому законодавством порядку;

8. Призначення відповідального за проведення державної реєстрації установчих документів та надання йому всіх повноважень.

Як вбачається з протоколу № 3 від 15.05.2009 р. були прийняті

рішення про виведення зі складу учасників ОСОБА_3, відмові в прийнятті його спадкоємців до складу учасників ТОВ.

На підставі протоколу № 3 від 15.05.2009 р. була виготовлена нова редакція статуту ТОВ, де учасниками виступили нові особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Державна реєстрація змін до установчих документів проведена 21.05.2009 р. державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1, номер запису 15561050007018791.

Частиною 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 передбачено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Порушення вимог закону та положень статуту ТОВ полягає у тому, що і Закону України від 19.09.1991 р., і Статут в редакції від 14.12.2005 р., що діяв на момент прийняття рішень, містили право вступу спадкоємця померлого учасника до ТОВ. Тільки у разі відмови спадкоємця від участі у ТОВ, збори учасників вправі були прийняти рішення про виплату спадкоємцю частки в майні товариства.

Також наявне порушення вимог законодавства відносно строку розгляду питань, пов'язаних з правами померлого учасника. У відповідності до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тому закінчення строку для прийняття спадщини - 01.07.2009 р. До закінчення вказаного строку, не можна визначати коло спадкоємців, що прийняли чи відмовились від спадку. Таким чином, до 01.07.2009 р. вирішення питань, пов'язаних із розпорядженням часткою померлого учасника, є передчасним. Засідання загальних зборів учасників ТОВ відбулось до закінчення строку для прийняття спадщини після ОСОБА_3, в зв'язку з чим прийняті на ньому рішення є незаконними.

Рішення зборів учасників ТОВ, оформлені протоколом № 3 від 15.05.2009р. порушили права позивачки та її законні інтереси, а саме шляхом виключення ОСОБА_3 зі складу учасників та його спадкоємці позбавлені права на участь у ТОВ.

Не зважаючи на те, що за позивачкою Рішенням суду від 29.08.2012р. визнано право власності на частку у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ, вона не може реалізувати своє право. Рішення, оформлені протоколом № 3 від 15.05.2009р., слугували підставою для визначення нових співвласників ТОВ.

За п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 27, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Положення Статуту в редакції від 21.05.2009 р. порушує права позивача, оскільки позбавляє права участі у ТОВ.

За ч. ч. 2 та 3 п. 14 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. статут юридичної

особи за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також: визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Статут у редакції від 21.05.2009 р. порушує права позивачки через «виведення» зі складу учасників ТОВ ОСОБА_3, спадкоємцем якого вона є.

Визнання у судовому порядку недійсним змін до установчих документів ТОВ (Статуту у редакції від 21.05.2009 р.), є підставою для внесення державним реєстратором запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ, проведених 21.05.2009 р.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації

змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

Судом не вбачається порушення правил підсудності при подачі позову, оскільки відповідно до ч. 2 п. 3 положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України також: щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам (постанова Верховного Суду України від 17.11.2009 р). Згідно п. 1 Інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 27.11.2009 р. № 01-08/631, спір за участю спадкоємця учасника господарського товариства, який ще не став учасником цього товариства, непідвідомчий господарському суду.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи викладене, у відповідність до ст. ст. 177,178,316,319,328,391,1218,1261,1268 вільного Кодексу України, ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р., ст. ст. 18, 29, 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р., ст. ст. 1, 3-4, 15, 107, 110, 118 - 120, 217 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «ПІВДЕНБУД» про визнання недійсним рішень зборів учасників, визнання недійсним змін до статуту та скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» (ЄДРПОУ 22471390), оформлені протоколом зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» №3 від 15.05.2009 р.

Визнати недійсним Статут (нова редакція) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» (ЄДРПОУ 22471390), затверджений рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД», що оформлено протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» № 3 від 15.05.2009 р., та зареєстрований 21.05.2009 р. державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1 із внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію № 15561050007018791.

Це рішення після набуття ним законної сили є підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» (ЄДРПОУ 22471390) - статут в новій редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» (ЄДРПОУ 22471390), затверджений протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНБУД» № 3 від 15.05.2009 р., зареєстрований 21.05.2009 р. державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1 із внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію № 15561050007018791.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Гуревський В.К.