Постанова № 32000166, 28.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 рокум. Ужгород№ 807/351/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача - Шерегі В.М.

представника відповідача - Созанського С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2 та 3 від 15.01.2013 року, -

встановив:

Позивач Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2 та 3 від 15.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОП Ужгородський коньячний завод 17.01.2013 р. отримало податкові - повідомлення рішення Чопської митниці № 2 та № 3 від 15.01.2013 р. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №2 від 15.01.2013 р. Чопською митницею донараховано ОП Ужгородський коньячний завод ввізне мито в розмірі 528,06 грн. (за основним платежем 352,04 грн., штрафні санкції 176,02 грн.). Відповідно до податкового повідомлення-рішення №3 від 15.01.2013р. Чопською митницею донараховано ОП Ужгородський коньячний завод податок на додану вартість в розмірі 105,62 грн. (за основним платежем 70,41 грн., штрафні санкції 35,21 грн.).

Дані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі Акту перевірки Чопської митниці № н 0036/2/305000000/000412122 від 05.12.2012 р., та рішення ДМС України про результат розгляду скарги №11.1/2-15.1/1222 від 04.02.2013 р. Митним органом встановлено, що підприємством при оформленні товару за ВМД 305000011/2011/011041 від 15.07.2011 р. не вірно класифіковано складові частини тестової прес - форми виробництва фірми Alati Stuhne ltd., які ввозилися на підставі міжнародного договору купівлі-продажу б/н від 09.03.2011 р. та специфікації до нього. Рішенням про результат розгляду скарги №11.1/2-15.1/1222 від 04.02.2013 р., Державна митна служба України залишила скаргу ОП Ужгородський коньячний завод без задоволення.

Позивач зазначає, що придбав тестову прес-форму у ТОВ «Плодоовоч - Контексо» як цілісний механізм для одночасного виробництва 16 - ти пляшок. Згідно коду УКТЗЕД 8475900000 класифікуються частини машин для складання електричних або електронних ламп, трубок або електронно-променевих трубок чи газорозрядних ламп у скляних колбах; машини для виробництва або гарячої обробки скла або скляних виробів. Тобто, даним кодом не класифікуються частини «форм для лиття скла», що класифікується за окремим УКТЗЕД 848050000. Наявні в прес-формі деталі цілісного механізму «ударні головки з трубками» та «виймаючі кліщі» здійснюють доповнюючі функції, без яких неможливо здійснити одночасне автоматичне виготовлення скляних пляшок з білого скла ємністю 250 мл. Ні з акту перевірки, ні з листа ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» не вбачається можливість функціонування ударних головок або воронки окремо від прес-форми, що була предметом міжнародного договору купівлі - продажу товарів б/н від 09.03.2011 р.

Таким чином, оскільки ударні головки та виймаючі кліщі виконують доповнюючи функції тестової прес - форми, вони підлягають класифікації за кодом УКТЗЕД 848050000. Крім того, данні щодо класифікації товару за кодом УКТЗЕД 848050000 вказані в товаросупровідних документах на товар надані Продавцем. Тому, при заповнені ВМД 305000011/2011/011041 від 15.07.2011 р. не могло бути класифіковано товар за іншим кодом УКТЗЕД.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених в позовній заяві. Також надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що до компетенції відповідача належить перевірка правильності визначення митної вартості товару, що був переміщений через кордон Підприємством, але ніяк не зміна коду товару згідно УКТЗЕД, оскільки діючим законодавством не передбачено права митних органів на зміну класифікації товару після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуск через митний кордон України. Вважаючи на ту обставину, що Чопською митницею було зазначено код товару 8480500000, а вказане рішення є обов'язковим згідно приписів ст. 313 Митного кодексу України (в редакції чинні в момент митного оформлення), Позивач не мав можливості визначити у ВМД інший код товару ніж 8480500000. А також жодним нормативним актом не передбачено право митних органів на зміну раніше визначеного коду товару, що свідчить про перевищення Чопською митницею повноважень.

Представник Відповідача в судовому засіданні позов не визнав та подав заперечення, в яких зазначив, що 09.03.2011 р. ТОВ «Плодоовоч - Контекст» та Позивач уклали договір. На виконання вказаного договору, у відповідності до ВМД №305000011/2011/011041 від 15.07.2011 р. позивачем здійснено митне оформлення товару: прес - форма (формокомплект) виготовлена із недорогоцінних, чорних металів, для лиття під тиском склотари, для одночасного виготовлення 2-ох скляних пляшок місткістю 250, нова, для тестування, в розібраному стані - 1 штука, у складі 22 частин, а саме: форма для видування - 2 шт., нижня плита - 2 шт., чорнові форми - 2 шт., напрямні перегородки - 2 шт., воронки - 2 шт., горлові кільця - 2 шт., напрямні планки - 2 шт., втулки - 2 шт., плунжери (ВВ) - 2 шт., видувальні головки - 2 шт., відсувачі - 2 шт.

Під час розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення №2 та 3 від 15.01.2013 р. Державною митною службою України, встановлено невірну класифікацію товару «видувальні головки» та «воронки», яка згідно правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікується за кодом 8475 90 00 00 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5 % від митної вартості товару).

Таким чином, Чопською митницею було прийнято податкове повідомлення - рішення та здійснено донарахування ввізного мита та ПДВ у відповідності до Митного тарифу України.

Крім цього представник Відповідача вказав на правомірність винесення податкового повідомлення - рішення на підставі листа Державної митної служби України №11.1/2-15.1/1222 від 04.02.2013 р.

Заслухавши сторони, встановивши обставини справи, які були перевірені в судовому засіданні належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд приходить до наступного:

Відповідно до наказу Чопської митниці від 07.11.2012 р. № 1182 посадовими особами митниці проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності - орендним підприємством Ужгородський коньячний завод законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за ВМД від 15.07.2011 р. №305000011/2011/011041.

За результатами проведеної перевірки Чопською митницею складено Акт № н 0036/2/305000000/000412122 від 05.12.2012 р., яким встановлено, що ОП Ужгородський коньячний завод порушено вимоги законодавства України з питань митної справи в частині невірної класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, внаслідок недотримання положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів й груп, та тих характеристик товару, які є визначальними для їх класифікації. Підприємством невірно класифіковано частину товару, що спричинило до невірного заповнення граф ВМД, та як наслідок, порушення вимог статті 7 ЗУ «Про Єдиний митний тариф», Закону України «Про митний тариф України», пункту 185.1 (в) ст. 185, пункту 188.1 статті 188 та пункту 190.1 статті 190 Податковго кодексу України, що діяли на день подання до митного оформлення товарів та як наслідок призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов'язань на загальну суму 422,45 грн., з яких 352,04 грн. - ввізне мито, 70,41 грн. - податок на додану вартість.

Невірність класифікації частин товару «видувальні головки» та «воронки» встановлено на підставі листа Державної митної служби України №11.1/2-15.1/1222 від 04.02.2013 р.

Проте, з висновками митного органу суд не може погодитись в зв'язку з наступним.

09.03.2011 р. ТОВ «Плодоовоч - Контексо» (м. Міхаловце, Словацька республіка) та ОП Ужгородський коньячний завод уклали договір міжнародної купівлі-продажу товарів б/н, відповідно до якого продавець - ТОВ «Плодоовоч - Контексо» - зобов'язується передати у власність покупцеві - ОП Ужгородський коньячний завод, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця та оплатити на умовах DAP товари відповідно до специфікації, яка є додатком до цього Договору. Загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і становить 16600, 00 євро.

Суду надана ВМД від 15.07.2011 р. №305000011/2011/011041, згідно якої здійснено за кодом УКТЗЕД 8480 50 00 00 митне оформлення товару: прес-форма (формокомплект), виготовлена із недорогоцінних, чорних металів, для лиття під тиском склотари, для одночасного виготовлення 2-ох скляних пляшок з білого (прозорого скла), місткістю 250 мл., нова, для тестування, в розібраному стані - 1 штука, у складі 22 частин за ставкою 2%.

Як вбачається з специфікації до Міжнародного договору купівлі-продажу товарів від 09.03.2011 року: 1.1. предметом Міжнародного договору купівлі-продажу товарів від 09.03.2011 року є тестова прес - форма для виготовлення скляної пляшки (біле скло) об'ємом 0,25 л., 2.1. Прес форма знаходиться в розібраному вигляді, упакована в 2 (два) картонних ящики та складається з 22 деталей, вартістю 16 600 Євро.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 4 розділу 1 «Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого Наказом Державної митної служби України № 667 від 07.08.2007р. (надалі за текстом - Порядок № 667) визначено, що до компетенції ВНКТ і ВКМВН згідно з напрямом діяльності та цим Порядком належить виконання таких завдань: прийняття рішення про визначення коду товару (далі - Рішення), тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Пунктом 12 розділу III Порядку № 667 передбачено, що якщо ВНКТ (ВКМВН) приймається Рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару.

Відповідно до п. 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з урахуванням заявленої мети такого переміщення введення митних процедур.

Пунктом 19 ст. 1 Митного кодексу України, передбачено, що митними процедурами є операції пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Частиною 1 ст. 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також: відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 ст. 88 Митного кодексу України встановлено, що декларант зобов'язаний: - здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; - на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; - сплатити податки і збори.

Відповідно до статті 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України. Судом встановлено, що в акті Чопської митниці № н 0036/2/305000000/000412122 від 05.12.2012 р. таких обставин не встановлено.

Дана позиція суду Узгоджується з позицією ВАСУ, яка викладена у Постанові №К/9991/11813/12 від 12.06.2012 р.

В листі Верховного Суду України від 01.01.2010 р. «Узагальнення. Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами» роз'яснено, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97 ВР та підпункту 4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «В» підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону, дія якого не поширюється на митні органи.

Згідно ч. 3 ст. 2 У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОП Ужгородський коньячний завод підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2 та 3 від 15.01.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чопської митниці № 2 та № 3 від 15.01.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод (м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19, ідентифікаційний код 00412122) судовий збір у розмірі 115 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.В. Іванчулинець