Постанова № 32000079, 20.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1865/13-а

20 червня 2013 року 14год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання утриматись від вчинення дій ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-78 від 07.05.2013, зобов'язання припинити нарахування єдиного соціального внеску.

Позов обґрунтовує тим, що позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію; як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, отже відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому у відповідача відсутні будь-які законні підстави для нарахування позивачу до сплати сум єдиного внеску.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі в судове засідання не прибув, подав письмове заперечення (а.с.27-28), в якому зазначив, що умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ у Рокитнівському районі та отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначає, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат відповідно до законів України і не досягли пенсійного віку відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для таких осіб сплата єдиного внеску залишається обов'язковою. З урахуванням наведеного, вважає, що відповідач правомірно направив позивачу вимогу про сплату боргу. В письмовому заперечення представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити та справу розглянути без його участі.

Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивач, розглянувши заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, наданими сторонами для обґрунтування позовних вимог та заперечень, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Рокитнівською районною державною адміністрацією Рівненської області (а.с.18-19, 33).

07.05.2013 управлінням Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі винесено вимогу про сплату недоїмки № Ф-78, відповідно до якої станом на 01.05.2013 заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 796,02 грн., та зазначено про необхідність сплати такої суми недоїмки в десятиденний термін (а.с.10).

З розрахунку боргу відповідача вбачається, що сума недоїмки, визначена вимогою, нарахована за січень, березень 2013 року (а.с.29).

На думку суду, нарахування позивачу до сплати єдиного внеску за січень, березень 2013 року не ґрунтується на нормах матеріального закону, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії № 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.10.1993 (а.с.32).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 23.03.2010 Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 призначено вид пенсії за віком, довічно (а.с.35).

Також судом встановлено, що Сарненською МДПІ (Рокитнівське відділення) Рівненської області Державної податкової служби підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво платника єдиного податку серія НОМЕР_3 від 26.06.2012, за змістом якого дата переходу позивача на спрощену систему оподаткування - з 01.07.2012 (а.с.34).

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

При цьому умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлені статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, за змістом якої особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи відповідача на те, що ОСОБА_1 призначено не пенсію за віком у відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд вважає безпідставними та не приймає, оскільки статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Таким чином, призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням умов надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не змінює соціального змісту таких виплат - пенсія за віком.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 4 цієї статті, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011.

За встановлених обставин та враховуючи, що будь-які об'єктивні відомості про те, що ОСОБА_1 виявив намір добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, - відсутні, суд вважає, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску за січень, березень 2013 рік на підставі частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що при нарахуванні ОСОБА_1 єдиного внеску за І квартал 2013 рік управління Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі не дотрималось приписів закону, діяло необґрунтовано, без урахування всіх необхідних обставин, а відтак вимога №Ф-78 від 07.05.2013 про сплату єдиного внеску за І квартал 2013 рік не відповідає критеріям правомірності, установленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази нарахування відповідачем єдиного внеску ОСОБА_1 за інші періоди 2013 року, крім січня та березня 2013 року, у суду відсутні підстави для зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі припинити в подальшому від нарахування єдиного внеску.

За встановлених обставин позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Вимогу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області № Ф-78 від 07.05.2013 визнати протиправною та скасувати.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.