Постанова № 32000056, 24.05.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1194/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по недоїмці зі сплати єдиного внеску в сумі 8582,72 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), якою просить: стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 8582,72 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 24 травня 2013 року до канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю (а.с.44).

Відповідач, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився повторно та не повідомив суд про причини неявки, заперечень проти позовних вимог не подав. Доказом про належне повідомлення відповідача про дата, місце і час судового розгляду слугують наявні в матеріалах справи конверти поштового відправілення з відміткою поштового зв'язку "адресата немає вдома, виїхала" (а.с.38,42).

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.03.2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована державним реєстратором Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області, як фізична особа-підприємець, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.6).

У відповідності до вищезазначеного свідоцтва ідентифікаційний номер відповідача: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області, як платних єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Дані обставини підтверджені повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 11.04.2012 року №1301/04 (а.с.5).

Відповідно до абз.4 п.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно вимог абз.3 п.8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані були сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Здійснюючи підприємницьку діяльність фізична-особа підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року подала до Пенсійного фонду звіти про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, а саме: звітність за 2011 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску складає - 4010,30 грн. (а.с.9) та звітність за 2012 року відповідно до якого загальна сума єдиного внеску складає - 4572,42 грн. (а.с.11).

Отже, відповідачем було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у відповідності до самостійно поданих звітів за 2011-2012 роки на загальну суму - 8582,72 грн.

Однак, відповідачем було добровільно сплачено нарахований єдиний внесок тільки частково в сумі 170,00 грн., що підтверджується картокою особового рахунку (а.с. 16-17).

Відповідачеві надсилалися вимоги про сплату боргу, а саме: від 31.01.2013 року №Ф1158-Ф (а.с. 14) та від 05.03.2013 року №Ф1158-Ф (а.с. 15).

Згідно до п.4 ч. 2 ст. 6 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, відповідач в порушення п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не своєчасно подала звіт, у зв'язку з чим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було застосовано фінансову санкцію в розмірі 170,00 грн., у відповідності до рішення №485 від 25.05.2012 року (а.с. 12), яке було отримано відповідачем та на підставі акту № 161 від 25.05.2012 року (а.с. 13).

Отже, станом на час розгляду адміністративної справи заборгованість відповідача по єдиному внеску становить - 8582,72 грн.

Доказом не сплати заборгованості єдиного внеску по звітам за 2011-2012 роки являється картка особового рахунку платника, що міститься в матеріалах справи (а.с.16-17).

Згідно п.3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.02.2010 року № 22-2 (далі Порядок №22-2) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом (така норма діяла до 10.12.2012 року).

10 грудня 2013 року до Порядку №22-2 було внесено зміни, відповідно до яких фізичні особи самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Відповідно до п.п.3 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування встановлюється у розмірі 34,7 відсотка від суми, яка визначена платником самостійно бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - єдиний внесок є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.

Згідно ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно ч.2 ст.9 вищевказаного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежної від фінансового стану платника.

Відповідно до ч.2 ст.9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат доходу, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, станом на час розгляду адміністративної справи заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 склала 8582,72 грн.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У добровільному порядку, в строк, передбачений законом, відповідач зазначену суму нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не погасив.

В порушення вказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплатив нараховану суму боргу платника єдиного внеску, у зв'язку з чим станом на день звернення до суду у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 8582,72 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконливого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 8582,72 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 8582 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) гривні 72 (сімдесіт дві) копійки на р/р 37191104000707 в ГУДКУ в Закарпатській області МФО 812016.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.В. Іванчулинець