Постанова № 32000037, 12.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року 15 год. 00 хв.Справа № 808/4154/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Мальчева В.Є.

представників відповідача Крошкі В.В., Шаптала О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про: скасування податкової вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС або відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2 від 21.03.2013, визнання протиправними дій щодо нарахування пені та зарахування сплачених коштів у рахунок погашення такої пені, а також про зобов'язання скасувати у картці особового рахунку суму нарахованої пені.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю нарахування пені відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за весь період заниження податкових зобов'язань та на суми таких занижень, які допущені до набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки до 01.01.2011 несплата суми занижень податкових зобов'язань не визначалась як порушення, та не було передбачено нарахування пені як виду відповідальності.

У зв'язку з чим позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 54165 грн. 61 коп., пені з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 9614 грн. 39 коп., пені з податку на додану вартість у розмірі 34675 грн. 29 коп., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 191 грн. 82 коп., пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2150 грн. 37 коп., скасувати сформовану податкову вимогу № 2 від 21.03.2013, визнати протиправними дії щодо зарахування сплачених коштів у рахунок погашення пені із зазначених видів податків, та зобов'язати відповідача скасувати у картці особового рахунку ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» суму нарахованої пені по даним видам податків.

При судовому розгляді справи позивач зменшив позовні вимоги в частині розміру суми пені з земельного податку з юридичних осіб до 6628 грн. 61 коп., дії про нарахування якої та зарахування у ранок її погашення сплачених коштів просить визнати протиправними та зобов'язати відповідача скасувати її нарахування у картці особового рахунку (т. 2 а.с. 5).

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом, розгляд справи продовжений за зменшеними позовними вимогами ( т. 2 а.с.22).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали у повному обсязі, просили у його задоволенні відмовити та пояснили, що вважають, що нарахування пені здійснено правомірно, відповідно до приписів Податкового кодексу України. Також представники відповідача пояснили, що у листі від 11.02.2013 за № 1194/10/25-1 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС допущено технічну помилку щодо розміру пені, нарахованої з земельного податку з юридичних осіб, та помилково зазначеного суму нарахованої пені у розмірі 9614 грн. 39 коп., при тому, що правильною сумою нарахованої пені з земельного податку з юридичних осіб є 6628 грн. 61 коп.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що листом від 11.02.2013 за № 1194/10/25-1 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС повідомило позивача про нарахування пені відповідно до підпункту 129.1.2. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України:

- по податку на прибуток у сумі 54165 грн. 61 коп.;

- по земельному податку юридичних осіб у сумі 9614 грн. 39 коп.;

- по податку на додану вартість у сумі 34675 грн. 29 коп.;

- по податку на доходи фізичних осіб у сумі 191 грн. 82 коп.;

- по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2150 грн. 37 коп. ( т. 1 а.с. 13-15).

Нарахування пені з податку на прибуток, податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища відображено в картках особових рахунків позивача 12.03.2013 (т. 2 а.с. 9, 16, 20, 21), нарахування пені по земельному податку відображено 11.03.2013 та 12.03.2013 (т. 2 а.с. 11).

Як вбачається із змісту вказаного листа пеня нарахована у зв'язку із встановленими Актом перевірки від 26.01.2011 № 4/08-03/01056273 заниженнями податкових зобов'язань та прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень від 09.02.2011:

- № 0000050803, сума заниження податку на прибуток - 174361 грн.;

- № 0000060803, сума заниження земельного податку юридичних осіб - 5690 грн. 21 коп.;

- № 0000040803, сума заниження податку на додану вартість - 125859 грн.;

- № 0000080803, сума заниження податку на доходи фізичних осіб - 487 грн. 67 коп.;

- № 0000070803, сума заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища - 8490 грн.;

а також у зв'язку із встановленими Актом перевірки від 09.06.2009 № 69/08-03/01056273 заниженнями податкового зобов'язання та прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення від 18.06.2009:

- № 0000240803, сума заниження земельного податку юридичних осіб - 16477 грн. 70 коп., яке підприємство оскаржувало в судовому порядку.

Пеня нарахована відповідачем у зв'язку із визначенням контролюючим органом податкових зобов'язань при виявлені їх занижень на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період судового оскарження), які допущенні позивачем до набрання чинності Податковим кодексом України - до 01.01.2011.

Згідно з висновками Акту про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства від 26.01.2011 № 4/08-03/01056273, перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого було занижено податок на прибуток 174361 грн., у тому числі по періодам:

- за 1 квартал 2008 року на суму 59091 грн.;

- за півріччя 2008 року на суму 59091 грн.;

- за 3 квартал 2008 року на суму 21921 грн.;

- за 9 місяців 2008 року на суму 81012 грн.;

- за 4 квартал 2008 року на суму 80900 грн.;

- за 2008 рік на суму 161912 грн.;

- за 4 квартал 2009 року на суму 1625 грн.;

- за 2009 рік на суму 1625 грн.;

- за 2 квартал 2010 року на суму 6803 грн.;

- за півріччя 2010 року на суму 6803 грн.;

- за 3 квартал 2010 року на суму 4021 грн.;

- за 9 місяців 2010 на суму 10824 грн.;

2) пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.6. пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1., підпункту 7.5.2 пункту 7.5 , підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту ПДВ 125859 грн., що призвело до заниження податкових позитивного значення у сумі 125859 грн., в тому числі по періодам:

- березень 2008 року у сумі 441 грн.;

- квітень 2008 року у сумі 2559 грн.;

- червень 2008 року у сумі 716 грн.;

- липень 2008 року у сумі 1042 грн.;

- серпень 2008 року у сумі 133 грн.;

- вересень 2008 року у сумі 18590 грн.;

- жовтень 2008 року у сумі 68095 грн.;

- листопад 2008 року у сумі 455 грн.;

- грудень 2008 року у сумі 830 грн.;

- січень 2009 року у сумі 826 грн.;

- березень 2009 року у сумі 2865 грн.;

- квітень 2009 року у сумі 1985 грн.;

- травень 2009 року у сумі 178 грн.;

- червень 2009 року у сумі 380 грн.;

- липень 2009 року у сумі 807 грн.;

- листопад 2009 року у сумі 520 грн.;

- грудень 2009 року у сумі 2095 грн.;

- березень 2010 року у сумі 3655 грн.;

- квітень 2010 року у сумі 2137 грн.;

- травень 2010 року у сумі 3811 грн.;

- червень 2010 року у сумі 9663 грн.;

- липень 2010 року у сумі 2609 грн.;

- серпень 2010 року у сумі 2 грн.;

- вересень 2010 року у сумі 1465 грн.

та занижено суму податкового кредиту у сумі 4444 грн., що призвело до завищення позитивного значення у сумі 4444 грн., у тому числі по періоду: березень 2008 року у сумі 4444 грн.;

підпункту 7.3.6 пункту 7.3.6 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання у сумі 4444 грн., що призвело до заниження позитивного значення на суму ПДВ 4444 грн., у тому числі по періоду: лютий 2008 року у сумі 4444 грн.;

3) підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку;

4) підпункту 4.2.9 «ґ», підпункту 4.2.15 пункту 4.2, підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1 підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.10.1, підпункту 9.10.2 пункту 9.10 статті 10, пункту 17.2 а) статті 17, пункту 19.2 «а» статті 19, пункту 20.2. а) статті 20 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб», що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 487 грн. 67 коп.;

5) статей 14, 15, 17 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено земельний податок за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 на загальну суму 5690 грн. 21 коп., у тому числі по періодам:

- березень 2010 року у сумі 239 грн. 75 коп.;

- квітень 2010 року у сумі 908 грн. 41 коп.;

- травень 2010 року у сумі 908 грн. 41 коп.;

- червень 2010 року у сумі 908 грн. 41 коп.;

- липень 2010 року у сумі 908 грн. 41 коп.;

- серпень 2010 року у сумі 908 грн. 41 коп.;

- вересень 2010 року у сумі 908 грн. 41 коп.

6) абзац 3 пункту 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 та пункту 6.4 статті 6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України № 162/379 від 19.07.1999, в результаті чого занижено збору за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 на загальну суму 8490 грн., у тому числі по періодам:

- за 1 квартал 2009 року на суму 8490 грн.;

- за 2009 рік на суму 8490 грн.( т. 1 а.с. 111-112).

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.02.2011, які позивачем не оскаржувались:

- № 0000050803, яким визначені зобов'язання з податку на прибуток у сумі 270951 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 174361 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 43590 грн. 25 коп. - зобов'язання сплачені позивачем у повному обсязі за платіжними дорученнями № 1245 від 11.02.2011, № 1244 від 15.02.2011 та № 1253 від 16.02.2011 (т. 1 а.с. 39- 42);

- № 0000040803, яким визначені зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 158324 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 125859 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 32465 грн. 50 коп. - зобов'язання сплачені позивачем у повному обсязі за платіжними дорученнями № 1243 від 11.02.2011 та № 1238 від 14.02.2011 (т. 1 а.с. 33-35);

- № 0000080803, яким визначені зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 609 грн. 59 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 487 грн. 67 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 121 грн. 92 коп. - зобов'язання сплачені позивачем у повному обсязі за платіжними дорученнями № 1222 від 11.02.2011 та № 1248 від 11.02.2011 (т. 1 а.с. 30-32);

- № 0000060803, яким визначені зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 7112 грн. 76 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 5690 грн. 21 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1422 грн. 55 коп. - зобов'язання сплачені позивачем у повному обсязі за платіжними дорученнями № 1220 від 11.02.2011 та № 1221 від 11.02.2011 (т. 1 а.с. 36-38);

- № 0000070803, яким визначені зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 10612 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 8490 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2122 грн. 50 коп. - сплачені позивачем у повному обсязі за платіжними дорученнями № 1217 від 11.02.2011 та № 1218 від 11.02.2010 (т. 1 а.с. 27-29).

Згідно з висновками Акту про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 01.01.2007 по 31.03.2009 № 69/08-03/01056273 від 09.06.2009, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- статей 14, 15, 17 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено земельний податок за період з 01.01.2007 по 31.03.2009 на загальну суму 16477 грн. 70 коп., у тому числі за 2007 рік - 5467 грн. 33 коп., за 2008 рік - 8436 грн. 95 коп., за 3 місяці 2009 року - 2573 грн. 42 коп.(т. 1 а.с. 134).

На підставі висновків Акту зазначеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000240803/0 від 18.06.2009, яким визначені зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 24716 грн. 55 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 16477 грн. 70 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8238 грн. 85 коп.(т. 1 а.с. 114).

За результатами судового оскарження у задоволенні позову про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення позивачу відмовлено, визначені податкові зобов'язання є узгодженими з 22.06.2011 та сплачені позивачем у повному обсязі за платіжними дорученнями № 6420 від 29.06.2011 та № 6421 від 29.06.2011 (т. 1 а.с. 115-126).

Згідно з наданими представником відповідача розрахунками суми пені з земельного податку з юридичних осіб, загальна сума пені, яка нарахована позивачу становить 6628 грн. 61 коп., складається з суми пені у розмірі 308 грн. 90 коп., нарахованої за Актом перевірки від 26.01.2011 № 4/08-03/01056273 (податкове повідомлення рішення № 0000060803 від 09.02.2011 - сума заниження 5690 грн. 21 коп.) та суми пені 6319 грн. 71 коп., нарахованої за Актом перевірки від 09.06.2009 № 69/08-03/01056273 (податкове повідомлення-рішення № 0000240803 від 18.06.2009 - сума заниження 16477 грн. 70 коп.) (т. 1 а.с. 199-201, 214-216).

Таким чином, судом встановлено, що у листі від 11.02.2013 за № 1194/10/25-1 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС допущено технічну помилку щодо загального розміру пені, нарахованої з земельного податку з юридичних осіб, що підтверджено також поясненнями представника відповідача, та стало підставою для зменшення позивачем позовних вимог.

У зв'язку з нарахування пені відповідачем 21.03.2013 сформовано податкову вимогу № 2, згідно з якою загальна сума податкового боргу ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 21.03.2013 становить 90666 грн. 56 коп., яка складається з сум пені:

- з податку на прибуток у сумі 54033 грн. 61 коп.;

- з податку на додану вартість у сумі 32685 грн. 30 коп.;

- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 191 грн. 82 коп.;

- з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1623 грн. 46 коп.;

- з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 2130 грн. 37 коп. (т. 1 а.с. 12).

Сплачені позивачем кошти за платіжним дорученням № 2964 від 28.03.2013 у рахунок сплати податку на прибуток за 1 квартал 2013 року, за платіжним дорученням № 2967 від 28.03.2013 у рахунок сплати земельного податку за лютий 2013 року, за платіжним дорученням № 2969 від 28.03.2013 у рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб за березень 2013 року, за платіжним дорученням № 2966 від 28.03.2013 у рахунок сплати податку на додану вартість за лютий 2013 року, за платіжним дорученням № 2968 від 28.03.2013 у рахунок сплати екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за 1 квартал 2013 року (т. 1 а.с.21-25), зараховані відповідачем у рахунок погашення нарахованої пені, що підтверджується картками особових рахунків позивача (т. 2 а.с. 9, 12, 16, 20, 21) та довідкою відповідача про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів від 04.04.2013 № 57 (т. 1 а.с. 26).

Суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно здійснено нарахування сум пені у зв'язку з визначенням контролюючим органом податкових зобов'язань при виявленні їх занижень на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), а відтак протиправно сформовано податкову вимогу та у подальшому здійснено протиправне зарахування сплачених позивачем коштів у рахунок погашення нарахованої пені з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011), пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до частини 3 пункту 129.4 вказаної статті, пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно з підпунктом 111.1.1 пункту 111.1 та пункту 112.2 Податкового кодексу України, пеня є різновидом фінансової відповідальності, яка застосовується за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, що встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, фінансова відповідальність у вигляді нарахування пені у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), введена з набранням чинності Податковим кодексом України - з 01.01.2011.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків контролюючими органами до 01.01.2011, не передбачав нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), а встановлював лише нарахування пені після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання, яке розпочиналось при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеному у податковому повідомленні (підпункти 16.1.1, 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Зокрема, відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти місять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час заниження податкових зобов'язань) не передбачали фінансову відповідальність платника податків у вигляді нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), а встановлювали лише нарахування пені після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання, яке розпочиналось при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеному у податковому повідомленні.

Як встановлено судом, визначенні контролюючим органом податкові зобов'язання, у зв'язку із виявленням їх заниження, сплачені позивачем у встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та Податковим кодексом України строки.

Таким чином, несплата визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, у разі виявлення їх заниження, які є неузгодженими, не визначалась податковим законодавством як податкове правопорушення, та не передбачала відповідальність у вигляді нарахування пені на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Крім того, як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 0.02.1999 № 1/99-рп, конституційний принцип про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Норми Податкового кодексу України не містять прямої вказівки, що фінансова відповідальність у вигляді пені, яка нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), застосовується за податкові правопорушення, вчиненні до набрання цим кодексом чинності.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що до позивача не може бути застосована фінансова відповідальність у вигляді нарахування пені на суму заниження податкового зобов'язання та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), які вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки така відповідальність не була передбачена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Згідно з пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахованого на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 131.2 цієї ж статті при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Враховуючи, що заниження податкових зобов'язань позивачем вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно здійснено нарахування сум пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 54165 грн. 61 коп., пені з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 6628 грн. 61 коп., пені з податку на додану вартість у розмірі 34675 грн. 29 коп., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 191 грн. 82 коп., пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2150 грн. 37 коп., що призвело до виникнення податкового боргу, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання таких дій протиправними, та похідні від них вимоги про визнання протиправними дії щодо зарахування сплачених ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» коштів у рахунок погашення пені, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, та днем її відкликання, відповідно до пункту 60.2 цієї ж статі, є день, протягом якого відбулось погашення податкового боргу.

Таким чином, оскільки зарахування сплачених позивачем коштів у рахунок сплати нарахованих сум пені здійснено відповідачем 28.03.2013, що підтверджується картками особистих рахунків (т. 2 а.с. 9, 12, 16, 20, 21), податкова вимога № 2 від 21.03.2013 вважається відкликаною 28.03.2013, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування задоволенню не підлягають.

При цьому, приймаючи до уваги положення частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та враховуючи, що відповідачем протиправно здійснено нарахування сум пені, а у подальшому, після формування податкової вимоги, здійснено протиправне зарахування сплачених позивачем коштів у рахунок погашення сум нарахованої пені, суд вважає за доцільне з метою повного захисту прав позивача вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними дії щодо формування податкової вимоги № 2 від 21.03.2013.

Окрім того, враховуючи, що відповідно до «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 та «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої Наказом державної податкової адміністрації України № 953 від 17.12.2010, не передбачено ані право ані обов'язок органів державної податкової служби самостійно скасовувати в картці особового рахунку суму пені, нарахування якої визнано судом протиправним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача скасувати у картці особового рахунку ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» суми нарахованої пені з податку на прибуток, податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, з земельного податку з юридичних осіб та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо формування податкової вимоги № 2 від 21.03.2013.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби з нарахування Приватному акціонерному товариству «Запорізький електровозоремонтний завод» пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 54165 (п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 61 коп., пені з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 6628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 61 коп., пені з податку на додану вартість у розмірі 34675 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 29 коп., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 82 коп., пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 37 коп.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі державної податкової служби з зарахування коштів, сплачених Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» у рахунок погашення пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 54165 (п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 61 коп., пені з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 6628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 61 коп., пені з податку на додану вартість у розмірі 34675 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 29 коп., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 82 коп., пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 37 коп.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби скасувати у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» суму нарахованої пені з податку на прибуток підприємств у розмірі 54165 (п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 61 коп., суму нарахованої пені з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 6628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 61 коп., суму нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 34675 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 29 коп., суму нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 82 коп., суму нарахованої пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 37 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша