Постанова № 31999804, 11.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2013 року 12:07 № 826/5696/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Донця В.А., суддів Маруліної Л.О. та Пісоцької О.В, за участю секретаря судового засідання Чопея М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянина України ОСОБА_1доМіністерства оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху Українипро визнання бездіяльності протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянина України ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 153985,00 грн.; стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 153985,00 грн.

Ухвалою суду від 28 травня 2013 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державне підприємство обслуговування повітряного руху України.

Позов мотивований тим, що позивачеві під час звільнення з військової служби, за наявності на те відповідних законодавчих підстав, не було виплачено вихідну допомогу в розмірі 153985,00 грн., гарантії щодо виплати якої встановлені статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На думку прокурора, невиплата позивачу вихідної допомоги свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якому належить обов'язок щодо виплати зазначеної допомоги.

Позивач у судове засідання, 11 червня 2013 року, не прибув, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача - прокурор прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники Міністерства оборони України проти позову заперечили, зазначивши, що у Міністерства відсутній обов'язок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з його звільненням з військової служби, оскільки відповідним наказом позивача було відряджено для проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України і його звільнення відбулось саме з цього підприємства. Відтак, з урахуванням положень статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби безпосередньо з посад, займаних ними на підприємствах, в установах, організаціях, здійснюється за рахунок коштів тих органів у яких вони працювали.

Представник Державного підприємства обслуговування повітряного руху України проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що оскільки позивача відповідним наказом було спочатку звільнено з військової служби, а вже потім із займаної на підприємстві посади, то за таких обставин, з урахуванням положень Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням позивача з військової служби повинна здійснюватися йому саме Міністерством оборони України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, наказом Командира військової частини А-2264 (по стройовій частині) від 17.11.1999 №101 на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 19.10.1999 №600 позивача відряджено у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Наказом Міністра оборони України від 10.01.2013 №5 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Вислуга років у Збройних Силах України - 26 роки 04 місяці.

Наказом Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 18.02.2013 №77/о позивача звільнено з 18.02.2013 з займаної посади на підставі наказу Міністра оборони України від 10.01.2013 №5.

Як пояснив представник позивача, в зв'язку з невиплатою позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку з його звільненням, він звертався до відповідачів з вимогою виплатити таку допомогу. Обставина щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при його звільненні з військової служби представниками сторін не заперечувалась.

Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.03.2013 №248/3/9/1/211 позивачу запропоновано звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з метою вирішення питання щодо отримання ним одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 27.03.2013 №1.24-11 позивачу повідомлено про відсутність підстав для виплати підприємством одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оскільки виплата такої допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України Міністерством оборони України.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені, зокрема, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону №2011-XII, за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Частиною другою статті 15 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата допомоги при звільненні військовослужбовців з військової служби також гарантована частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №2262-XII), якою встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

З матеріалів справи убачається, що позивач проходив військову службу за контрактом, що підтверджується, зокрема, укладеним між позивачем та Міністерством оборони України контрактом від 01.10.2011 р., та був звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в званні майора, відтак позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, гарантії щодо виплати якої встановлені частиною другою статті 15 Закону №2011-XII та частиною першою статті 9 Закону №2262-XII.

Представники відповідачів не заперечили щодо права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в зв'язку з його звільненням з військової служби за станом здоров'я.

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 15 Закону №2011-XII виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Водночас, відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Крім того, статтею 9 Закону №2262-XII встановлено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (частина четверта). Особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали (частина п'ята).

Таким чином, зміст наведених положень Закону №2011-XII та Закону №2262-XII дає підстави дійти висновку, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється лише у разі їх звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, із залишенням на військовій службі.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в своїх постановах від 13 лютого 2013 року №К/9991/69001/12 та від 13 лютого 2013 року №К/9991/25954/12.

За таких обставин, суд вважає помилковим посилання представників Міністерства оборони України на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" щодо виплати за рахунок коштів державних органів, установ та організацій, до яких відрядженні військовослужбовці, одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, яка є частиною грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки така позиція суперечить наведеному висновку.

Як встановлено судом, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (26 років), гарантії щодо виплати якої встановлені частиною другою статті 15 Закону №2011-XII та частиною першою статті 9 Закону №2262-XII, що також не заперечувалось представниками відповідачів.

Згідно з довідкою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 19.02.2013 р. №10.1-223 розмір місячного грошового забезпечення позивача під час проходження ним служби становив 11845,00 грн. Як убачається з наказу Міністра оборони України від 10.01.2013 р. №5, відповідач має 26 повних років служби. Таким чином, розмір належної до виплати йому одноразової грошової допомоги становить: 11845,00 грн. *50% * 26 років = 153985,00 грн. Представниками відповідачів не було висловлено заперечень щодо зазначеного розміру одноразової грошової допомоги, належної до виплати позивачу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби наказом Міністра оборони України від 10.01.2013 №5 за станом здоров'я без залишення на військовій службі, наказом Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 18.02.2013 №77/о позивача звільнено з 18.02.2013 з займаної посади, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з Міністерства оборони України на його користь одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 153985,00 грн., відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Представниками Міністерства оборони України в обґрунтування своїх заперечень, крім іншого, надано лист від 31.10.2011 №220/6473, в якому Кабінет Міністрів України повідомляється про погодження Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі, без зауважень проекту закону України "Про внесення змін до деяких законів України", яким передбачається, зокрема, виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при їх звільненні з військової служби ДП "Украерорух" за рахунок коштів цього підприємства.

За висновком колегії суддів, наявність законопроекту, не може бути підставою для відмови військовослужбовцю у виплаті гарантованої Законом №2262-XII та Законом №2011-XII одноразової грошової допомоги під час звільнення.

Водночас, за висновком суду, не підлягає задоволенню позов в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 153985,00 грн.

Представники Міністерства оборони України пояснили, що Міністерство позбавлено можливості здійснити розрахунок позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки відсутня інформація про розмір грошового забезпечення, що є необхідним для визначення розміру належної до виплати йому одноразової грошової допомоги. В свою чергу, представником позивача відповідно до вимог статті 71 КАС України не надано доказів подання до Міністерства оборони України всіх необхідних документів, зокрема, довідки про розмір грошового забезпечення, необхідних для розрахунку розміру належної до виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України.

Крім того, на думку суду, задоволення вимоги позивача про стягнення з Міністерства оборони України на його користь заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 153985,00 грн. є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Щодо строків звернення до адміністративного суду, то слід зазначити, що про порушене право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні позивач міг та повинен був дізнатись після ознайомлення з наказом Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 18.02.2013 №77/о, яким ОСОБА_1 звільнено з 18.02.2013 з займаної посади на підставі наказу Міністра оборони України від 10.01.2013 №5. До суду представник позивача звернувся 18 квітня 2013 року, про що свідчить відбиток штемпеля суду про отримання позовної заяви.

Разом з тим, як уже зазначалось, позивач звертався до відповідачів з метою отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.03.2013 №248/3/9/1/211 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 27.03.2013 №1.24-11 позивачу повідомлено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, керуючись статтею 100 КАС України, колегія суддів вважає поважними причини пропущення позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною третьою статті 99 КАС України. Крім того, судом взято до уваги, що на підставі статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII до суду в інтересах ОСОБА_1 за його заявою звернувся, як законний представник, заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 153985,00 грн., водночас у задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI звільнений від сплати судового збору.

Відповідачами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, тому підстави для присудження на користь позивача чи відповідачів судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 153985,00 грн.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Донець

Судді Л.О. Маруліна

О.В. Пісоцька