Постанова № 31999791, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2013 року 15:26 № 826/6659/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Смерека плюс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Смерека плюс» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган), в про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013р. № 0002712207 та № 0002722207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Люкстрім» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Люкстрім» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, роботи позивачем фактично у ТОВ «Люкстрім» не придбавалися, а витрати на придбання робіт, які позивач відніс до складу валових, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових відповідно до вимог ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

З 07.03.2013р. по 13.03.2013р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Смерека плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Люкстрім» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 21.03.2013 №894/22-7/36538719.

Згідно з висновками акту перевірки висновку відповідачем встановлено порушення:

1. п.п.139.1.9 п. 139.1 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в розмірі 3 830,00 грн.;

2. п. 198.1 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем знижено податок на додану вартість в розмірі 3 331,00 грн. за грудень 2011 року.

На підставі акту перевірки від відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013р. № 0002712207, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 3 830,00 грн. та № 0002722207, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 4 164,00, з них 3 334,00 грн. основного платежу та 833 штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базується на твердження щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «Люкстрім», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

Вважаючи твердження податкового органу необґрунтованими, представник позивача посилався документально підтверджені договірні відносини з контрагентом, зокрема, зазначив, що між Товариством та ТОВ «Люкстрім» 21.12.2011р. укладено договір № 11/12-11, у відповідності до умов якого останній виконав на користь першого роботи з ремонту приміщення, за що отримав грошову винагороду. В підтвердження виконання умов договору представником позивача надано до суду договірну ціну, акт приймання виконаних робіт, податкову накладну, а також договір разом з первинними документами, укладений позивачем із замовником робіт - Видавничим домом «Академперіодика» НАН України.

Разом з тим, досліджені судом докази підтверджують фіктивність господарських відносин позивача з ТОВ «Люкстрім», що пояснюється наступним.

Укладені угоди та первинні документи від імені ТОВ «Люкстрім» підписані директором підприємства ОСОБА_1

Згідно з вироком Дарницького районного суду від 31.07.2012р. по справі № 2602 1413 12 ОСОБА_1, домовившись із невстановленою слідством особою зареєстрував на себе ТОВ «Люкстрім» достовірно усвідомлюючи, що зазначене підприємство буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, завдяки чому невстановлені слідством особи отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи. ОСОБА_1 свою вину визнав.

Додатково суд звертає увагу на те, що договір із замовником робіт Видавничим домом «Академперіодика» НАН України укладено пізніше, чим договір з безпосереднім виконавцем ТОВ «Люкстрім», що дає підстави для сумніву в достовірності підстав укладення договору з ТОВ «Люкстрім».

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та контрагентом ТОВ «Люкстрім» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності ТОВ «Люкстрім» в рамках правового поля, враховуючи встановлені в рамках розслідування кримінальної справи обставини, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 17 червня 2013 року