Постанова № 31999733, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2013 року № 826/6249/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»

до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів

про визнання протиправними картки відмови та рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з позовом до Київської регіональної митниці, яку було замінено належним відповідачем - Київською міжрегіональною митницею Міністерства доходів та зборів, (далі - митний орган або відповідач) про визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації від 05.04.2013 року № 100270000/2013/00644 та рішення про коригування митної вартості товару від 05.04.2013р. № 100270000/2013/300401/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неправомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, оскільки вважає, що заявлена декларантом митна вартість є достовірною та об'єктивною, яка підтверджується зовнішньоекономічними контрактами, інвойсами та іншими документами.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що при порівнянні рівня заявленої Товариством митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою Київської регіональної митниці було встановлено її заниження.

В судовому засіданні 10.06.2013р. на обговорення ставилось питання про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, на що сторони не заперечили, у зв'язку з чим судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Т.Б.М. -Україна" (покупець) та фірмою «KALE KILIT VE KALIP SAN AS» (Туреччина) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний договор № 05/2013 від 01.01.2013 (далі - Контракт), згідно з яким продавець продавав, а покупець купував поворотно-відкідну фурнітуру для пластикових вікон та дверей під торговою маркою «ELEMENTIS», двірні замки, пневмоножиці, лінійки для пневмоножиць, шаблони, зразки та рекламний матеріал на безоплатні основі.

Відповідно до п.п. 3.1, Продавець зобов'язаний поставити товар у відповідності з рахунками та специфікаціями , ціна за одиницю товару вказана у специфікаціях до даного контракту в евро.Умови оплати за контрактом здійснюються шляхом 100 % передплативід вартості партії товаруна протязі 15 діб з моменту надання копії коносамента/ CMR

Пунктом 3.2 Контракту Сторони при визначенні умов поставки використовують прийняті умови ІНКОТЕРМС 2000 Міжнародної торгової палати та поставка здійснюється на підставі EXW-Стамбул.

На виконання приписів ст.53 МК України до митного поста «Столичний» Київської Регіональної Митниці представником декларанта Рудик В.В. було подано митну декларацію від 02.04.2013р. № 100270000/2013/15751 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару «поворотно-відкідна фурнітура для пластикових вікон в асортименті ».

Згідно з гр. 44 митної декларації від 02.04.2013 № 100270000/2013/15751 для митного оформлення було подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт від 01.01.2013 р № 05/2013

- видаткові накладні № 2644,2645,2666

- калькуляція виробника

- прайс-лист виробника

- довідка про транспортні витрати

- висновок ДП «Держзовнішінформ»

облікова картка суб' єкта зовнішньоекономічних відносин № 100/2012/0006411

- Накладна CMR 008958

- Книжка МДП (Carnet TIR) хн 70953542

- Рахунок-фактура (інвойс) 603577-578

- довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 18.01.2013рю

- інформація про позитивні результати СЕС контролю товару,

- пакувальний лист

І- інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю органів Держави екологічної інспекції України «Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено» сертифікат походження товару

- копія митної декларації країни відправлення 13341300ех158902

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №100270000.2013.157151

- рішення Укрметрстандарт від 28.03.2013

Вказана партія надійшла безпосередньо від виробника фірми «KALE KILIT VE KALIP SAN .AS» (Туреччина) .

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та складала 2,5488 євро за кг.

В зв'язку з тим, що в поданих декларантом документах відповідачем виявлено відсутність певної інформації та розбіжності щодо вартості транспортних витрат, а саме у довідці № 41 від 28.03.2013 р. відсутне посилання на транспортну накладну (CMR), митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи із зазначенням переліку таких документів на декларації митної вартості, а саме: інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанта позивача в особі Рудика В.В. було ознайомлено з необхідністю подання додаткового документа з інформацією біржових організацій про вартість товару або сировини , проведено процедуру консультації, що підтверджується його особистим підписом від 02.04.2013 р. на декларації митної вартості від 02.04.2013 № 100270000/2013/15751.

При цьому, декларантом було повідомлено про те, що додаткові документи на даний час надати неможливо, про що вчинено відповідний запис, який засвідчено особистим підписом.

Рішенням КРМ від 05.04.2013 року №100270000/2013/300401/2 митна вартість імпортованих товарів скориговано за другорядним методом, а саме за 2(6) та визначено митну вартість товару на рівні 3,9008 евро за кг..

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.04.2013 № 100270000/2013/00644.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, а також зважаючи на неможливість надати затребуваний митницею додатковий документ з інформацією біржових організацій про вартість товару або сировини, товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 05.04.2013 № 100270000/2013/157151 із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій.

На думку відповідача, надані позивачем документи не можуть бути підставами для підтвердження заявленої митної вартості товару з наступних причин.

Як зазначає митний орган, у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах CMR, Carnet Tir номер інвойсу (№ 603577) не відповідає номеру інвойсу (№13-04338), поданого до митного оформлення; довідка про транспортні витрати видана Товариством з обмеженою відповідальністю «АМП-Транс», але відповідно до відомостей зазначених у товаросупровідних документах (CMR, Camet Tir) перевезення здійснювалось безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс»; у довідці про транспортні витрати відсутнє будь-яке посилання на транспортну накладну (CMR), що унеможливлює віднести зазначену вартість перевезення відповідно до даної поставки тощо.

Суд не бере до уваги такі доводи, оскільки в судом встановлено, що позивачем (його перевізником) було допущено помилку в номері інвойсу при складанні довідки про транспортні витрати, що не може розцінюватись як заниження чи невідповідність митної вартості товару за ціною договору. Також, судом встановлено, Товариством з обмеженою відповідальністю «АМП-Транс» найнято перевізника Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» для перевезення товару позивача, у зв'язку з чим доводи відповідача спростовуються. Крім того, у довідці про транспортні витрати наявне посилання на транспортну накладну (CMR).

Дослідивши вищевказані доводи та обставини, а також подані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає рішення митного органу про визначення митної вартості ввезених позивачем деталей кріплення за резервним методом неправомірним, а доводи в підтвердження законності такого рішення - необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний -за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод -за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності -інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, -страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому ч. 5 ст. 53 МК заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом -за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної варто сті товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.

В ході розгляду справи представник Київської регіональної митниці не спростував перед судом контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації від 05.04.2013 року № 100270000/2013/00644 та рішення про коригування митної вартості товару від 05.04.2013р. № 100270000/2013/300401/2 Київської регіональної митниці.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя Н.Г. Вєкуа