Ухвала суду № 31997548, 13.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/227/13-а

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 08.02.13 у справі № 801/227/13-а

за позовом Кримського республіканського підприємства "Бахчісарайська пересувна механізована колона №7" (вул. Мира, 16,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Бахчисарайська пересувна механізована колона №7" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.13 позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Бахчисарайська пересувна механізована колона №7" - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби від 19.12.2012 року №0000822300 та №0000802300.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку Кримського республіканського підприємства "Бахчисарайська пересувна механізована колона №7" з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №215/40/22/19179295 від 11.12.2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 3.1 ст.3, п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2 абз. "г", пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

- пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 14.1.185 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 19.12.2012 року: №0000822300, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 66100,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 14470,00 грн.; №0000802300 за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 53452,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 13363,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено законності прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки вони прийняті на підставі хибних висновків акту перевірки.

Переглядаючи за приписами ст.195 КАС України рішення суду першої інстанції на його відповідність ст.159 КАС України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із акту перевірки, висновків про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, заниження податку на прибуток всього в сумі 67940,00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2009 року в сумі 1840,00 грн.; за 2009 рік в сумі 1840,00 грн., за 1 півріччя 2010 року в сумі 15404,00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 46415,00 грн., за 2010 рік в сумі 57880,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 8220,00 грн., однак з урахуванням п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України заниження податку на прибуток, що підлягає до сплати в бюджет складає всього в сумі 66100,00 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2010 року в сумі 15404,00 грн., з квартали 2010 року в сумі 46415,00 грн., 2010 рік в сумі 57880,00 грн., 2-4 квартали 2011 року в сумі 8220,00 грн.

та заниження податку на додану вартість всього в сумі 54924,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2009 року на суму 1472,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12323,00 грн., за липень 2010 року на суму 24809,00 грн., за листопад 2010 року на суму 9172,00 грн., за березень 2012 року на суму 7148,00 грн., однак з урахуванням п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України заниження податку на прибуток, що підлягає до сплати в бюджет складає всього в сумі 53452,00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2010 року на суму 12323,00 грн., за липень 2010 року на суму 24809,00 грн., за листопад 2010 року на суму 9172,00 грн., за березень 2012 року на суму 7148,00 грн.

відповідач дійшов внаслідок того, що у період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з КП "Альянс", ПП "Севелітстрой", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Кримторг", ПП "Базис Торг" та стосовно посадових осіб деяких із піддприємств порушена кримінальна справа за фактами фіктивного підприємництва та в зв'язку з цим, визнавши нікчемними правочини між позивачем та КП "Альянс", ПП "Севелітстрой", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Кримторг", ПП "Базис Торг" зменшив валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем.

Крім того, в акті перевірки йдеться посилання на інші акти та звірки контрагентів:

- від 11.04.2012 року №36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки КП "Альянс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року";

- від 06.04.2012 року №10/22/36165986 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Базис Торг" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року";

- від 06.04.2012 року №28/22/35096833 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Севелітстрой" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року";

- від 06.04.2012 року №22/22/32271261 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Кримторг" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року";

- від 06.04.2012 року №29/22/36165567 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Бренд Строй" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року".

Висновки вказаних актів беруться до уваги відповідно до проведеного аналізу, яким встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий позивачем від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Крім того, відповідно до вищевказаних висновків встановлено, що керівники підприємств - постачальників надали пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, допитані пояснили що фактично підприємства поставки товару, послуг не здійснювали, у тому числі на підприємстві підписували документи за грошову винагороду.

Оскільки керівники не здійснювали від імені підприємств безпосередньої самостійності діяльності, направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницької.

З такими висновками колегія суддів не погоджується та зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано при апеляційному розгляді, позивач мав договірні правовідносини з вищезазначеними контрагентами, а саме:

Договір поставки №1585 від 01.12.2011 року, укладений між ТОВ "Бренд Строй" та позивачем.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Бренд Строй" на адресу позивача виписано: податкові накладні - №289 від 30.12.2011 року на суму 28209,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4701,60 грн.; №288 від 30.12.2011 року на суму 10267,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1711,20 грн.; №290 від 30.12.2011 року на суму 4410,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 735,00 грн.; видаткові накладні №1412 від 30.12.2011 року на суму 28209,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4701,60 грн.; №1411 від 30.12.2011 року на суму 10267,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1711,20 грн.; №1410 від 30.12.2011 року на суму 4410,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 735,00 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується: рахунками на сплату від 05.12.2011 року №3199 на загальну суму 28209,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4701,60 грн.; від 05.12.2011 року №3200 на загальну суму 10267,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1711,20 грн.; від 14.12.2011 року №3282 на загальну суму 4410,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 735,00 грн.;

Між ПП "Севелітстрой" та позивачем 01.11.2010 року укладено договір купівлі - продажу будівельних матеріалів №703.

На виконання умов договору ПП "Севелітстрой" на адресу позивача виписано податкову накладну від 02.11.2010 року №1763 на суму 55034,59 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9172,43 грн.; видаткову накладну від 02.11.2010 року №1763 на суму 55034,59 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9172,43 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується випискою по рахунку від 29.11.2010 року.

Між ПП "Кримторг" та позивачем 01.04.2010 року укладено договір купівлі - продажу №117.

На виконання умов договору ПП "Кримторг" на адресу позивача виписано податкові та видаткові накладні від 01.04.2010 року №363 на суму 73935,35 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 12322,56 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням №102 від 30.06.2010 року на суму 14219,25 грн. та платіжним дорученням №92 від 22.06.2010 року на суму 56000,00 грн.

Здійснення фінансово - господарських операцій позивача з ПП "Базис Торг" в перевіряємий період підтверджуються виписаними податковою та видатковою накладною на будівельні матеріали: №903 від 10.07.2010 року на суму 148855,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 24809,17 грн. Сплата за вказаними накладними підтверджена платіжним дорученням №152 від 10.08.2010 року на суму 148855,00грн., у тому числі ПДВ в сумі 24809,16 грн.

Взаємовідносини позивача з контрагентом КП "Альянс" підтверджуються виписаними: накладною та податковою накладною на будівельні матеріали №1916 від 02.07.2009 року на загальну суму 8830,07 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1471,68 грн.; рахунком №1918 від 10.06.2009 року на суму 8830,07 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1471,68 грн. Сплата за вказаними накладними підтверджена платіжним дорученням №133 від 15.07.2009 року на суму 8830,07 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1471,68 грн.

Ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час спірних правовідносин) визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 цього ж Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні положення містить Податковий Кодекс України.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та їх обов'язкові реквізити.

Колегією суддів безперечно встановлено, що первинні бухгалтерські документи позивача мають всі необхідні реквізити, зауваження щодо їх складення у податкового органу відсутні.

Отримані позивачем товари (роботи, послуги) були використані у господарській діяльності останнього, що свідчить про те, що за спірними господарськими операціями відбулися зміни в активах позивача.

Стосовно завищення позивачем податкового кредиту колегія суддів вказує на таке.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні вимоги щодо виникнення у платника податку права на податковий кредит містяться у ст.ст. 198, 201 ПК України (який регулює відповідні правовідносини з 01.01.2011р.)

Викладені норми закону свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Товар та роботи від БВП "Строитель-Плюс" позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Закону №168 та Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, під час формування валових витрат та податкового кредиту, дотримав положень Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Щодо відсутності реальності спірних господарських операцій, колегія суддів вказує на таке.

Та обставина, що податковим органом складено акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила заниження позивачем податку на додану вартість та на прибуток) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.

Також позивачем в судовому засіданні було надано договори з іншими суб'єктами господарювання, які було укладено до господарських взаємовідносин позивача з контрагентами - КП "Альянс", ПП "Севелітстрой", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Кримторг", ПП "Базис Торг", які підтверджують, що для виконання умов цих договорів, позивачем було укладено договори з іншими контрагентами, а саме:

- договір підряду №СР-W-1000062-KFW (на виконання ремонтно-будівельних Робіт з твердими по-позиційними цінами/розцінками) від 10.02.2010 року, укладений між позивачем та Українським фондом соціальних інвестицій, на виконання якого складено акти прийомки виконаних будівельних робіт №5 від 30.11.2010 року; №1 за квітень 2010 року; №3 за червень 2010 року;

- договір підряду №СР-W-1000065-KFW (на виконання ремонтно-будівельних Робіт з твердими по-позиційними цінами/розцінками) від 24.02.2010 року, укладений між позивачем та Українським фондом соціальних інвестицій, на виконання якого складено акт прийомки виконаних будівельних робіт №1 за квітень 2010 року.

Крім того, в підтвердження оплати за вказаними договорами позивачем надано банківські виписки та матеріальні звіти.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, по суті апеляційна скарга є витягом з акту перевірки та посиланням на обставини, що свідчать про безтоварність господарських операцій позивача з БВП «Строитель Плюс» обґрунтування. Однак такі доводи апелянта вже були предметом дослідження судом першої інстанції, їм надана правова оцінка на підставі повно та правильно з'ясованих обставин справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.13 у справі № 801/227/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна