Постанова № 31997372, 19.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р. Справа № 805/716/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році,

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2013 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - «позивач» або «Фонд») звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» (далі - «відповідач» або ТОВ «Газкомплект») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році та пені за порушення термінів сплати цих санкцій. Позовні вимоги вмотивовані тим, що у зв’язку з відсутністю реєстрації відповідача у Фонді та неподанням ним звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, позивач був змушений звернутися до органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням відповідача для отримання інформації про середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у 2011 році, фонд оплати праці штатних працівників та численність працевлаштованих інвалідів. На підставі отриманих даних позивачем був зроблений розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інваліда у 2011 році, та нарахована пеня. З посиланням на статтю 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пункт 4 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» позивач просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в загальній сумі 39062,10 гривень.

19 червня 2013 року позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог і просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції в сумі 38176,56 гривень та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2012 року по 16 січня 2013 року в сумі 2108,64 гривень, загалом 40285,20 гривень (а.с. 122-124).

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення телеграми (а.с. 120).

Представником відповідача були подані заперечення на адміністративний позов, в яких вказувалося на те, що чинним законодавством на підприємства не покладений обов’язок працевлаштування інвалідів, інваліди для працевлаштування відповідачу не направлялися, а відповідач не ухилявся від їх працевлаштування. Оскільки в теперішній час не існує нормативно-правового акту, який би регулював створення та введення в дію місця для працевлаштування інвалідів, відповідач вважає недоцільним застосовувати санкції за не виконання нормативу працевлаштування інвалідів. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 24).

Оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» зареєстровано в якості юридичної особи та внесено до ЄДРПОУ за кодом 31875128, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 27).

14 червня 2012 року листом за №06-7/1084 Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до прокурора м. Артемівська за допомогою у сприянні виконання законодавчих актів України підприємствами м. Артемівська в частині подання звітів за формою №10 ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2011 рік, в тому числі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» (а.с. 129-131).

14 червня 2012 року листом за №06-7/1093 Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до міського голови м. Артемівська за допомогою у сприянні виконання законодавчих актів України підприємствами м. Артемівська в частині подання звітів за формою №10 ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2011 рік, в тому числі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» (а.с. 132-134).

29 листопада 2012 року листом за №06-7/2367 Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів повідомило керівника ТОВ «Газкомплект» про проведення планової невиїзної перевірки щодо дотримання вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2010-2011 роки. Вказаний лист був отриманий відповідачем 27.11.2012 (а.с. 135-136).

13 грудня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області листом за №10919/07 повідомило Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про середньооблікову кількість штатних працівників ТОВ «Газкомплект» у 2010-2011 роках, середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у 2010-2011 роках, річний фонд оплати праці штатних працівників у 2010-2011 роках (а.с. 11).

10 квітня 2013 року Артемівський міський центр зайнятості населення листом за №02/1730 повідомив суд про те, що ТОВ «Газкомплект» протягом 2011 року відомості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не надавало, у зв’язку із чим направлення інвалідів для працевлаштування ТОВ «Газкомплект» не здійснювалося (а.с. 40).

12 квітня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області надало «Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», подані ТОВ «Газкомплект» до органу УПФУ за звітні місяці 2011 року, із зазначенням середньооблікової численності штатних працівників облікового складу, у тому числі середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, фонду оплати праці штатних працівників (а.с. 67- 92).

При прийнятті судового рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Частиною другою цієї статті встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 9 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, в редакції Закону України від 16 жовтня 2012 року №5462-VI, «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон № 875-ХІІ) спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Указом Президента України від 9 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» була створена Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України на яку була покладена функція з реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів.

З метою виконання вказаного Указу та забезпечення ефективності реалізації державної політики з питань соціального захисту інвалідів Кабінет Міністрів України постановою від 19 січня 2011 року №49 «Деякі питання Фонду соціального захисту інвалідів» погодитися з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо реорганізації Фонду соціального захисту інвалідів у бюджетну установу Фонд соціального захисту інвалідів шляхом перетворення з віднесенням її до сфери управління Державної служби з питань інвалідів та ветеранів.

14 квітня 2011 року Міністерства соціальної політики України наказом №129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за №528/19266, затвердило «Положення про Фонд соціального захисту інвалідів». Згідно пунктів 1, 4 Положення Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України, основними завданнями якого є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів та виконання програм щодо соціального захисту інвалідів. Згідно пункту 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, зокрема, щодо:

- збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

- обліку заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю;

- ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Отже, Фонд соціального захисту інвалідів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб’єктом владних повноважень, а тому юрисдикція адміністративного суду поширюється на даний спір, оскільки останній виник у публічно-правових відносинах.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону № 875-ХІІ законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку та контролю за їх використанням, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів встановлюється законом. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Оскільки відповідач не розрахував та не сплатив Фонду адміністративно-господарські санкції та пеню за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2011 році, позивач правомрівно звернувся за судовим захистом свого права та законного інтересу.

Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивачем на підтвердження факту невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів, середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу та середньорічної заробітної плати штатного працівника за 2011 рік були надані «Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за звітні місяці 2011 року.

Відповідно до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-2 від 08.10.2010, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування містить інформацію про середньооблікову численність штатних працівників облікового складу, у тому числі середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, фонд оплати праці штатних працівників. При цьому звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Суд, оцінивши «Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», подані ТОВ «Газкомплект» до органу УПФУ за звітні місяці 2011 року, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки містять достовірну інформацію щодо предмету доказування.

Перевіривши розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій та пені, суд дійшов висновку, що вони розраховані вірно.

Суд не враховує заперечення відповідача проти позову з огляду на наступне.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 грудня 2009 року у справі № 21-2151во09 виклала висновок про те, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв’язку зі скоєнням правопорушення, а тому ці заходи не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому підприємство вжило всіх, передбачених Законом № 875-ХІІ, заходів для працевлаштування останніх.

Судом встановлено, що відповідач не вжив всіх, передбачених Законом №875-ХІІ, заходів для працевлаштування інвалідів: не зареєструвався у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за місцем своєї державної реєстрації як юридичної особи; не подавав звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенню Фонду соціального захисту інвалідів та інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - Артемівському міському центру зайнятості населення.

Відповідно до статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом №875-ХІІ нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 2 КАСУ встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газкомплект» (місцезнаходження – 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, б. 89, код ЄДРПОУ 31875128) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році в сумі 38176 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят шість) гривень 56 копійок та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2108 (дві тисячі сто вісім) гривень 64 копійки, загалом 40285 (сорок тисяч двісті вісімдесят п’ять) гривень 20 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 19 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.