Рішення № 31996644, 18.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.13р. Справа № 904/2850/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", м. Керч

До відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

До відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

Про стягнення 13 582,30 грн.

Суддя: Колісник І.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з належного відповідача: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" або Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" суму збитків від недостачі 13 582,30 грн. та судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до умов договору № 3791 від 03.08.2011 року за залізничною накладною № 49709868 у вагоні № 68702976 на адресу позивача поставлена продукція - рейкові накладки ІР-65 у кількості 66 380 кг (з урахуванням ваги захисної сітки 131 кг). Вантажовіправником за вказаною поставкою було Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь".

06.12.2012 року при прийнятті вантажу одержувачем була виявлена недостача, що підтверджується переважуванням вагону № 68702976. Відповідно до статті 52 Статуту залізниць позивач запропонував скласти комерційний акт, однак отримав відмову з огляду на відсутність ознак незбереження вантажу. Позивач зазначає, що одночасно приймання проводилось відповідно до Інструкції П-6 комісією вантажоодержувача за участю представників громадськості, у ході якої виявлено: недостача накладки ІР-65 у вагоні №68702976 - 730 кг, про що складений акт експертизи № ВК-169Г від 07.12.2012 року та акт приймання за кількістю № 25 від 07.12.2012 року.

Вартість виявленої недостачі склала 12 910,30 грн. Крім того, вартість експертизи склала 672,00 грн.

Відповідно до акту експертизи № ВК-169Г від 07.12.2012 року та акту приймання за кількістю № 25 від 07.12.2012 року на момент огляду вантаж розташований рівномірно по всій площі напіввагону нижче бортів на 1,6-1,7 м, покритий захисною сіткою - рабиця, закріпленої до напіввагону металевим дротом діаметром 6 мм у дві нитки - без видимих слідів доступу до вантажу.

За вказаних обставин позивач просить суд стягнути суму збитків від недостачі 13 582,30 грн. із належного відповідача - вантажовідправника або залізниці.

14.06.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" надійшли додаткові пояснення в обґрунтування позову, в яких також позивач просить розгляд справи у судовому засіданні 18.06.2013 року провести без участі його представника.

У судове засідання, яке відбулося 18.06.2013 року, представник позивача не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує, посилаючись на те, що факт втрати вантажу має підтверджуватись комерційним актом, який складений не був. Крім того, слідів розкрадання вантажу виявлено не було, при здійсненні перевезення залізницею здійснено збереження вантажу, тому відсутня її відповідальністю у виявленій недостачі вантажу. Також, відповідач-1 звертає увагу на те, що при обчисленні втрати вантажу позивачем не враховано природної втрати вантажу. Відповідно до статті 53 Статуту залізниць України та пункту 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причин недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів. Експертиза провадиться в присутності начальника станції, його заступника або іншого уповноваженого начальником станції працівника. Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача, який має право взяти участь в експертизі вантажу. Одержувач порушив порядок проведення експертизи, встановлений залізничним законодавством, тому внесення суми вартості експертизи до суми позову є безпідставним.

У судове засідання, яке відбулося 18.06.2013 року, представник відповідача-1 не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що навантаження та розміщення продукції у спірний вагон було здійснено відповідно до вимог Положення 14 до СМГС глави 3, пункту 1.1, про що свідчить відмітка в залізничній накладній, а також вжив всіх заходів, які виключають втрату вантажу на шляху прямування. Відповідач-2 стверджує, що позивачем не надані належні докази, які є підставою для відповідальності вантажовідправника, а саме - комерційного акту. Акт № 25 приймання продукції за кількістю від 07.12.2012 року не може бути належним доказом на підтвердження факту втрати вантажу, оскільки складений з порушенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (надалі П-6). Акт експертизи № ВК-169Э не може бути належним доказом у справі, оскільки право передачі вантажу на експертизу належить залізниці - відповідачу-1, а позивачем не надано доказів повідомлення залізниці про проведення експертизи вантажу, тобто експертиза проведена з порушенням статті 53 Статуту залізниць України та пункту 30 Правил видачі вантажів.

17.06.2013 року від Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшла (факсом) заява (вих. №09-8/2 від 17.06.2013 року) про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання, яке відбулося 18.06.2013 року, представник відповідача-2 не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 18.06.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2012 року за залізничною накладною № 49709868 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці здійснено відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (станція призначення Керченський завод Придніпровської залізниці) накладок та підкладок колійних (накладка двохголова ІР-65) навалом, вантажовідправником якого є Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (а.с. 14).

Розділ 20 залізничної накладної містить відмітку, що відповідальний за навантаження бригадир Школкин. Вантаж розміщений та закріплений згідно з Додатком 14 до СМГС. Власник вагону державне підприємством "Дарницький ВРЗ".

Маса вантажу, визначена відправником, складає 66 380 кг (розділ 24 залізничної накладної).

Перевезення вантажу здійснювалось у напіввагоні № 68702976 (розділ 19 залізничної накладної).

05 грудня 2012 року вантаж прибув на станцію Керченський завод Придніпровської залізниці, що підтверджується відміткою залізниці.

06.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" звернулося до начальника Кримської дирекції залізничних перевезень з листом за вих. № 01/1350, яким повідомило, що 05.12.2012 року під час отримання вантажу, що надійшов у вагоні № 68702970, виявлена недостача у кількості 750 кг. Станція Керч відмовилася видати комерційний акт, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" просило дати вказівку на видачу комерційного акту.

Листом за вих. № 239/ДНМ від 06.12.2012 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", що вагон № 68702976 згідно з накладною № 49709868 прибув на станцію Керченський завод в технічному та комерційному відношенні справним, поверхня вантажу по всій площі вагону була накрита металевою сіткою, поглиблення та інші ознаки незбереження під час перевезення відсутні. У такому ж справному стані вагон був переданий на під'їзну колію згідно з пам'яткою на подачу форми ГУ-45 № 358 05.12.2012 року о 17:15 год. представнику заводу Кула.

Відповідно до пункту 23 Правил видачі вантажів вимога про перевірку маси вантажу у вагонах, які подаються на під'їзну колію, можуть бути заявлені письмово в момент приймання вантажу у пункті, обумовленому договором. Такої вимоги в момент здачі вагону № 68702976 на під'їзну копію заявлено не було, тому відсутні підстави для складення комерційного акту.

06.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" листом за вих. № 02/1325 від 06.12.2012 року повідомило Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" про те, що у вагоні № 68702976 згідно з залізничною накладною №49709868 наявна недостача накладки колійної 1Р65, вага брутто за документами - 86 500 кг, фактично брутто - 85 750 кг.

У відповідь на виявлення недостачі вантажу Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", що за результатами перевірки, проведеної технічними службами комбінату, встановлено, що вагон № 68702976 завантажувався у цеху колійних кріплень 26.11.2012 року. Даний вагон був покритий захисною металевою сіткою, зважений відповідно до інструкції № 232-094-05-2002, взятий під охорону до моменту передачі вагону працівникам станції Сартана Донецької залізниці.

На шляху слідування на території комбінату напіввагон проходив контрольне переважування. Переважування здійснювалось на вагах № 21 ПАТ "МК "Азовсталь" та на вагах № 25 станції Сартана.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України відповідальність за збереження вантажу з моменту приймання до перевезення та до моменту видачі отримувачу покладається на залізницю.

07.12.2012 року Керченським підприємством Торгово-промислової палати Криму складений акт експертизи № ВК-169Э.

В акті експертизи № ВК-169Э від 07.12.2012 року зазначено, що до експертизи пред'явлені накладки двохголові колійні 1Р-65 у кількості згідно з документами 66 380 кг. Завдання експертизи: визначити масу нетто накладок 1Р-65 шляхом переважування залізничного напіввагону.

Відповідно до акту експертизи № ВК-169Э від 07.12.2012 року за результатами фактичного переважування залізничного напіввагону № 68702976 та захисного покриття вантажу - сітки - рабиці із зв'язуючим дротом встановлено: маса нетто накладок двохголових колійних 1Р-65 склала 65 519 кг. Встановлено розходження маси вантажу з даними залізничної накладної вантажовідправника у сторону зменшення на 730 кг.

07.12.2012 року комісією у складі Прокопенко Г.А. (директора з безпеки), Шоботенко Ю.А. (економіста з МТС), Кула Л.В. (старшого прийомоздавальника), Петренка С.В. (комірника складу № 9) за участю представника громадськості Риженкової І.В. - провідного економіста ПЕБ, складений акт № 25 приймання продукції (товарів) за кількістю згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6.

Згідно з актом № 25 від 07.12.2012 року при перевірці встановлено, що фактична маса нетто накладок колійних 1Р-65 складає 65 519 кг, виявлено розходження маси нетто вантажу з даними залізничної накладної № 49709868 в сторону зменшення на 730 кг.

Причиною виникнення спору є відмова відповідачів-1,2 сплатити вартість нестачі вантажу та вартість проведеної експертизи.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до пункту 3.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (у редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225) перелік доказів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, установлено статтями 130 і 133 Статуту. При цьому накладна, вантажна (квитанція про приймання вантажу до перевезення), багажна, вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів. Комерційні акти у міжнародних перевезеннях складаються відповідно до угод про міжнародне сполучення.

Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми.

Пунктом 3.3. зазначеного роз'яснення президії Вищого господарського суду України також передбачено, що відповідно до пунктів 18, 23 та 24 Правил видачі вантажів одержувач не може вимагати від залізниці проведення перевірки та складання комерційного акта: після початку вивантаження, яке здійснюється на місцях загального користування; коли одержувач розпочав вивантаження без представника станції; у випадку видачі швидкопсувних вантажів, що прибули у справних рефрижераторних вагонах без порушення граничного терміну перевезення і режиму обслуговування.

Згідно з пунктом 12 Правил видачі вантажів комерційний акт про пошкодження тари також не складається у разі відсутності пошкодження вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що вагон № 68702976 згідно з накладною №49709868 прибув на станцію Керченський завод в технічному та комерційному відношенні справним, поверхня вантажу по всій площі вагону була накрита металевою сіткою, поглиблення та інші ознаки незбереження під час перевезення відсутні. У такому ж справному стані вагон був переданий на під'їзну колію представнику заводу Кула.

Відповідно до пункту 23 Правил видачі вантажів, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зар. в МЮ України 24.11.2000 р. за №862/5083), вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

Вимоги про перевірку маси вантажу у вагонах, які подаються на під'їзну колію Товариством з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" у момент здачі вагону № 68702976 на під'їзну копію заявлено не було, тому відсутні підстави для складення комерційного акту.

Відповідно до пункту 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів бюро товарних експертиз, інспекції якості, ветеринарно-санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту.

Експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції).

Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь у експертизі вантажу.

Експертиза швидкопсувних вантажів повинна бути проведена не пізніше доби з моменту відкриття вагону.

Результати експертизи оформлюються актом. Акт експертизи підписується експертом і всіма уповноваженими особами, присутніми при проведенні експертизи. Про проведену експертизу робиться відмітка в комерційному акті.

Згідно зі статтею 53 Статуту якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

У разі потреби в здійсненні експертизи вантажу залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів.

Експертизу, здійснену Керченським підприємством Торгово-промислової палати Криму 07.12.2012 року, за результатами якої складений акт експертизи № ВК-169Э, проведено з порушенням статті 53 Статуту залізниць України та пункту 30 Правил видачі вантажів, тому вказаний акт експертизи № ВК-169Э від 07.12.2012 року не може бути належним доказом на підтвердження факту втрати вантажу у напіввагоні № 68702976.

Суд не може також прийняти в якості належного доказу втрати вантажу акт № 25 приймання продукції (товарів) за кількістю від 07.12.2012 року, складений згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 (надалі Інструкція № П-6) з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 Інструкції № П-6 Приймання продукції проводиться у такі терміни:

а) продукції, що надходить без тари, у відкритій тарі і в пошкодженій тарі, - в момент одержання її від постачальника чи зі складу органа транспорту або в момент відкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше термінів, установлених для їх розвантаження;

б) продукції, що надійшла в справній тарі: за вагою брутто і кількістю місць - у терміни, вказані в підпункті "а" даного пункту; за вагою нетто і кількістю товарних одиниць в кожному місці - одночасно з відкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а по продукції, що швидко псується, - не пізніше 24 годин з моменту одержання у разі доставки продукції постачальником чи при вивезенні її одержувачем зі складу постачальника і з моменту видачі вантажу органом транспорту - у решті випадків.

Приймання продукції здійснюється особами, уповноваженими на це керівником або заступником керівника підприємства - отримувача. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції (пункт 11 Інструкції № П-6).

Відповідно до пункту 16 Інструкції № П-6 якщо при прийманні продукції буде виявлено недостачу, то отримувач зобов'язаний зупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також здійснити заходи з попередження її змішування з другою однорідною продукцією.

Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами сторін, які проводили приймання продукції.

У разі, якщо при прийманні продукції виявлена невідповідність ваги брутто, окремих місць вазі, вказаній в транспортних або супровідних документах або на трафареті, одержувач не повинен робити розтини тари і упаковки.

Якщо при правильності ваги брутто недостача продукції встановлюється при перевірці ваги нетто або кількості товарних одиниць в окремих місцях, то одержувач зобов'язаний призупинити приймання інших місць, зберегти і пред'явити представникові, викликаному для участі в подальшому прийманні (пункти 17 і 18 цієї Інструкції), тару і упаковку розкритих місць і продукцію, що знаходилася усередині цих місць.

Одночасно з призупиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двохстороннього акту представника одногороднього відправника, а якщо продукція отримана в оригінальній упаковці або в непорушеній тарі виробника, що не є відправником, представника одногороднього виробника. Представник іногороднього відправника (виробника) викликається у випадках, передбачених в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або в договорі. У цих випадках іногородній відправник (виробник) зобов'язаний не пізніше наступного дня після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде ним спрямований представник для участі в перевірці кількості продукції. Неотримання відповіді на виклик в зазначений термін надає право одержувачеві здійснити приймання продукції до закінчення встановленого терміну для явки представника відправника (виробника).

Представник одногороднього відправника (виробника) зобов'язаний явитися не пізніше чим наступного дня після отримання виклику, якщо в нім не вказаний інший термін явки, а по швидкопсувній продукції - впродовж 4 годин після отримання виклику.

Представник іногороднього відправника (виробника) зобов'язаний з'явитися не пізніше 3-денного терміну після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачений в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або у договорі.

Представник відправника (виробника) повинен мати посвідчення на право участі в прийманні продукції у одержувача.

Відправник (виробник) може уповноважити на участь у прийманні продукції підприємство, що знаходиться в місці отримання продукції. У цьому випадку посвідчення представникові видається підприємством, що виділило його. У посвідченні має бути зроблене посилання на документ, яким відправник уповноважив це підприємство брати участь у прийманні продукції (пункт 17 Інструкції № П-6).

З наданого до суду акту № 25 приймання продукції (товарів) за кількістю від 07.12.2012 року вбачається, що він складений з порушенням пунктів 9, 16 та 17 Інструкції П-6.

У порушення пункту 6 Інструкції П-6 акт складений з порушенням строків складання актів: продукція прибула 05.12.2012 року, а акт складено 07.12.2012 року.

При виявленні недостачі приймання вантажу не зупинено та не запрошено представника вантажовідправника для участі у проведенні комісійного приймання продукції, що є порушенням пунктів 16 та 17 Інструкції П-6.

Крім того, за змістом п. 3.4 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (у редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225), можливість приймання вантажу відповідно до Інструкції П-6 допускається лише у разі, якщо начальник залізничної станції необгрунтовано відмовився складати комерційний акт. За встановленими у справі обставинами зазначена підстава для приймання позивачем вантажу згідно з Інструкцією П-6 відсутня.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати вантажу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013 року.

Суддя І.І. Колісник