Рішення № 31996633, 17.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17 червня 2013 року Справа № 913/1539/13

Провадження № 11/913/1539/13

За позовом Приватного малого підприємства - науково-виробничої фірми "Продекологія", м. Рівне

до Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 14 638 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Солімчук М.Т., довіреність № 420 від 22.03.2013;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у розмірі 13000 грн. 00 коп., що виник внаслідок невиконання відповідачем у справі умов укладеного сторонами договору поставки № 84/211 від 15.05.2012, а також пені за період прострочення з 26.02.2013 по 20.05.2013 у розмірі 1638 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув, надавши суду письмове клопотання від 11.06.2013 № 275/16-02 про відкладення розгляду справи на іншу дату внаслідок призначення Луганським окружним адміністративним судом на 17.06.2013 на 11 год. 00 хв. справи за участю ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю».

При цьому відповідачем не виконано жодної з вимог ухвали господарського суду Луганської області від 03.06.2013 про надання необхідних для розгляду справи матеріалів.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання відповідача, яке фактично є спробою штучно затягти розгляд даної справи; при розгляді клопотання судом також врахована наявність у відповідача можливості прийняти участь у засіданнях й у господарському суді Луганської області, й в Луганському окружному адміністративному суді, оскільки розгляд справ судами призначений на різний час.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

З урахуванням фактичних обставин справи, а також думки присутнього в судовому засіданні представника позивача суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача у даному судовому засіданні.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору поставки № 84/211 від 15.05.2012 (а.с. 6 - 7) (далі за текстом - договір) позивач як Постачальник зобов'язався передати, а відповідач як Покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору та Специфікації (Додаток № 2 до договору).

Як встановлено пунктом 4.1 договору, оплата товару здійснюється у такому порядку: 60% від загальної суми, що відповідає Специфікації, авансовим платежем протягом 5 банківських днів від дати підписання Специфікації, залишкові 40% загальної суми, що відповідає Специфікації - протягом 5 днів з дати отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження. Датою отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження є дата реєстрації повідомлення в журналі вихідної кореспонденції Постачальника, яка зазначається у верхньому лівому кутку повідомлення.

Як встановлено умовами пункту 6.3 договору за прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожний день такого прострочення, але не більше 3% від вартості неоплаченого товару.

За Специфікацією № 1 до договору (а.с. 10), заявкою відповідача від 26.11.2012 № 960/23-02 (а.с. 11), накладною № 152 від 30.11.2012 на суму 44070 грн. 00 коп. та довіреністю № 00195 від 26.11.2012 (а.с. 12-13) позивачем відповідачеві поставлений обумовлений договором товар.

Факт поставки товару відповідачем у справі не спростований та підтверджується наведеними вище первинними бухгалтерськими документами.

Поставлений товар відповідачем у повному обсязі оплачений не був, внаслідок чого позивачем на адресу відповідача спрямовано претензію від 08.01.2013 № 15 на суму 17628 грн. 00 коп.

Листом від 14.01.2013 № 33/23-02 (а.с. 15) відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 17628 грн. 00 коп.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом розмір заборгованості відповідача за поставлений товар становив 13000 грн. 00 коп. Вказану заборгованість позивач заявив до стягнення з відповідача за позовом.

Письмовою заявою від 17.06.2013 позивач повідомив, що заявлена до стягнення заборгованість відповідачем частково, а саме у розмірі 3000 грн. 00 коп. сплачена після порушення провадження у даній справі - 11.06.2013, та у підтвердження вказаного факту надав витяг зі свого банківського рахунку.

Крім заборгованості за поставлений товар позивачем до стягнення з відповідача заявлено пеню за період прострочення з 26.02.2013 по 20.05.2013 у розмірі 1638 грн. 00 коп.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не користався правом участі у судовому засіданні свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві обумовленого договором товару та наявність заборгованості відповідача у розмірі 13000 грн. 00 коп. станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору відповідач повинен здійснити оплату товару до моменту його поставки - 60% від загальної суми, що відповідає Специфікації, авансовим платежем протягом 5 банківських днів від дати підписання Специфікації, залишкові 40% загальної суми, що відповідає Специфікації - протягом 5 днів з дати отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження. Специфікацію № 1 сторонами договору підписано 15.05.2012, товар відвантажено за відповідною накладною 30.11.2012, при цьому повідомлення про готовність товару до відвантаження позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України у разі невиконання покупцем обов'язку з попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 Цивільного кодексу України, частиною 4 якої визначено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням викладеного вище обов'язок з оплати поставленого позивачем товару виник у відповідача з моменту поставки товару, а саме з 30.11.2012.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах судових колегії Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі № 02/5026/999/2012, від 27.12.2011 у справі № 16/109.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом обов'язок з повної оплати поставленої продукції відповідачем виконаний не був, сума заборгованості склала 13000 грн. 00 коп., а тому вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Письмовою заявою від 17.06.2013 позивач повідомив, що заявлена до стягнення заборгованість відповідачем частково, а саме у розмірі 3000 грн. 00 коп. сплачена після порушення провадження у даній справі - 11.06.2013, та у підтвердження вказаного факту надав витяг зі свого банківського рахунку.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 10000 грн. 00 коп., а провадження у справі у частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 3000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України одним з видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім заборгованості за поставлений товар позивачем до стягнення з відповідача заявлено пеню за період прострочення з 26.02.2013 по 20.05.2013 у розмірі 1638 грн. 00 коп.

Суму пені позивачем розраховано виходячи з встановленої договором відсоткової ставки 0,5%, що не відповідає приписам наведеного вище Закону України «ПРО відповідальність за невиконання грошових зобов'язань».

При цьому період нарахування пені позивачем визначений з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

З урахуванням дати настання у відповідача обов'язку сплатити поставлений товар - 30.11.2012, граничної дати визначеного позивачем періоду нарахування пені - 20.05.2013, вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та визначеної позивачем у розрахунку суми пені суми заборгованості - 13000 грн. 00 коп., за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 918 грн. 44 коп.

В решті вимог про стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю», Луганська область, м. Стаханов, вул. Чайковського, буд. 21, код 05389959, на користь приватного малого підприємства науково-виробничої фірми «Продекологія», м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 32, код 21081867, заборгованість за поставлений товар у розмірі 10000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 918 грн. 44 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1635 грн. 92 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У частині позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 3000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 17.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення - 21.06.2013.

Суддя М.О. Москаленко