Рішення № 31995508, 19.06.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2562/13-ц

Номер провадження 2/404/1414/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використану теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використану теплову енергію. Зазначало, що підприємство надавало послуги відповідачу з централізованого теплопостачання, однак відповідач ці послуги в період з 01.11.2009 року по 01.03.2013 року належним чином не оплачувала, тому виникла заборгованість, яка становить 4383, 70 грн. У зв'язку з тим, що відповідач не виконала грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості за надані послуги , підприємство просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по оплаті за послуги у вказаному розмірі , а також згідно ст.625 ЦК України інфляційні в сумі 143, 64 грн. ; 3 % річних - 201, 08 грн., пеню в порядку ст. 549 ЦК України в розмірі 660, 60 грн. та понесені ними судові витрати (а.с.17).

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, просила задовольнити, на їх обґрунтування послалась на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково зазначила, що між підприємством та відповідачем існують фактичні договірні відносини, оскільки підприємство надавало та й надає послуги з централізованого теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 а відповідач користувалась даними послугами, тобто є їх споживачем , припинення їй послуг не зафіксовано, акт про відключення її квартири від внутрішньо-будинкових мереж ЦО та ГВП відсутній. Щодо укладання договору на надання послуг з централізованого теплопостачання їй було рекомендовано звернутись до керівництва підприємства.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними, необґрунтованими. Вказувала, що вона ніякого відношення до підприємства не має. 15.10.2007 року вона звернулась з проханням укласти договір та надавати їй послугу з теплопостачання , однак їй було відмовлено. Вона змушена була самостійно вирішувати питання обігріву її квартири , використовуючи власні засоби та електричну енергію. Вона ніколи не користувалась тепловою енергією від позивача , а останній ніколи не звертався до неї з пропозицією укласти Типовий договір на послугу централізованого теплопостачання. Саме, ОСОБА_1 з вересня 2007 року була споживачем послуги, яку надавало підприємство , на ОСОБА_1 було видано рішення суду 22.03.10 року про стягнення боргу, та відкрито виконавче провадження . Тобто, 10 аркушів цивільної справи свідчать про те,

що споживачем теплової енергії була інша людина, а не ОСОБА_1 При цьому, суд зробив запит про персональні її дані, чим порушив Закон України » Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року , не була витребувана її згода на збір, використання, передачу третім особам її персональних даних. Крім того, ст. 257 ЦК України визначено, про загальну позовну давність яка встановлюється у 3 роки. Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у справі є підставою для відмови у позову. Розрахунок, який надано позивачем містить суми зайві за п»ять місяців( а.с. 30-49).

Представник відповідача також в судовому засіданні вказав на безпідставність заявленого позову , просив у його задоволенні відмовити повністю .

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо частково задоволення вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статтею 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення віднесено до комунальних послуг.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача є, зокрема, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ст.19 Закону України «Про теплопостачання»). Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року , розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 ( а.с. 7) . На її ім'я відкрито особовий рахунок НОМЕР_2 та видано абонентську книжку ( а.с. 5, 93).

Суд вважає, що проживаючи у зазначеній квартирі, відповідач споживає послуги з теплопостачання, які надає позивач , в зв'язку з чим між сторонами склалися фактичні договірні відносини і виникли взаємні права та обов'язки.

У відповідності до ст.162 Житлового Кодексу України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

В порушення вимог ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач договір на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією - позивачем не уклала, однак підприємство вказані послуги з

централізованого опалення квартири надавало, а відповідач отримувала ці послуги.

На адресу відповідача підприємством було відпущено теплової енергії на суму 4383, 70 грн. за період з листопада 2009 року по лютий 2013 року, включно. Вказане підтверджено розрахунком про заборгованість по сплаті за теплову енергію (а.с. 5, 93 ).

Відповідач зазначала у заяві ( а.с. 40) , що заборгованість може бути тільки в межах 3-х років, а поданий позивачем розрахунок містить зайві місяці, тому суд не мож задовольнити вимогу про стягнення боргу в сумі 4383, 70 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Тому, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем вартості отриманих послуг, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягає заборгованість за послуги теплопостачання саме за період з 01.03.2010 року по 01.03.2013 року в сумі- 3619,66 грн., з урахуванням строку позовної давності .

Правовідносини, які склалися між сторонами у зв'язку з фактичними договірними відносинами щодо надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України ( постанова ВСУ у справі № 6-68цс12 від 20.06.2012 р.).

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задоволенню підлягають і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі -201, 08 грн. за період з 11.02.2010 року по 10.02.2013 року та інфляційних втрат в сумі -143, 64 грн. за період з лютого 2010 року по березень 2013 року ( а.с.19) , оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 660, 60 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань, посилаючись на норми ст. 549 ЦК України .

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач

повинен сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Проте, вказаним актом законодавства розмір пені не встановлений, а сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру такої відповідальності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 пені, відмовити, оскільки договір про надання послуг з централізованого опалення між сторонами у справі відсутній, а чинним законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне здійснення фізичною особою платежів за комунальні послуги.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що між нею та позивачем, не укладений договір про надання послуг з теплопостачання.

Той факт, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з теплопостачання, підтверджується тим, що позивач надає послуги з теплопостачання будинку, в якому знаходиться квартира відповідача , а відповідач приймає та використовує надані позивачем послуги. Відсутність укладеного договору не звільняє споживача від оплати фактично отриманих послуг з теплопостачання.

Відповідач в суді пояснювала , що для обігріву її квартири в холодну пору року вона використовувала не теплову енергію, а електичну .

Проте, суд вважає , що надані відповідачем копії квитанцій на оплату послуг за електроенергію та ряд обігрівачів , зображених на фото ( а.с. 60-71, 95-98), не можуть бути доказом того, що позивач не надавав послуг відповідачу в її квартиру , та остання послугами підприємства не користувалась.

Згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 із змінами, внесеними наказом Міністерства ЖКГ № 169 від 6 листопада 2007 року.

Відповідно до п.2.1 Порядку бажаючі відключитись від центрального теплопостачання звертаються до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО та ГВП із заявою щодо відключення до якої додається протокол загальних зборів мешканців про прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення.

Згідно пунктів 2.6, 2.7 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО та ГВП і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії, сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Підставою для зміни нарахувань за послугу з ЦО є акт, затверджений на засіданні міжвідомчої комісії.

Відключення квартири відповідача відповідно до затвердженого Порядку не відбулося, а та обставина, що відповідач надала в листопаді 2007 року позивачу заяву ( а.с. 53) , в якій просила її не брати на абонентський облік, оскільки з нею підприємство не уклало договір, та плату за теплопостачання не нараховувати , при цьому облаштувала у квартирі обігрів електричними приладами, не є правовою підставою для припинення нарахувань оплати за надані послуги.

Докази того, що послуги позивачем не надавалися або надавалися неналежної якості, відсутні.

Також , суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що саме ОСОБА_1 з вересня 2007 року була споживачем послуги, яку надавало підприємство , на ОСОБА_1 було видано рішення суду 22.03.10 року про стягнення боргу, та відкрито виконавче

провадження , а ОСОБА_1 не має ніякого відношення до позивача, оскільки таке твердження є безпідставним. Суд вважає, що при подачі позову до суду позивачем була допущена описка у прізвищі споживача послуг, що підлягає виправленню. Крім того, в матеріалах справи є лист №А-1112/26 від 08.11.2007 року на ім.»я ОСОБА_1 , відповідь на її заяву , про розгляд звернення від 06.11.07 року ( а.с. 92) , а також розрахунок заборгованості ( а.с. 5) де вказано споживача ОСОБА_1 , що також свідчить тільки про описку позивача при подачі позову до суду, а не про іншу особу , яка користувалась послугами підприємства.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо порушення судом Закону України » Про захист персональних даних» , а саме те, що не було витребувано згоди відповідача на збір, використання, передачу третім особам її персональних даних , оскільки дозвіл на обробку персональних даних суду надано законом виключно для здійснення його повноважень . Крім того, суд зазначає, що отримання від суб»єктів персональних даних письмової згоди на обробку їх персональних даних в процесі споживання такими суб»єктами житлово-комунальних послуг також не є обов»язковим, оскільки дозвіл на обробку їх персональних даних виконавцем або виробником відповідних послуг, наданий також законом виключно для здійснення його повноважень ( лист Державної служби України з питань захисту персональних даних №10/594-12).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки , позивачем сплачено судовий збір в сумі 229, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.1-2 ), то з відповідача на користь підприємства і підлягає стягненню вказана сума .

На підставі вищевикладеного та керуючись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 162 ЖК України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використану теплову енергію -задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» (ЄДРПОУ-33142568) заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.03.2010 року по 01.03.2013 року в сумі- 3619,66 грн.; три проценти річних в сумі - 201, 08 грн. та індекс інфляції в сумі - 143, 64 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер-НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» (ЄДРПОУ-33142568) судові витрати в розмірі - 229,40 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 660, 60 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда