Постанова № 31994120, 12.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р. Справа №805/5080/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 година 00 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністра юстиції України Лавриновича Олександра Володимировича про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

15 квітня 2013 року Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника Управління з питань банкрутства Міністерства юстиції України Шкуро Сергія Анатолійовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 15 травня 2013 року відкрито провадження по справі № 805/5080/13-а.

До початку розгляду справи по суті 13 травня 2013 року позивач надала клопотання про заміну неналежного відповідача та зміну позовних вимог, в якій просила:

- замінити первісного відповідача по справі на Міністра юстиції України Лавриновича Олександра Володимировича;

- зобов'язати Міністра юстиції України видати наказ, розпорядження тощо про заміну свідоцтва позивача НОМЕР_1 та посвідчення НОМЕР_1 на свідоцтвом НОМЕР_2 та посвідчення НОМЕР_2 від 03 квітня 2009 року відповідно та внести дані позивача до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а саме: дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - 03 квітня 2009 року; дату та номер протоколу рішення кваліфікаційної комісії про складення іспиту - № 13 від 03 квітня 2013 року; дату та номер протоколу рішення про право на здійснення діяльності арбітражним керуючим - № 216-50-17/1306 від 15 квітня 2009 року;

- притягнути Міністра юстиції України до адміністративної відповідальності.

Ухвалою від 03 червня 2013 року первісного відповідача замінено на Міністра юстиції України, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою від 12 червня 2013 року провадження по справі № 805/5080/13-а в частині позовних вимог про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності закрито.

В обґрунтування заявлених вимог позивача зазначила, що 29 квітня 2013 року нею отримані свідоцтво арбітражного керуючого № НОМЕР_1 від 02 квітня 2013 року та посвідчення арбітражного керуючого № НОМЕР_1 від 29 квітня 2013 року.

На думку позивача, викладені в цих документах відомості не відповідають дійсності, оскільки право провадження діяльності арбітражного керуючого вона має на підставі свідоцтва НОМЕР_2 від 03 квітня 2009 року, виданого на підставі протоколу рішення екзаменаційної комісії за підписом голови екзаменаційної комісії та начальника відділу нормативного забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи Державного департаменту з питань банкрутства Кобець О.С., на підставі якого Державним департаментом з питань банкрутства прийнято рішення про видачу їй ліцензії НОМЕР_3 від 15 квітня 2009 року. Позивач стверджувала, що саме ці відомості мали бути внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відповідно до ст.104 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 18 квітня 2013 року) та Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року № 93/5 (а.с.17-19).

Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с.58) в судове засідання не з'явилася, явку свого представника не забезпечила.

10 червня 2013 року надала клопотання про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника (а.с.65).

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.59), явку свого представника в судове засідання не забезпечив, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив, клопотання про відкладення судового розгляду не надав.

З урахуванням наведеного та діючи відповідно до положень ч.ч.1,4 ст.122, ч.ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

За результатами успішного складання іспиту за програмою підготовки арбітражних керуючих і рішення екзаменаційної комісії, протокол № 13 від 03 квітня 2009 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію арбітражного керуючого та видане свідоцтво № НОМЕР_2 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с.26).

24 квітня 2009 року Державним департаментом з питань банкрутства ОСОБА_1 видана ліцензія серії НОМЕР_5 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Ліцензія видана на строк з 24 квітня 2009 року по 23 квітня 2014 року. Підставою для видачі ліцензії слугувало рішення від 15 квітня 2009 року № 216-50-17/1306 (а.с.6).

05 березня 2013 року позивач звернулася до Міністерства юстиції України з клопотанням про заміну ліцензії арбітражного керуючого на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (а.с.5).

02 квітня 2013 року відповідно до ст.18, абз.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та п.6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та за підсумками розгляду заяви та документів, поданих до Міністерства юристці України для анулювання, видачі дублікатів та заміни ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Міністерством юстиції України виданий наказ № 619/5 «Про анулювання, видачу дублікатів та заміну ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Пункт 1 наказу № 619/5 передбачав заміну ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) низки арбітражних керуючих, в тому числі ОСОБА_1.

Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу доручено забезпечити оформлення та видачу арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам), щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), посвідчення арбітражного керуючого.

Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу доручено забезпечити внесення відповідних записів до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України та ліцензійного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів), що передбачено п.п.8-9 наказу № 619/5 (а.с.20-23).

29 квітня 2013 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року № 619/5 ОСОБА_1 видане свідоцтвом про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за № НОМЕР_1. Свідоцтво видано без обмеження строку дії (а.с.24).

29 квітня 2013 року Міністерством юстиції України позивачу видане посвідчення № НОМЕР_1 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в якому міститься посилання на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 29 квітня 2013 року (а.с.25).

Відомості про позивача включені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України та до ліцензійного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у якості підстави провадження цієї діяльності зазначене свідоцтво № НОМЕР_1, видане 29 квітня 2013 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року № 619/5, що встановлено на підставі даних, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в розділі «Ліцензійний реєстр арбітражних керуючих», (ІНФОРМАЦІЯ_1).

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

22 грудня 2011 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону № 4212).

Законом № 4212 внесені зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом його викладення у новій редакції.

Закон № 4212 офіційно оприлюднений у «Голосі України» від 18 січня 2012 року № 8-9.

Відповідно до п.1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4212 цей Закон набрав чинності через рік з дня його опублікування, тобто з 18 січня 2013 року, крім підпункту 14 пункту 7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення», який набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 19 січня 2012 року; та положень щодо офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, які набирають чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.

Арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, що передбачено абз.2 п.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ, (в редакції Закону № 4212) (далі - Закон № 2343).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 2343 в ред. Закону № 4212 державний орган з питань банкрутства: організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України; здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Державним органом з питань банкрутства є Міністерство юстиції України, що передбачено абз.1 п.1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011 (із змінами та доповненнями).

Правовий статус арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) визначає Розділ VIII Закону № 2343 в ред. Закону № 4212.

Так, ст.97 Закону № 2343 в ред. Закону № 4212 встановлені вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), ст.98 Закону № 2343 в ред. Закону № 4212 визначені права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) тощо.

Відповідно до ч.1 ст.102 Закону № 2343 в ред. Закону № 4212 особа, яка має намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), подає кваліфікаційній комісії відповідну заяву з документами, що підтверджують відповідність зазначеним у цьому Законі вимогам до арбітражного керуючого.

Згідно з положеннями ст.103 Закону № 2343 в ред. Закону № 4212 за результатами складеного кваліфікаційного іспиту кваліфікаційна комісія в десятиденний строк рекомендує державному органу з питань банкрутства надати особі, яка склала кваліфікаційний іспит, право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Державний орган з питань банкрутства не пізніше ніж на десятий день з дня надходження рекомендації кваліфікаційної комісії видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) видається без обмеження строку дії.

Водночас п.6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343 (в ред. Закону № 4212) передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом продовжують діяти ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

14 січня 2013 року Міністерством юстиції України виданий наказ за № 93/5 «Про отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2013 року за № 116/22648 (далі - наказ № 93/5).

Відповідно до пп.2.1. п.2 наказу № 93/5 Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу доручено протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» замінити безоплатно на підставі заяви арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за умови її відповідності вимогам, встановленим Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3176/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1196/19934, на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Системне тлумачення положень ст.ст.102-103 Закону № 2343 (в ред. Закону № 4212) та п.6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343 (в ред. Закону № 4212), п.п.2.1. п.2 наказу № 93/5 зумовлює висновок, що правові норми, які стосуються видачі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за результатами складеного кваліфікаційного іспиту, підлягають застосуванню до осіб, які виявили намір набути статусу арбітражного керуючого після 18 січня 2013 року, тобто після набрання чинності Законом № 2343 (в ред. Закону № 4212). Водночас особам, які на день набрання чинності Законом № 2343 (в ред. Закону № 4212) мали ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), ця ліцензія замінюється на свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). При цьому повторне складання кваліфікаційного іспиту від осіб, які мають ліцензію, не вимагається.

Відповідно до ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Ст.58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

Отже, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2343 (в ред. Закону № 4212) та пп.2.1. п.2 наказу № 93/5 особливий порядок отримання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а саме шляхом заміни діючої ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на відповідне свідоцтво, узгоджується з принципом правової визначеності.

Судом встановлено, що на день набрання чинності Законом № 2343 (в ред. Закону № 4212) позивач мала ліцензію на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_5 терміном дії до 23 квітня 2014 року, отже заміна її ліцензії на свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 29 квітня 2013 здійснена у відповідності до вимог п.6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343 (в ред. Закону № 4212), п.п.2.1. п.2 наказу № 93/5.

Як вбачається зі змісту п.п.2, 3, 4, 6 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом № 93/5, свідоцтво є обов'язковою умовою здійснення діяльності арбітражного керуючого; свідоцтво видається Мін'юстом України без обмеження строку дії; наказ Мін'юсту України про видачу свідоцтва та свідоцтво підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки; підпис Міністра юстиції України або особи, яка виконує його обов'язки, на свідоцтві (дублікаті свідоцтва та переоформленому свідоцтві) скріплюється гербовою печаткою Мін'юсту України; свідоцтво видається особисто особі, яка має намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, або його представнику за довіреністю; дата видачі свідоцтва вноситься до нього в момент його фактичного отримання.

Свідоцтвом про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) видається за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, свідоцтво право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 29 квітня 2013 року видане позивачу у відповідності до вимог чинного законодавства, включаючи визначення його порядкового номеру та дати його видачі.

Відповідно до ст.104 Закону № 2343 в ред. від 18 січня 2013 року Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України формується державним органом з питань банкрутства.

У Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України містяться відомості про: прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого; дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення кваліфікаційної комісії про складення іспиту; дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення; дату та номер рішення про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) тощо.

Доступ до інформації Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України здійснюється через мережу Інтернет на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування на основі поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів цілодобово і без обмежень та стягнення плати.

Порядок формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України затверджений наказом Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року № 541/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2013 року за № 514/23046 (далі - Порядок № 541/5).

Відповідно до п.1.2 Порядку № 541/5 Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (далі - Єдиний реєстр) - це сукупність відомостей про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, які отримали в установленому законодавством порядку свідоцтво на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та інформації про їх діяльність, яку Міністерство юстиції отримує у процесі реалізації своїх повноважень як державного органу з питань банкрутства та від арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно з п.1.5. Порядку № 541/5 Єдиний реєстр містить: реєстраційний номер запису про арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення кваліфікаційної комісії про складення іспиту; дату та номер наказу Міністерства юстиції України про видачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); інформацію про місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (поштова адреса) та засоби зв'язку з арбітражним керуючим (контактний телефон, адреса електронної пошти); інформацію про досвід роботи (трудовий стаж) на керівних посадах (керівника чи заступника керівника юридичної особи); інформацію про переоформлення свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) із зазначенням дати видачі та номера переоформленого свідоцтва; інформацію про видачу дубліката свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) із зазначенням дати видачі такого дубліката; інформацію про результати проведення перевірок дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії і наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; дату та номер наказу Міністерства юстиції України про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); найменування саморегулівної організації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), членом якої є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор); інформацію про діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яка необхідна для ведення Автоматизованої системи, визначену наказом Міністерства юстиції України; прізвище, ім'я та по батькові реєстратора, який вніс відомості до Єдиного реєстру, дату та час внесення відомостей до Єдиного реєстру, підставу для внесення відомостей.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є: видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); переоформлення або видача дубліката свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); надходження до Міністерства юстиції України інформації про здійснення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень (обов'язкової звітності, відповідних заяв арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інформації про результати проведення перевірок дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом), що передбачено п.2.1. Порядку № 541/5.

Отже, відомості стосовно позивача включені до Єдиного реєстру у відповідності до вимог Порядку № 541/5.

Доводи позивача стосовно незаконності анулювання її ліцензії суд вважає бездоказовими.

Так, позивачем не доведено, що її ліцензія була анульована відповідачем чи іншим суб'єктом владних повноважень. Як вбачається зі змісту наказу від 02 квітня 2013 року № 619/5, цей розпорядчий акт хоч і передбачав анулювання ліцензії, проте це рішення стосувалося не позивача, а іншої особи, анулювання ліцензії позивача цим наказом не передбачено.

Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких дій Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 КАС України).

В порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України позивачем не доведене, що рішеннями, діями або бездіяльністю відповідача були порушені її права, свободи або охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідачем, на користь якого ухвалене рішення, не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових витрат, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 122, 128, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністра юстиції України Лавриновича Олександра Володимировича про зобов'язання Міністра юстиції України видати наказ, розпорядження тощо про заміну свідоцтва позивача НОМЕР_1 та посвідчення НОМЕР_1 на свідоцтвом НОМЕР_2 та посвідчення НОМЕР_2 від 03 квітня 2009 року відповідно та внести дані позивача до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а саме: дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - 03 квітня 2009 року; дату та номер протоколу рішення кваліфікаційної комісії про складення іспиту - № 13 від 03 квітня 2013 року; дату та номер протоколу рішення про право на здійснення діяльності арбітражним керуючим - № 216-50-17/1306 від 15 квітня 2009 року - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 12 червня 2013 року.

3. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.