Ухвала суду № 31994040, 19.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2013 року м. Київ № 826/9369/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєвран»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходівпро визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2013 року № 0003882220, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Лєвран» з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2012 року № 0003882220.

У відповідності до норм п. 1 і 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною третьою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ТОВ «Лєвран», позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012р. № 0003882220 (форми «Р»), яким йому визначено до сплати суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 106 113, 00 грн.

З урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2012р. № 0003882220 є по своїй суті майновою.

У відповідності до ч. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня календарного року, в якому подається відповідний позов, та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання адміністративного позову немайнового характеру немайнового - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI, з 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1 147, 00 грн.

З аналізу викладеного вище вбачається, що додана до матеріалів позовної заяви квитанція від 13.06.2013р. за № 79 про сплату судового збору в розмірі 34, 41 грн. не є належним документом про сплату цього збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 061, 13 грн., а тому позивач має додатково доплатити судовий збір в розмірі 1 026, 72 грн.

Крім того, за результатами дослідження позовної заяви ТОВ «Лєвран» та доданих до неї матеріалів судом встановлено наступне.

Частиною другою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

Однак в порушення вищевказаних вимог до позовної заяви додані незавірені копії документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 05 липня 2013 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєвран» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лєвран» строк для усунення недоліків до 05 липня 2013 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова