Рішення № 31993710, 18.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2013 р.Справа № 916/619/13-г

Позивач : Фізична особа- підприємець ОСОБА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕСТРАНССЕРВІС"

Про стягнення

Судді Рога Н.В.

Власова С.Г.

Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2.- згідно довіреності №476 від 07.03.2013р.

Від відповідача: Карцева М.А.- згідно довіреності від 01.10.2012р.

В засіданні брали участь :

Від позивача: ОСОБА_2.- згідно довіреності №476 від 07.03.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач, Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) „РЕСТРАНССЕРВІС" про стягнення заборгованості у сумі 21 905 грн. 10 коп. , пені у сумі 1 074 грн. 94 коп., 3% річних у сумі 214 грн. 99 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:

06 січня 2012р. між Підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник ) та ТОВ „РЕСТРАНССЕРВІС" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №060112 , згідно якого Постачальник протягом строку дії цього Договору передає у власність Покупцю товар, а Покупець на умовах цього Договору оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами , вказаними у накладних, і приймає товар на їх підставі. Строк дії Договору - 1 рік з дати підписання.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору за період з лютого 2012р. по грудень 2012р. він поставив відповідачу товар на загальну суму 71 293 грн. 26 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Згідно п.2.2. Договору сторони домовилися про те, що Покупець зобов'язаний оплачувати товар, що був реалізований протягом тижня у наступному тижні (не пізніше 7 днів з моменту реалізації ). Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Постачальника , вказаний в Договорі в безготівковому порядку.

Але, відповідач умов Договору щодо оплати товару у повному обсязі не виконав, перерахував на рахунок Постачальника лише 49 388 грн. 16 коп., нереалізоване майно відповідач Постачальнику не повернув, утримує у себе.

Такі дії відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 21 905 грн. 10 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п.6.3 Договору Покупець за невиконання умов розділу 2 Договору сплачує пеню від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення прострочення оплати за поставлений товар. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 1 074 грн. 94 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 214 грн. 99 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно п.2.2. Договору сторони домовилися про те, що Покупець зобов'язаний оплачувати товар, що був реалізований протягом тижня у наступному тижні (не пізніше 7 днів з моменту реалізації) . За таких обставин, оплаті підлягає лише реалізований товар. Нереалізований товар зберігається на складі відповідача.

Відповідач також зазначив, що у зв'язку із відсутністю заборгованості не має підстав для нарахування санкцій у вигляді пені та 3% річних.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 січня 2012р. між Підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник ) та ТОВ „РЕСТРАНССЕРВІС" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №060112 , згідно якого Постачальник протягом строку дії цього Договору передає у власність Покупцю товар, а Покупець на умовах цього Договору оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами , вказаними у накладних, і приймає товар на їх підставі.

На виконання умов Договору за період з лютого 2012р. по грудень 2012р. Постачальник поставив відповідачу товар на загальну суму 71 293 грн. 26 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Згідно п.2.2. Договору сторони домовилися про те, що Покупець зобов'язаний оплачувати товар, що був реалізований протягом тижня у наступному тижні (не пізніше 7 днів з моменту реалізації ). Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Постачальника , вказаний в Договорі в безготівковому порядку.

Але, відповідач умов Договору щодо оплати товару у повному обсязі не виконав, перерахував на рахунок Постачальника лише 49 388 грн. 16 коп.

Відповідно до п.4.5 Договору Покупець має право на повернення нереалізованого товару та поставленого всупереч заявки Постачальнику протягом дії цього Договору, але не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення терміну придатності товару. Товар не підлягає поверненню , якщо він має зайві наклейки, неохайний вигляд, порушену цілісність.

В ході розгляду справи, 24.05.2013р. позивач у справі склав Акт огляду нереалізованого товару, яким визначили перелік товару , який Покупець має право повернути Постачальнику. Загальна сума цього товару складає 2 448 грн. 20 коп. При цьому, позивач направив на адресу Покупця лист з пропозицією повернути зазначений нереалізований товар у строк до 03.06.2013р. Але, товар повернуто не було.

Слід зауважити, що відповідно до п.1.2 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної , яка засвідчує момент передачі товару. Отже, відповідач є власником отриманого товару, який на даний час не реалізований та зберігається на складі.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На підставі зазначеного, з урахуванням неповернення відповідачем нереалізованого товару, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 21 905 грн. 10 коп.

Відповідно до п.6.3 Договору Покупець за невиконання умов розділу 2 Договору сплачує пеню від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення прострочення оплати за поставлений товар. На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 1 074 грн. 94 коп. Отже, дана вимога є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи , у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 214 грн. 99 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позов підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕСТРАНСЕРВІС" (юр.адреса: м.Одеса, пр.Добровольського, 95, кв.46; факт.адреса: м.Одеса, вул..Михайлівська, 25,офіс 240, код ЄДРПОУ 35641900) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2, п\р НОМЕР_1 в ПАТ „Марфін банк" м.Одеса, МФО 328168) заборгованість у сумі 21 905 грн. 10 коп., пеню у сумі 1 074 грн. 94 коп. , 3% річних у сумі 214 грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 червня 2013р.

СУДДЯ Рога Н. В.

СУДДЯ Власова С.Г.

СУДДЯ Гут С.Ф.