Рішення № 31990363, 31.05.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5816/13-ц

Провадження №2/761/3902/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Лафорт» про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», в якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 3130,68 грн., пеню - 987,00 грн.; три проценти річних - 198,00 грн.; інфляційні витрати - 12,53 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.05.2012 року в м. Києві на перехресті нерівнозначних доріг вул. Депутатської - бул. Вернадського, сталася ДТП за участю автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача. В результаті ДТП автомобіль «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Згідно Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року, винним у вказаній ДТП було визнано ОСОБА_2, цивільно - правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт» за договором страхування (полісом) № АА/6642208.

Оскільки, відповідальність винної особи було застраховано відповідачем, позивач звернувся до відповідача за відшкодуванням збитку, суму якого сторони узгодили в розмірі 32253,46 грн., однак, листом №1457 від 27.08.2012 року, ПрАТ «СК «Лафорт» повідомило позивача, що за страховим випадком, що стався 06.05.2012 року був складений Страховий акт № 1312546 - 1, а відповідно до заяви від 18.06.2012 року, ПрАТ «СК «Лафорт» узгодив розмір страхового відшкодування у сумі 32253,46 грн. без будь - яких відрахувань, у зв'язку з чим, 30.08.2012 року позивач отримав страхове відшкодування у розмірі 29122,78 грн.

На підставі викладеного позивач, вважає, що відповідач сплатив страхове відшкодування з порушенням строку, в меншому розмірі, а тому має відшкодувати йому суму страхового відшкодування, яка була недоплачена, 3% річний, пеню та судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити з підстав зазначених в позові. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.05.2012 року в м. Києві на перехресті нерівнозначних доріг вул. Депутатської - бул. Вернадського, сталася дорожньо - транспортна пригода в якій належний позивачу транспортний засіб - «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Як вбачається з постанови Святошинського районного суду м.Києва від 23 травня 2012 року, ОСОБА_2 06 травня 2012 року о 13 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Нісан», державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Депутатської - бул. Вернадського в м. Києві, перед виїздом на перехрестя, не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не пропустив автомобіль марки «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до механічного пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Позивач 18.06.2012 року звернувся до страхової компанії із заявою про подію, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2012 року позивач та відповідач узгодили суму страхового відшкодування, яка підлягає виплаті позивачу в розмірі 32253,46 грн. (а.с. 10), однак, ПрАТ «СК «Лафорт» 30.08.2012 року виплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 29122,78 грн., вказуючи листом № 1457 від 27.08.2012 року, що при узгодженні страхового відшкодування в розмірі 32253,46 грн. не враховувались будь-які відрахування.

На думку позивача відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами договору страхування, а тому просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 3130,68 грн. в якості відшкодування збитків, які були не доплачені відповідачем на підставі заяви позивача від 18.06.2012 року.

Відповідно до п. 2 ст. 18 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

За положеннями ст. 998 ЦК України, договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо, зокрема, його укладено після настання страхового випадку.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин та отримано доказів на підтвердження того, що поліс АА/6642208 виданий відповідачем винуватцю ДТП визнаний судом недійсним або встановлено його нікчемність.

Положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, о визначається страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, виходячи з фактично встановлених обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 32253,46 грн., але, оскільки, 30.08.2012 року відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 29122,78 грн., що підтверджується роздруківкою наданою позивачем, то сума страхового відшкодування, яку відповідач має сплатити позивачу становить 3130,68 грн.

Крім цього, відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Розглядаючи спір у вказаній частині, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України в межах заявлених позивачем вимог, перевіривши надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 978 грн. пені.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційні витрати на підставі ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-74/0/4-13 від 16.01.2013 року, відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності.

Таким чином, дія частини другої статті 625 ЦК України, про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 979, 998 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (адреса: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 3130 (три тисячі сто тридцять) грн. 68 коп. та пеню у розмірі 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: