Постанова № 31988674, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. Справа №801/3197/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача 2- Саєнко О.І., адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Буйлова В.В., Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим

про скасування рішення,

Обставини справи: ОСОБА_5 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Буйлова В.В., Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим про:

-визнання протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Буйлова В.В. від 22.03.2013 про відмову у державній реєстрації про припинення права власності ОСОБА_7 на нежилі приміщення, що розташовані за адре5сою АДРЕСА_1.

-про зобов'язання Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим зареєструвати припинення права власності ОСОБА_7 на нежилі приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав правомірності прийнятого рішення.

Вислухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІУ. Згідно статті 8 орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації. За змістом статті 9 Закону рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав приймає Державний реєстратор. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно частини 2 статті 30 Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

4 березня 2013 ОСОБА_2 подала до державного реєстратора Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Буйлова В.В. заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.03.2013 16:37:24 за реєстраційним номером 357932.

Разом з заявою були надані:

-договір про надання правової допомоги від 01.02.2013, укладений з ОСОБА_9;

-постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 №2-3/5693-2009;

-ухвала Господарського суду АР Крим від 05.11.2009 №2-3/5693-2009.

22.03.2013 державний реєстратор прийняв рішення №1061892 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Застосовуючи зазначені принципи під час розгляду правомірності рішення від 22.03.2013, суд вважає його таким, що прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають бути враховані.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок 703).

Згідно пункту 7 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Судом встановлено, що 04.03.2013 ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_9, у письмову вигляді, шляхом заповнення форми, затвердженої наказом Мінюсту України від 17.04.2012 №595/5, подана Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності).

Як зазначено у вимогах до заповнення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених наказом Мінюсту України від 17.04.2012 №595/5, у блоках заяви, які містять альтернативні значення (наприклад, форма власності, тип об'єкта тощо), обирається необхідне значення, яке позначається символом V.

В розділі першому Заяви «Відомості про право власності» символом V необхідно позначити вид реєстрації: виникнення, припинення, перехід.

Позивачем обране значення «припинення» шляхом проставляння символу V.

За наведеного слідує, що заява подана з приводу реєстрації припинення права власності.

Далі, у розділі другому «Відомості про об'єкт нерухомого майна» зазначено місцезнаходження об'єкту нерухомого майна: область - АРК, район - Центральний, населений пункт - АДРЕСА_1.

Таким чином встановлено, що позивач намагався припинити право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Як зазначено у пункті 12 Порядку №703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (пункт 16). Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 23).

Судом встановлено, що 22.03.2013 розглянувши подану заяву та додані документи, державний реєстратор вирішив: відмовити у державний реєстрації ПРАВА ВЛАСНОСТІ, форма власності приватна, на нежилі приміщення що розташовані: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ТОВ «Фірма Ілсі», податковий номер 20692721.

З наведеного суд робить висновок, що відповідач не розглянув заяву позивача та прийняв рішення про реєстрацію права власності, хоча до реєстрації було заявлено ПРИПИНЕННЯ права власності.

Тому суд задовольняє адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 22.03.2013 №1061892.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Реєстраційну службу зареєструвати припинення права власності на нежилі приміщення по АДРЕСА_1, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Як вже зазначалося, Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (стаття 9).

Таким чином, зобов'язання Реєстраційну служби зареєструвати припинення права власності на нежилі приміщення за суттю є втручанням у виконання суб'єктом владних повноважень дискреційних функцій, що є неприпустимим.

Разом з тим суд визначає, що згідно до статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд зобов'язує Реєстраційну службу Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повторно розглянути заяву від 04.03.2013 №357932 та прийняти рішення згідно з законом України "Про державну реєсчтрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 21.06.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Буйлова В.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 22.03.2013 №1061892.

3.Зобов'язати Реєстраційну службу Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим повторно розглянути заяву від 04.03.2013 №357932.

4.Стягнути на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 2259,59 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

5.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С. Ольшанська