Ухвала суду № 31988418, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. Київ К-42091/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2010

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010

у справі № 2а-908/09/2070

за позовомПервомайського ДП «Хімпром»доЛозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської областітретя особаДочірня компанія «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за участюПрокуратури Харківської області провизнання недійсними податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Первомайське ДП «Хімпром» (далі по тексту - позивач, Первомайське ДП «Хімпром») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі по тексту - відповідач, Лозівської ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000062310/0 від 28.02.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3483246,46 грн., в т.ч. за основним платежем -1741623,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1741623,23 грн.; податкові повідомлення-рішення від 15.05.2007 № 0000062310/1 від 31.07.2007 № 0000062310/2, від 10.10.2007 № 0000062310/3 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2612434,84 грн., в т.ч. за основним платежем - 1741623,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 870811,61 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2007 № 0000012200/0, від 14.05.2007 № 0000012200/1, від 31.07.2007 № 000012200/2, від 10.10.2007 № 0000012200/3 за порушення термінів розрахунків за експортними операціями - на суму 91318,00 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку та повноти декларування валютних цінностей від 28.02.2007 № 0000022200/0 на суму 2380,00 грн., від 14.05.2007 № 0000022200/1 - на суму 2040,00 грн., від 31.07.2007 № 0000022200/2, від 10.10.2007 № 0000022200/3 - на суму 1700,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 позов задоволено частково, визнано недійсними рішення Лозівської ОДПІ від 28.02.2007 № 0000012200/0, від 14.05.2007 № 0000012200/1, від 31.07.2007 № 0000012200/2, від 10.10.2007 № 0000012200/3 про застосування до Первомайського ДП «Хімпром» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 91316,00 грн., в іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 частині визнання недійсними рішення Лозівської ОДПІ від 28.02.2007 № 0000012200/0, від 14.05.2007 № 0000012200/1, від 31.07.2007 № 0000012200/2, від 10.10.2007 року № 0000012200/3 в частині застосування до Первомайського ДП «Хімпром» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60822,00 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Лозівською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка Первомайського ДП «Хімпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт від 16.02.2007 № 116/23-104/00203341, яким встановлені порушення: п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом»; ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»; Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за межами України».

На підставі даного акту перевірки 28.02.2007 відповідачем були прийняті наступні рішення: податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3483246,46 грн., в т.ч. за основним платежем - 1741623,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1741623,23 грн.; рішення № 0000012200/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення встановлених термінів розрахунків за експортними операціями в сумі 91318,00 грн.; рішення № 0000022200/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України у сумі 2380,00 грн.

Після розгляду первинної скарги, відповідачем були прийняті: податкове повідомлення - рішення від 15.05.2007 № 0000062310/1 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2612434,84 грн., в т.ч. за основним платежем - 1741623,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 870811,61 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2001 № 0000022200/1 - на суму 2040,00 грн., рішення від 14.05.2007 № 0000012200/1 застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення встановлених термінів розрахунків за експортними операціями - у сумі 91318,00 грн.

Після розгляду повторної скарги, відповідачем були прийняті: податкове повідомлення - рішення від 31.07.2007 № 0000062310/2 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2612434,84 грн., в т.ч. за основним платежем - 1741623,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 870811,61 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2007 № 0000022200/2 - на суму 1700,00 грн., рішення від 31.07.2007 № 0000012200/2 застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення встановлених термінів розрахунків за експортними операціями у сумі 91318,00 грн.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями і оскаржив їх до ДПА України. За наслідками розгляду повторна скарга позивача рішенням ДПА України від 05.10.2007 № 20446/7/25-0515, була залишена без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін та прийняті 10.10.2007 податкове повідомлення-рішення № 0000062310/3 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість, рішення № 0000022200/3 та рішення № 0000012200/3 застосування штрафних (фінансових) санкцій на такі ж суми податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, що із дріб'ю 2.

Щодо підстав винесення оспорюваних рішень за порушення термінів розрахунків за експертними операціями - на суму 91318,00 грн. судова колегія зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями в сумі 322741,83 рос. руб., 12,12 дол. США, 0,01 дол. США, 0,01 дол. США, 25,17 дол. США.

За порушення 90-денного терміну розрахунків, передбачених ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з тим, що продукція Первомайського ДП «Хімпром» - хлорне вапно, поставлене ЗАТ «Нова - Юніон», Росія за контрактом № 130 від 12.01.1999, лишилась неоплаченою на суму 322741,83 рос. руб., Первомайському ДП «Хімпром» була нарахована пеня в сумі 91208,00 грн.

Крім того, залишилась неоплаченою дебіторська заборгованість в сумі 12,12 дол. США, яка виникла в 2000 році (акт перевірки від 28.12.2002 №23-104/39) за контрактом від 18.11.1999 № 41, укладеним з Гродненським ПУВКХ, Бєларусь по відвантаженню рідкого хлору.

В результаті перевірки, за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у відповідності до ст. 4 цього Закону, підприємству за цим контрактом була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків, передбачених законодавством в сумі - 108,00 грн. В зв'язку з порушенням термінів розрахунків при погашенні дебіторської заборгованості в сумі 25,17 дол. США за контрактом від 07.12.2005 № 500 між іноземною фірмою Корпорація «UNIDIREST.Inc», Флорида, США та ДП «Хімпром» на 2 дні, та дебіторської заборгованості в сумі 0,01 дол. США за контрактом від 02.02.2006 № 62 між іноземною фірмою ДТОВ «КРІСМАРІ», м. Тирасполь, Молдова та ДП «Хімпром» на 52 дня, ПДП «Хімпром» була відповідна нарахована пеня у розмірах 1 грн. та 1 грн. Всього за результатами перевірки донараховано до бюджету пені за порушення строків розрахунків в галузі зовнішньоекономічної діяльності в сумі 91318,00 грн.

Позивач не заперечує наявності в своїй господарській діяльності порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», однак з посиланням на вимоги пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» наполягає на застосуванні до вказаних правовідносин строків давності, стверджуючи про сплив строків, протягом яких можуть бути накладені штрафні (фінансові) санкції.

Проте, доводи позивача про поширення дії норм пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на порядок нарахування і сплати штрафних санкцій і пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності є помилковими, оскільки, за своїм регулятивним механізмом ці норми не можуть бути застосовані для регламентування порядку нарахування зазначених штрафних санкцій чи пені.

Строк давності, встановлений пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути застосований при нарахуванні санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки початок його перебігу не пов'язаний з граничним строком подання податкової декларації або днем її фактичного подання, так як сума не є сумою податкового зобов'язання.

Водночас необхідно зазначити, що відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до іноземній валюті» за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Таким чином, під час застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді пені відповідач всупереч вимогам ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України не застосував до порушень 90-денного терміну надходження імпортної продукції, річний строк давності.

Стаття 250 Господарського кодексу України передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що відповідач не мав права нараховувати пеню в розмірі 91316,00 грн. на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2007 № 0000012200/0, оскільки це рішення в зазначеній частині прийнято поза межами річного строку давності, визначеного ст. 250 Господарського кодексу України, а рішення Лозівської ОДПІ від 28.02.2007 № 0000012200/0, від 14.05.2007 № 0000012200/1, від 31.07.2007 № 0000012200/2, від 10.10.2007 № 0000012200/3 грн. в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 91316,00 грн., а тому повинні бути визнанні судом недійсними.

В частині застосування до Первомайського ДП «Хімпром» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн. по контрактам від 07.12.2005 № 500 та від 02.02.2006 № 62 суд першої інстанції залишив вказані рішення без змін, оскільки, по-перше порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в цих випадках мали місце, по-друге санкції застосовані з дотриманням вимог ст. 4 цього Закону, підстави для застосування приписів ст. 250 Господарського кодексу України - відсутні.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, який частково не погодився з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає, що порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є триваючим. Відповідно до розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Первомайському ДП «Хімпром» за період з 01.03.2006 по 28.02.2007 сума пені складає 60824,00 грн., а отже в цій частині відповідач правомірно нарахував пеню на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2007 № 0000012200/0, оскільки це рішення в зазначеній частині прийнято в межах річного строку притягнення до відповідальності, визначеного ст. 250 Господарського кодексу України, в іншій частині суд апеляційної інстанції правомірно погоджується з пропущенням строків застосування адміністративно - господарських санкцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О.Федоров З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова