Ухвала суду № 31988220, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/48720/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Волошин В.М.

представника позивача Максимова А.С.

представника відповідача Звичайної Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012

у справі №2а/0470/5140/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі по тексту - позивач, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі Дніпропетровської області) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В 1» від 06.04.2011 №0000060610, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 54521344 грн., зобов'язано сплатити податок на додану вартість у розмірі 22167837 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4705532 грн. у зв'язку з донарахуванням податкового зобов'язання, скасування податкового повідомлення-рішення форми «В 4» від 06.04.2011 №0000070610, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 15750242 грн., а також накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1937471 грн. за завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, відповідачем була проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2008 по 31.01.2011.

За результатами перевірки складено акт від 24.03.2011 №41/08-06-125/1/24432974, в якому зроблено висновки про порушення позивачем п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами і доповненнями, п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 18.07.2005 №770/11050, п. 5.6 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 №702/10982.

В акті перевірки йдеться про завищення Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» податкового кредиту на суму 62271 226,82 грн. за період з 01.02.2008 по 31.01.2011: завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 54521344 грн. за період березень 2008 року - січень 2011 року; завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість на 15750242 грн. за лютий 2008 року на суму 8000359 грн. та січень 2011 року на суму 7749883 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову мотивовано тим, що норми чинного на момент виникнення правовідносин законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 198-200 Податкового кодексу України. Зокрема, в акті перевірки не наведено порушень позивачем наведених вимог законодавства, доказів спрямованості умислу позивача на незаконне отримання прибутку, шляхом укладення угод з контрагентами - платниками податків, які відповідно до системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань віднесені до групи ризику.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог колегія суддів зазначає, що одним із основних моментів, який підлягає з'ясуванню судом при вирішенні питання обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність цього платника податку, яка полягає у відповідності вчинених господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Також, до предмету доказування при вирішенні спору стосовно права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів надмірно сплаченої суми податку входять, зокрема, обставини щодо фактичної сплати платником суми податку, заявленої до відшкодування.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що сам по собі факт розбіжності в результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі декларацій позивача та його контрагентів не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, проте зазначені обставини не звільняють суд від обов'язку в повній мірі дослідити реальність здійснених операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема ТОВ «Інтерпромресурс», ТОВ «Кітана», ТОВ «Аратта-2006», ТОВ «НВК «Полюс», ТОВ «Аргінол», ТОВ «Інкомтрейд» та відповідної сплати позивачем податку на додану вартість і ціні придбаних товарів у зазначених підприємств. Крім того, обов'язковому дослідженню судами підлягає реальність здійснених операцій позивачем з контрагентами щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи.

Встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даного спору.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасувати від 12.07.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова