Рішення № 31984541, 20.06.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3267/13-ц

№2/303/1654/13

ряд. стат. звіту - 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 червня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що 30.04.2011 року між позивачем і відповідачем зареєстровано шлюб у ВДРАЦС по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис за №82. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею і перебувають на її утриманні. Шлюб бажає розірвати, оскільки у них постійно виникають сварки і конфлікти, відповідач сімєю не цікавиться, з січня 2013 року проживають окремо один від одного, коштів на утримання дитини не надає, а тому шлюб існує тільки формально. Просить розірвати шлюб та стягнути аліменти з відповідача в розмірі 2000 гривень на утримання неповнолітньої дитини та 500 на її утримання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, надіславши суду письмову заяву в якій зменшила свої позовні вимоги, а саме просить суд розірвати шлюб, стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1500 гривень, а від аліментів на її утримання відмовилась та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився надіславши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зменшені позовні вимоги визнав повністю.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1-ФМ №077652 від 30.04.2011 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано 30.04.2011 року у ВДРАЦС по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №82 (а.с. 5). Згідно свідоцтва про народження серії 1-ФМ №204338 від 30.08.2011 року, від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

З позовної заяви позивача слідує, що між нею і відповідачем постійно виникають конфлікти і сварки, відповідач сімєю не цікавиться, з січня 2013 року проживають окремо, кошти на утримання дитини не надає, що ставить її у важке матеріальне становище, а тому їх шлюб носить формальний характер. Крім цього, із зменшених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1500 гривень.

При таких обставинах суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Правовідносини між сторонами регулюються Сімейним кодексом України.

У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов із зменшеними позовними вимогами слід задоволити.

Керуючись ст.110, ч.2 ст.112, ст.180 СК України, ст.ст. 10, 11, 18, 57-61, 88, ч.4 ст.174, ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, -

РІШИВ:

Позов із зменшеними позовними вимогами задоволити.

Шлюб зареєстрований між подружжям ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, 30.04.2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис за №82 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер 30712003180, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень, щомісячно і до досягнення нею повноліття, починаючи з 15.05.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер 30712003180, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, сплачений судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер 30712003180, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Мукачівського УДКСУ Закарпатської області (код 37958089, банк ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31215206700003, код класифікації 22030001) - 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, через суд першої інстанції, який виніс оскаржуване судове рішення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір

1 із 6 Справа № 0707/5089/2012

Провадження № 2/303/45/13

Номер рядка статистичного звіту 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

В складі: головуючої Маргитич О.І.

при секретаріУста Е.П.

з участю: позивачаОСОБА_4

представника позивачаОСОБА_5

відповідачаОСОБА_6

представника відповідачаОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_10, про витребування майна із чужого володіння та переведення права покупця; зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_10, про призначення грошової компенсації вартості 1/3 частини домоволодіння

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_10, про витребування майна із чужого володіння

17 жовтня 2012 року позивачем змінено позовні вимоги за якими просить витребувати у ОСОБА_9 на її користь 1/3 частини домоволодіння , що знаходиться за адресою: вул.Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області, перевести на неї права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу спірного домоволодіння від 31 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_9, посвідченого державним нотаріусом Мукачівського району та зареєстрованого в реєстрі за №2-455 щодо продажу 2/3 частин домоволодіння та визнати за нею право власності на домоволодіння.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 2007 року № 1659 за нею зареєстровано право власності на 1/3 частину домоволодіння. У подальшому рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року зобов'язано ОСОБА_6 виплатити компенсацію вартості 1/3 частини будинковолодіння та визнано за нею право власності на домоволодіння. Ухвалою апеляційного суду від 28 квітня 2010 року рішення суду залишено без змін. 15 лютого 2012 року Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2009 року та апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2010 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд. Разом з тим, ОСОБА_6 31 жовтня 2010 року уклала договір купівлі-продажу домоволодіння з ОСОБА_9 З урахуванням вимог ст.ст.330,388 ЦК України позивач просить витребувати у ОСОБА_9 1/3 частину домоволодіння . Відповідно до положень ст.362 ЦК України перевести на неї право покупця та визнати за нею право власності на домоволодіння.

Відповідач ОСОБА_9 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_8 третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_10, про визнання добросовісним набувачем домоволодіння, що знаходиться за адресою вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області.

2 із 6

03 жовтня 2012 року відповідачем змінено зустрічні позовні вимоги, в яких ОСОБА_9 просить припинити право ОСОБА_8Ю, на 1/3 частину домоволодіння та призначити грошову компенсацію в розмірі вартості грошової компенсації вартості частки майна, що виділяється, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 жовтня 2010 року між ним та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу домоволодіння по вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області. У своїх вимогах ОСОБА_9 посилається на те, що ОСОБА_8 звертаючись до суду просить витребувати належну їй частку майна, перевести право покупця за договором купівлі-продажу, а в подальшому визнати право власності на домоволодіння в цілому. Однак, ОСОБА_8 у будинку не проживає, забезпечена іншою житловою площею, у звязку з чим можливе призначення грошової компенсації вартості частки у спірному майні з урахуванням положень ст.183 та п.п.2,3,4 ч.1 ст.365 КК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_8 та її представник підтримали заявлені позовні вимоги, зустрічні позовні вимоги не визнали. Крім того, позивач зазначила, до весни 2010 року проживала у спірному домоволодіння, а на теперішній час не має постійного місця проживання.

Представник відповідача ОСОБА_9В в судовому засіданні не визнала заявлені позивачем вимоги щодо витребування майна із чужого володіння, переведення права покупця та визнання права власності на домоволодіння. Зустрічні позовні вимоги просила задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію представника відповідача ОСОБА_9

Відповідач ОСОБА_9В та третя особа ОСОБА_10 в судове засідання не зявилися повідомлялися належним чином про місце, дату та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до наступного.

Наданими суду належними доказами встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року зобов'язано ОСОБА_6 виплатити ОСОБА_8 компенсацію вартості 1/3 частини будинковолодіння та визнано за нею право власності на домоволодіння.

У подальшому ухвалою апеляційного суду від 28 квітня 2010 року рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року залишено без змін. 15 лютого 2012 року Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2009 року та ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2010 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

31 жовтня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_9В, укладено договір купівлі-продажу домоволодіння по вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області, відповідно до якого ОСОБА_9В став власником спірного домоволодіння.

Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 2007 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26 червня 2007 року ОСОБА_8 на момент постановлення зазначеного вище рішення Мукачівського міськрайоного суду була власником 1/3 частини домоволодіння по вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи по даній цивільній справі за №12/12 від 12 квітня 2013 року з урахуванням конструктивно-планувального рішення, величин площ приміщення житлового будинку розподіл між співвласниками у відповідності до їх ідеальних часток не можливий. У свою чергу судовим експертом запропоновано можливий варіант розподілу будинку з відхиленням від ідеальних часток і визначенням компенсації у відповідності до їх ідеальних часток, тобто по 1/3 та 2/3 ідеальних часток. З фототаблиць доданих до висновку експертизи вбачається, що обєкт на момент дослідження є неприданим для проживання.

Відповідно до п.п.2 та 3 зазначеного вище висновку судової будівельно-технічної експертизи дійсна ринкова вартість домоволодіння станом на час проведення дослідження становить 274 260 грн. 00 коп., а вартість 1/3 частини домоволодіння 91420 грн. 00 коп.

3 із 6

У силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Як зазначено вище ОСОБА_8Ю, на момент постановлення судового рішення 23 жовтня 2009 року, на праві власності належала 1/3 частина домоволодіння вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області.

Пунктом 3 частини 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Витребування майна на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України можливе і в тому випадку, коли правочин, за яким набувач набув право власності на майно, не визнано недійсним та коли фактичний володілець майна є добросовісним набувачем. Законодавець надає переваги у захисті власнику, а не добросовісному набувачеві.

Оскільки нерухоме майно 1/3 частина домоволодіння по вул.Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області - вибуло з володіння ОСОБА_8 поза її волі, отже вона може бути витребувана у ОСОБА_9.

Зазначене вище узгоджується з позицією Верховного Суду України, при перегляді вказаним органом судової влади, судових рішень з питань неоднакового застосування законодавства. Зокрема в постанові від 30 січня 2012 (при перегляді ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2011 року) у справі за позовом про визнання недійсними договору дарування та договору купівлі-продажу, витребування квартири з незаконного володіння, скасування реєстрації права власності та за позовом про визнання добросовісним набувачем, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, Верховний Суд України, по відношенню до аналогічних до даної справи обставин щодо витребування майна, вказав на те, що єдиним і правильним способом захисту порушеного права в наведеному випадку є саме витребування майна в порядку, передбаченому ст. 388 Цивільного кодексу України в останнього набувача, оскільки під час укладення договору дарування відчужувач не був власником відчужуваного майна.

Така позиція Верховного Суду України є обов'язковою для суду першої інстанції, при розгляді даної справи, оскільки фактичні обставини по ній, у повній мірі відповідають обставинам по справі, яка переглядалася Верховним Судом України в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Таким чином вимоги ОСОБА_8 про витребування у ОСОБА_9 1/3 частини спірного домоволодіння підлягають задоволенню

У задоволенні позову в частині переведення на позивача прав та обовязків покупця та визнання за нею права власності на домоволодіння слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України встановлено, що спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч.1 ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник майна має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

4 із 6

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про переведення прав покупця ОСОБА_8, посилається на те, що при укладанні договору купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9, від 31 жовтня 2010 року вона була власником 1/3 частини домоволодіння і такий продаж повинен був відбутися у відповідності до вимог ст.362 ЦПК України, вважає, що мала переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.

Проте, суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню оскільки на час укладення договору купівлі продажу ОСОБА_6 була одноосібним власником спірного домоволодіння і тому вимоги ст..362 ЦК України не підлягають застосуванню.

Позовні вимоги ОСОБА_8Ю, про визнання права власності на домоволодіння по вул.Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області є похідними, тому задоволенню не підлягають.

Аналізуючи зустрічні вимоги заявлені ОСОБА_9 суд приходить до переконання, що внаслідок укладеного договору купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 останній став одноосібним власником спірного домоволодіння.

Оскільки судом задоволені вимоги ОСОБА_8 про витребування 1/3 частини домоволодіння, суд констатує що нерухоме майно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 в розмірі 1/3 частини, ОСОБА_9 в розмірі 2/3 частин.

Виходячи з цих положень правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частково власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності.

Виходячи зі змісту зазначених норм, передбачене ч. 2 ст. 364 ЦК України право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду справи судом.

Так, відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04 жовтня 1991 року № 7 при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Як визначено ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Так, висновком судової будівельно-технічної експертизи по даній цивільній справі підтверджується, що розподіл між співвласниками у відповідності до їх ідеальних часток не можливий.

Крім того, як позивач за первісним позовом ОСОБА_8, так і відповідач ОСОБА_9 у зустрічному позові не ставили вимогу про виділення в натурі належної їм частки, однак, посилаються на припинення прав одне одного на відповідну частку.

Вимогами ст.365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом ч. 2 ст. 365 ЦК України, вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її

5 із 6

згоди. Наданим суду платіжним дорученням підтверджується, що ОСОБА_9 внесена на депозитний рахунок грошова компенсації вартості 1/3 частини домоволодіння.

Відповідач ОСОБА_9 у зустрічному позові посилається на те, що даний будинок є неподільним, спільне користування майном є неможливим, а припинення права власності на ОСОБА_8 не завдасть істотної шкоди ОСОБА_8 та членам її сімї.

Задовільнячючи зустрічні позовні вимоги в частині призначення грошової компенсації суд виходить з того, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи розділити спірне домоволодіння з урахуванням часток сторін без відступу від ідеальних часток неможливо; спільне користування домоволодіння, з урахуванням відносин, що склалися між сторонами, є неможливим. Крім того, ОСОБА_9, як співвласник, позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись належною йому часткою, яка значно перевищує частку належну ОСОБА_8

У свою чергу, твердження позивача ОСОБА_8 про порушення її права на житло, оскільки на даний час вона не має постійного місця проживання і позбавлена можливості придбати інше житло, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки відповідно до відомостей, які містяться у позовній заяві вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, а в квитанції від 18 червня 2013 року про депонування нею грошей в сумі 143302 грн. 00 коп., адреса платника зазначена така сама.

Також, позивачем за первісним позовом не надано підтвердження того, що починаючи з 2007 року по квітень 2010 року вона проживала у спірному домоволодінні, крім того, з фототаблиць доданих до висновку експертизи вбачається, що обєкт на момент дослідження є непридатним для проживання.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи по даній цивільній справі за №12/12 від 12 квітня 2013 року ринкова вартість 1/3 частини домоволодіння 91420 грн. 00 коп. і відповідно таку суму слід призначити ОСОБА_8Ю, як компенсацію.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими підтверджено юридичні факти, передбачені ст.365 ЦК України, щодо припинення права на частку ОСОБА_8Ю, у спільному частковому майні за вимогою іншого співвласника ОСОБА_9

Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати по справі складаються, крім іншого, з витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_8, оскільки вищевказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_9 були задоволенні повністю, а останній просив стягнути на його користь сплачені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88,208, 209, 212-218 ЦПК України, суд

вирішив:

Змінений позов ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_10, про витребування майна із чужого володіння та переведення права покупця - задоволити частково.

Витребувати у ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 1/3 частину домоволодіння , що знаходиться за адресою: вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_10, про призначення грошової компенсації вартості 1/3 частини домоволодіння задоволити.

Призначити ОСОБА_8 грошову компенсацію на 1/3 частину домоволодіння , що знаходиться за адресою: вул..Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області 91420 (девяносто одну тисячу чотириста двадцять) грн.. 00 коп.

Припинити право ОСОБА_8 на 1/3 частину домоволодіння , що знаходиться за адресою: вул.Мічуріна,27 в селі В.Лучки Мукачівського району, Закарпатської області.

6 із 6

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 2390 (дві тисячі триста девяносто) грн. 70 коп. сплачених ним витрат на проведення будівельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.І.Маргитич